Рішення № 100008636, 29.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року м. Київ № 640/16259/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет споруУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Білої Ірини Володимирівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

27.08.2019 р. ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Білої Ірини Володимирівни (надалі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач-2 або Фонд), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Білої Ірини Володимирівни щодо невизначення розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню вкладнику ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за договором від 03 липня 2014 року № 1953746 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках пакету послуг «Сімейний», за рахунок Фонду гарантування вкладу фізичних осіб, за курсом 2313,05 гривень за сто доларів США;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Білу Ірину Володимирівну подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про збільшення суми, що підлягає відшкодуванню вкладнику ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за договором № 1953746 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках пакету послуг ПУ «Сімейний», а саме вказати про додаткове відшкодування коштів за вказаним вкладом у сумі 20 011 гривень 62 копійок за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати суб`єкт владних повноважень - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити вкладнику ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за договором № 1953746 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках пакету послуг ПУ «Сімейний», суму 32 200 гривень 92 копійки, яка складається з: 20 011 гривень 62 копійок - різниці між виплаченими ОСОБА_1 коштами, які знаходилися на її рахунках у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» та повною сумою, яка підлягає до виплати; 8 444 гривні 63 копійки - інфляційних втрат за період з травня 2015 року по квітень 2019 року включно; 3 744 гривні 67 копійок - трьох відсотків річних за весь час прострочення грошового зобов`язання (з травня 2015 року по квітень 2019 року включно).

В якості підстав позову позивачем зазначено, що Фондом протиправно не відшкодовано суму банківського вкладу за договором строкового вкладу у повному обсязі. Зокрема, позивач вказує, що у результаті виплат коштів вкладникам Фондом гарантування вкладів фізичних осіб внаслідок початку процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» належні їй кошти було виплачено не повністю, що пов`язано із зміною курсу валют Національним банком України в день виплати коштів позивачеві.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання (у письмовому провадженні); залучено Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

18.09.2019 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

25.09.2019 відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позову, мотивуючи це тим, що за відсутності будь-яких застережень у Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо врахування можливих змін офіційного курсу гривні впродовж дня, який вважається початком процедури виведення Фондом банку з ринку, повинен застосовуватися офіційний курс гривні, який був встановлений на початок доби 06.02.2015 незалежно від того, що того ж дня з 14:00 НБУ було встановлено вищий курс. Крім того, відповідач посилається на судову практику в аналогічних справах (№ К/800/2861/16, К/800/514/16, № 6-32099), згідно з якою розрахунок суми вкладу за офіційним курсом 17,99 грн. за 1 дол. США на день початку процедури виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку - на 9 год. 00 хв. 06.02.2015 є таким, що здійснений відповідно до вимог чинного законодавства. Також відповідач звертає увагу, що відповідно до інформації з офіційного сайту НБУ, 05.02.2015 було встановлено курс одразу на дві доби: на 05.02.2015 після 14:00 та на 06.02.2015 до 14:00 у розмірі 17.999763 гривень за 1 дол. США. У свою чергу, за відсутності підстав для задоволення основної вимоги щодо стягнення недоплаченої суми у розмірі 20 011,62 грн. відповідно відсутні підстави для задоволення похідних від неї вимог - стягнення 3 % річних та інфляційних за несплату 20 011,62 грн.

07.10.2019 до суду надійшов відзив від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому Фонд висловив позицію, аналогічну тій, що викладена відповідачем у відзиві на позовну заяву.

08.10 2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтвердила свої позовні вимоги, посилаючись на Постанову Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 02 серпня 2019 року у справі № 819/3409/15, відповідно до якої необхідно застосовувати курс, установлений саме в цей поточний день за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку України, проведених цього ж поточного дня.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03 липня 2014 року ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (надалі - Банк) в особі начальника відділення банку № 2605 Мироненко Л.В. укладено договір № 1953746 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках пакету послуг ПУ «Сімейний».

За умовами Договору ОСОБА_1 зобов`язалася передати Банку грошові кошти у сумі 3 769,02 долари США, а Банк зобов`язувався прийняти цю суму на вкладний рахунок позивача № НОМЕР_2 та протягом трьох місяців (до 23 вересня 2014 року) нараховувати на внесену суму відсотки у розмірі 12,5 % річних.

