Рішення № 100008643, 23.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року м. Київ № 640/15936/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бомонд групп" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0045961404

за участі представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Скрибка І.Ю.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося з Товариство з обмеженою відповідальністю "Бомонд групп" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В3" №0045961404 від 12.08.2019, відповідно до якого відповідачем виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за квітень 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 10 366 687,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бомонд групп" задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12.08.2019 №0045961404.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.09.2020 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02. 2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №640/15936/19 скасовано, справу №640/15936/19 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Направляючи справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, Верховний Суд зобов`язав суд дослідити податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2019 року, які платник податку подав до податкового органу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано на розгляд судді Мазур А.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2020 суд відкрив загальне провадження у справі та призначив справу до розгляду у підготовчому засіданні, крім того судом витребувано податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2020 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

У ході нового розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва у ході нового розгляду справи встановив наступне.

У період з 01.07.2019 -12.07.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві відповідно до наказу від 11.06.2019 №7992 та відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 15.05.2019 №9101057195), за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 17.07.2019 №739/26-15-14-04-01/33723090.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Бомонд групп" вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2019 року на 10 366 687,00 грн.

Згідно акту перевірки від 17.07.2019 №739/26-15-14-04-01/33723090 контролюючий орган дійшов висновку, що відповідно до поданої до Головного управління ДФС у м. Києві податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року значення рядка 9 декларації "Усього податкових зобов`язань" становить 5 504 427, 00 грн., значення рядка 17 декларації "Усього податкового кредиту" становить 24 934 141, 00 грн., у тому числі значення рядка 16.1 декларації "Від`ємне значення, і включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду; значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" становить 17 589 940, 00 грн.

Тобто, від`ємне значення поточного звітного (податкового) періоду становить 1 839 774, 00 грн. (5 504 427,00 грн. - (24 934 141, 00 грн. - 17 589 940, 00 грн.). При цьому, ТОВ "Бомонд Групп" включило до розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2019 року суму від`ємного значення за лютий 2019 року у розмірі 4 898 523, 00 грн.

Відповідно поданої декларації з податку на додану вартість за березень 2019 р. значення рядка 9 декларації "Усього податкових зобов`язань" становить 7 561 419 грн., значення рядка 17 декларації "Усього податкового кредиту" становить 29 112 376 грн., у тому числі значення рядка 16.1 декларації "Від`ємне значення, і включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду; значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" становить 19 429 714 грн. Тобто, від`ємне значення поточного звітного (податкового) періоду становить 2 121 243 грн. (7 561 419 грн. - (29 112 376 грн. - 19 429 714 грн.). При цьому, ТОВ "Бомонд Групп" включило до розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2019 року суму від`ємного значення за березень 2019 року у розмірі 4 128 215, 00 грн.

На думку відповідача наведене свідчить про завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2019 року на суму 5 065 721, 00 грн. Також перевіркою встановлено, що на протязі лютого-квітня 2019 року позивач здійснював придбання і продаж парфумів та косметичних виробів. Так, останнім було продано 43 413 одиниць продукції на загальну суму 41 657 199, 83 грн.

На підставі акта перевірки від 12.08.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0045961404, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Бомонд групп" виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за квітень 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 10 366 687,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0045961404 протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Щодо завищення бюджетного відшкодування на 5 504 427 грн.

Податковий кодекс України, зокрема встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така

сума:

а) враховується у зменшення суми податкового божу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує сілу, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; 1

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу звітного (податкового) періоду.

Згідно пунктів 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електрона митна декларація надається контролюючим органом за контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Вказані положення кореспондуються з підпунктом 4 пункту 5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, який прийнято відповідно до пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, де вказано, що платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

За змістом Розділу III наказу №21 декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання. У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Аналізом відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2019 року (вх. №9101057195 від 15.05.2019) встановлено відхилення рядку 20.2.1 декларації.

Відповідач доводить, що перевіркою встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 ПК України, а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2019 року на 10 366 687 грн.

Відповідно до поданої Товариством податкової декларації з податку на додану вартість (вх.№9101057195 від 15.05.2019) сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу п`ятого Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) становить 10 366 687,00 гривень.

Згідно даних додатку 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д№)" (вх.№9101057154 від 15.05.2019) до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" Товариство відобразило суму від`ємного значення за січень 2019 року у розмірі 1 339 948,64 грн, за лютий 2019 року у розмірі 4 128 215,22 гривень.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума зокрема за підпунктом б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині що не перевищує суму,обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету...

Порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України полягає у тому, що Товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2019 року на 5 065 721, 00 грн, так як на момент подання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року у Товариства фактична сума від`ємного значення за лютий 2019 року становить 1 839 774,00 грн, за березень 2019 року становить 2 121 243 гривні.

Під час перевірки та впродовж судових розглядів податковий орган посилається на невідповідність значень у декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року, значенням декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2019 року.

