Рішення № 100008670, 29.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року м. Київ № 640/18027/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомВійськової частини А0135 до про Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) визнання протиправними та скасування постанов,

за участю:

від позивача - Федорчук В.С.;

від відповідача - Бурлака Р.В.

В С Т А Н О В И В:

Військова частина А0135 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд скасувати постанови старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташова В.І. від 04.03.2021 про відкриття виконавчого провадження ВП № 64666114, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 05.03.2021 ВП № 64666114, про стягнення виконавчого збору від 05.03.2021 ВП № 64666114.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що останньому про рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 стало відомо після надходження постанови Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.03.2021 ВП № 64666114 про відкриття виконавчого провадження 12.03.2021. У зв`язку з чим, вважає, що позивач взагалі був позбавлений можливості на добровільне виконання рішення суду. Зазначив, що позивач подав апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі № 160/8184/20. Звернув увагу і на те, що відповідачем грубо порушено статтю 28 Закону України "Про виконавче провадження" в частині того, що документи про відкриття виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2021 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/18027/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання на 29.09.2021.

Представник позивача у судовому засіданні 29.09.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.09.2021 заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що виконавче провадження відкрито на підставі заяви стягувача та виконавчого документа та у відповідача були відсутні визначені законом підстави для повернення виконавчого документа.

У судовому засіданні 29.09.2021 представниками сторін подано заяви про розгляд справи у письмовому провадженні.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 29.09.2021 продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.03.2021 на адресу Військової частини А0135 від Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли:

постанова старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташової В.І. від 04.03.2021 ВП № 64666114 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 160/8284/20 від 09.12.2020, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Військової частини А0135 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2016 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 22.12.2016;

постанова старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташової В.І. від 05.03.2021 ВП № 64666114 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника - Військової частини А0135 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 319,00 грн;

постанова старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташової В.І. від 05.03.2021 ВП № 64666114 про стягнення виконавчого збору, якою стягнуто з боржника - Військової частини А0135 виконавчий збір у розмірі 24000,00 грн.

Не погодившись з постановами державного виконавця, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону N 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин першої та третьої статті 4 Закону N 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону N 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону N 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для відкриття виконавчого провадження є відповідність виконавчого документа вимогам частин першої та третьої статті 4 Закону N 1404-VIII.

З поданих представником відповідача до справи матеріалів виконавчого провадження вбачається, що виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 № 160/8284/20 відповідає вимогам, встановленим частинами першою та третьою статті 4 Закону N 1404-VIII, а тому суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для повернення стягувачу виконавчого документа.

При цьому, неотримання позивачем рішення суду не може бути підставою для повернення виконавчого документа стягувачеві.

Також суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних постанов з підстав оскарження позивачем рішення суду в апеляційному порядку, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд звертає увагу, що на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваних постанов рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі № 160/8284/20 набрало законної сили, про що зазначено і у виконавчому листі.

При цьому, суд враховує, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини А0135 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 по справі № 160/8284/20 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини А 0135 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі № 160/8284/20.

Встановлені у сукупності обставини свідчать про те, що у відповідача не було правових підстав для повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання, а тому суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження є правомірною.

Щодо порушення відповідачем строків направлення оскаржуваних постанов, суд зазначає наступне.

Так, частиною першою статті 28 Закону N 1404-VIII передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Одночасно, частиною абзацом третім частини п`ятої статті 13 Закону N 1404-VIII встановлено, що порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Таким чином, порушення строків направлення оскаржуваних постанов не може бути самостійною підставою для скасування останніх. Крім того, матеріалами справи підтверджено правомірність прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, не заслуговують на увагу доводи позивача в частині того, що останній був позбавлений можливості для добровільного виконання рішення суду межах десятиденного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, позаяк наведені доводи суперечать положенням статті 26 Закону N 1404-VIII.

Суд акцентує увагу, що стаття 26 Закону N 1404-VIII передбачає, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

У свою чергу, виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів можливо виключно після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

За змістом частини четвертої статті 27 Закону N 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною другою статті 42 Закону N 1404-VIII встановлено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Абзацом другим пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 N 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за N 1302/29432, передбачено, що виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Враховуючи, що наведеними нормами передбачено можливість прийняття постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження під час відкриття виконавчого провадження, а також зважаючи на те, що позивачем не оспорюється розмір виконавчого збору та витрат, суд дійшов висновку про відсуність правових підстав для задоволення позову у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративний позову Військової частини А0135 (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 14302466) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко