Рішення № 10000992, 07.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.06.10 р.                     Справа № 18/90                               

за позовом: Державного підприємства „Державний науково –дослідний інститут будівельних конструкцій” (ДП НДІБК) м. Київ в особі Запорізького відділення Державного підприємства „Державний науково –дослідний інститут будівельних конструкцій” (ЗВ ДП НДІБК) м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Антип АРТ-БУД” м. Горлівка Донецької області

про стягнення 36595,67 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: Кавун В.П. – дов.

від відповідача: Науменко Ю.М. – дов.

Державне підприємство „Державний науково –дослідний інститут будівельних конструкцій” (ДП НДІБК) в особі Запорізького відділення Державного підприємства „Державний науково –дослідний інститут будівельних конструкцій” (ЗВ ДП НДІБК) звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Антип АРТ-БУД” 19500,00 грн. боргу, 4924,88 грн. інфляційних нарахувань, 1033,29 грн. річних, 7671,49 грн. пені та 3466,01 грн. штрафу, а всього 36595,67 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором ним були виконані у повному обсязі, але в порушення умов договору відповідач за виконані роботи розрахувався частково, тому виник борг за прострочку оплати якого нараховані інфляційні, річні, пеня та штраф.

Відповідач надав заперечення, в якому позовні вимоги в частині стягнення боргу визнав, а в частині інфляційних, річних, пені та штрафу просить відмовити у зв’язку з тим, що порушення договірних зобов’язань виникло не з його вини, а внаслідок світової фінансової кризи та неналежного виконання зобов’язань перед ним з боку державних підприємств. Крім того відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені та штрафу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

04.12.2008 р. сторонами був укладений договір на виконання робіт № 1318/08, згідно з п. 1.1 якого Замовник (відповідач) доручив та зобов’язався оплатити, а Виконавець (позивач) зобов’язався виконати та здати роботи зі створення науково-технічної продукції за темою: „Закріплення ґрунтів основи фундаментів будівлі дитячо-юнатської спортивної школи № 1 в вісях „1-3” рядах „А, Е” на об’єкті: „Капітальний ремонт по закріпленню несучих будівельних конструкцій дитячо-юнатської спортивної школи № 1 в м. Горлівка Донецької області”.

У протоколі погодження договірної ціни на науково – технічну продукцію сторони узгодили договірну ціну в сумі 82458,00 грн.

Строк дії договору встановлений – з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Згідно з п. 2.2 договора відповідачем був сплачений аванс у сумі 15000,00 грн. (копія платіжного доручення № 353 від 11.12.2008 р.)

Відповідно до п. 3.1 договора після завершення робіт (етапів) Виконавець зобов’язався представити Замовнику акт здавання – приймання продукції у 2-х примірниках та продукцію, що передбачена умовами договору.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав, на суму 79514,40 грн., що підтверджується актами прийомки виконаних підрядних робіт: № 315 від 30.12.2008 р. на суму 64256,40 грн. та № 3 від 16.01.2009 р. на суму 15258,00 грн. підписаними у двохсторонньому порядку.

Відповідно до п. 3.2 договора Замовник зобов’язався протягом 5 днів з дня одержання акта здавання – приймання робіт та звітних матеріалів, зазначених календарним планом договора направити Виконавцю підписаний акт здавання – приймання продукції і оплатити його протягом 10 днів.

На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу 45014,40 грн. (копії платіжних доручень № 378 від 30.12.2008 р. та № 71 від 28.05.2009 р.)

Таким чином з урахуванням авансу, залишок несплаченої суми становить 19500,00 грн., що є боргом відповідача.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати боргу відповідачем не подано.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання має сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних, якщо інший розмір не встановлений договором.

Враховуючи, що розмір річних не встановлений договором, вони підлягають нарахуванню відповідно до закону.

За підрахунком позивача індекс інфляції складає 4924,88 грн. за період з січня 2009 р. по лютий 2010 р., а річні – 1033,29 грн. за період з 10.01.2009 р. по 31.03.2010 р.

Позовні вимоги стосовно стягнення пені та штрафу не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно з п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що відповідачем заявлено про застосування позовної давності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 7671,49 грн. та штрафу у сумі 3466,01 грн. не підлягають задоволенню у зв’язку з пропуском позовної давності.

Заперечення відповідача проти нарахування річних та індексу інфляції судом відхиляються, оскільки вони не ґрунтуються на чинному законодавстві та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Беручи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані частково, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі п. 1 ст. 258, п. 4 ст. 267, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Державний науково –дослідний інститут будівельних конструкцій” (ДП НДІБК) м. Київ в особі Запорізького відділення Державного підприємства „Державний науково –дослідний інститут будівельних конструкцій” (ЗВ ДП НДІБК) м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Антип АРТ-БУД” м. Горлівка Донецької області про стягнення 36595,67 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Антип АРТ-БУД” м. Горлівка Донецької області (84604, Донецька область, м. Горлівка, вул. Бориса Макухи, 43, код ЄДРПОУ 35152117) на користь Державного підприємства „Державний науково –дослідний інститут будівельних конструкцій” (ДП НДІБК) м. Київ (03680, м. Київ-37, вул. І. Клименка, 5/2, код ЄДРПОУ 02495431) в особі Запорізького відділення Державного підприємства „Державний науково – дослідний інститут будівельних конструкцій” (ЗВ ДП НДІБК) м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 4, код ЄДРПОУ 02495483) 19500,00 грн. боргу, 4924,88 грн. індексу інфляції, 1033,29 грн. річних, 254,58 грн. державного мита та 164,18 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині вимог – відмовити.

У засіданні суду за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 08.06.2010 р.

Суддя