У свою чергу, позивач послався на відповідність значень податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року, подану до податкового органу 15.05.2019 значенням задекларованим ним у податкових деклараціях за січень, лютий, березень 2019 року, при цьому, контролюючим органом під час здійснення розрахунку необґрунтовано не включено значення рядка 16 поточного звітного (податкового кредиту), а саме 17 589 940, 00 грн.

Водночас, у своїх поясненнях позивач зазначає, що до рядка 16.1 поточної декларації з ПДВ переноситься значення рядка 21 (Д2) декларації за попередній звітний (податковий) період (пп. 5 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість №21), а відтак, здійснений позивачем розрахунок від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2019 року, а саме: 5 504 427 грн.-24 934 141 грн.= 19 429 717грн. є вірним.

На підтвердження вказаних обставин позивачем подано суду податкові декларації за січень, лютий березень 2019 року.

Проаналізувавши додаток 2 (Д2) до податкової декларації суд встановив, що позивачем вказано суму від`ємного значення, що зараховується до податкового періоду, у якому виникло від`ємне значення з ПДВ: січень 2019 року - 4 524 094,00 грн.; лютий 2019 року -7 344 200,00 грн.; березень 2019 року -9 682 663,00 грн.

У свої поясненнях позивач посилався на те, що значення рядка 16 декларації за квітень 2019 року складається з сум, що входять в додаток 2 (Д2) за березень 2019 року. При цьому, вказане значення рядка 21 (Д2) декларації за лютий 2019 року переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду), тобто за березень 2019 року.

Заслухавши вказані пояснення, оцінивши наявні у справі докази, суд зазначає наступне.

Так, порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289.

Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу ІІІ Порядку N 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

У складі декларації подаються передбачені Порядком N 21 додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) (пункту 9 розділу ІІІ Порядку N 21).

При заповненні розділу ІІІ декларації "Розрахунки за звітний період" здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов`язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації) (підпункти 1, 2 пункту 5 розділу V Порядку N 21).

При цьому до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від`ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку N 21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).

Таким чином, при розрахунку різниці між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду враховується увесь обсяг податкового кредиту, зазначений у рядку 17 декларації, до складу якого входить, у тому числі, сума від`ємного значення попереднього звітного періоду.

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань і податкового кредиту отримано від`ємне значення, то таке від`ємне значення звітного (податкового) періоду може бути, зокрема, зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 декларації та деталізується у додатку 2 до декларації "Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" (Д2) (далі - Додаток 2).

Разом з тим, нормами Податкового кодексу України та Порядком N 21 не встановлено особливостей та хронології відображення від`ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в Додатку 2 до декларації. При цьому, при заповненні Додатка 2 доцільно застосовувати принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.

Застосовування саме такого принципу не є обов`язковим, а має рекомендаційний характер. Платник податку при заповненні Додатка 2 до декларації має право самостійно визначати послідовність відображення від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розрізі періодів його виникнення.

Як вбачається із наявної у справі податкової декларації за березень 2019 року, сума від`ємного значення ПДВ, що відображена в Додатку 2 за березень 2019 року та яка перенесена в рядок 16.1 декларації за квітень 2019 року становить 21 550 957, 00 грн.

При цьому, в межах цих сум, враховуючи фактичну оплату ПДВ постачальникам в попередніх та звітному періодах та в межах реєстраційного ліміту, були сформовані суми до відшкодування у квітні 2019 року, що відображені в додатку 3 (Розрахунок бюджетного відшкодування) до декларації з ПДВ за квітень 2019 року, зокрема: січень 2019 року -1 339 949,00 грн; лютий 2019 року - 4 898 523,00 грн; березень 2019 року -4 128 215,00 грн; всього: 10 366 687,00 грн.

Деталізація від`ємного значення різниці між податковими зобов`язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість. При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найменшого до найновішого.

З огляду на це, у графі 2 таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від`ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати "найновішу" щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від`ємного значення ПДВ.

Доцільність застосування такого способу відображення даних була запропонована платникам податків листом ДФС України від 22.07.2016 N 24830/7/99-99-15-03-02-17.

Аналогічної позиції дотримується і ДФС України у своїх листах від 11.05.2018 N 2082/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 04.01.2019 N 58/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Таким чином, за вищенаведених обставин вбачається, що існує декілька варіантів ведення обліку від`ємного значення ПДВ і відсутні імперативні норми, які б зобов`язували платників податків вести даний облік в один спосіб, а тому висновки зроблені контролюючим органом за результатами податкової перевірки позивача є помилковими і порушення податкового законодавства підприємством за період, що перевірявся - відсутні та як наслідок, оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми "В3" №0045961404 від 12.08.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товаристві з обмеженою відповідальністю "Бомонд групп" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12.08.2019 №0045961404.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено: 29.09.2021.

Суддя А.С. Мазур