По закінченню терміну дії Договору належна позивачеві сума депозиту 3 769,02 долари США та відсотки у сумі 107,19 доларів США 23 вересня 2014 року Банком були перераховані спочатку на поточний рахунок позивача у цьому ж Банку, а 26 вересня 2014 року та 22 грудня 2014 року належні позивачеві кошти у сумі 3 000 доларів США та 879,87 доларів США Банком були перераховані на накопичувальний рахунок позивача у цьому ж Банку.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 «Про віднесення ПАТ «КБ «НАДРА» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) прийнято рішення від 05 лютого 2015 року № 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра», згідно з яким з 06 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, на здійснення якої призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З метою збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «КБ «Надра», запобігання втраті майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 23 квітня 2015 року № 85 щодо продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» до 05 червня 2015 року включно.

У зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 05 червня 2015 року № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», Фонд з 12 червня 2015 року розпочав виплату коштів вкладникам банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 3383 від 17 грудня 2018 року повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Надра», у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», окрім повноважень у частині реалізації активів банку, делеговано Білій Ірині Володимирівні з 18 грудня 2018 року.

Позивач звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виплату їй коштів, які знаходилися на рахунках у Банку.

Позивачеві було виплачено належну їй за вкладом суму 3 900,28 доларів США у гривнях у сумі 70 204,12 гривень, оскільки курс долара США до гривні станом на ранок 06 лютого 2015 року складав 1 799,9764 гривні за сто доларів США.

Того ж дня о 14:00 Національним банком України встановлено новий курс гривні до долара США, що складав 2 313,0580 гривень за сто доларів США.

10.06.2019 позивач звернулася до Фонду із заявою за № Г02443/19 про перерахунок та виплату їй курсової різниці до вкладу в іноземній валюті, розміщеному у Банку, з розрахунку офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України 06 лютого 2015 року з 14:00 у розмірі 2 313,0580 гривень за сто доларів США, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

У відповіді № 41-036-11601/19 від 08.07.2019 Фонд зазначив, що виплати Фондом для позивача вже виплачені у повному розмірі.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012, який є спеціальним у спорах щодо виконання банком, у якому введено тимчасову адміністрацію чи розпочато процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед вкладниками (кредиторами).

Відповідно до статті 3 Закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно із частиною п`ятою статті 34 Закону під час тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має повне право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до статті 34 Закону, на підставі Постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 року № 83 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 року № 26 щодо запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Надра" та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію. Тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено з 06.02.2015 року.

Судом встановлено, що станом на 06.02.2015 року в ПАТ "КБ "Надра" у позивача на рахунку знаходилися кошти в сумі 3 900,28 доларів США. Вказані обставини сторонами не заперечувались.

Пунктом 15 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що система гарантування вкладів фізичних осіб - сукупність відносин, що регулюються цим Законом, суб`єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники.

22.04.2015 року позивачу в порядку гарантування вкладів фізичних осіб проведено виплату коштів, які знаходилися на його рахунках, у розмірі 70 204,12 грн. При цьому, перерахунок коштів за вкладом в іноземній валюті позивачу проведено відшкодування за офіційним курсом гривні до іноземних валют, з розрахунку 1799,9763 грн за 100 доларів США.

Порядок встановлення і використання офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів визначає Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затверджене постановою Правління НБУ № 496 від 12 листопада 2003 року (далі - Положення), на виконання норм статей 7, 15 та 36 Закону України «Про Національний банк України».

Відповідно до Положення, офіційний курс гривні до долара США установлюється щоденно.

Пунктом 3 Положення передбачено, що офіційний курс гривні розраховується до долара США - як середньозважений курс продавців і покупців, що склався поточного робочого дня за даними Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України НБУ.

Відповідно до Положення, інформація про встановлені офіційні курси гривні до іноземних валют та банківських металів розміщується в міжнародній комп`ютерній мережі Інтернет.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з пунктом 5 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за національним курсом гривні до іноземних валют, встановлених Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до Листа Національного Банку України від 20.03.2015 року №47-115/18904, 06.02.2015 року з 14:00 діяв офіційний курс гривні до долара США у розмірі 2313,0580 грн за 100 доларів США. Такий курс було встановлено НБУ саме цього поточного робочого дня - 06.02.2015 року. Натомість курс 1799,9763 грн за 100 доларів США було встановлено НБУ напередодні, 05 лютого 2015 року. Такий курс зберігав свою дію на початок 06.02.2015 року до встановлення поточного курсу.

Таким чином, перерахування вкладу в іноземній валюті в національну валюту пов`язує з курсом гривні, що установлений НБУ на конкретний день (у який розпочинається процедура виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації). Закон не містить обов`язку здійснити фактичний перерахунок вкладів саме в цей день, і не пов`язує здійснення такого перерахунку з конкретним моментом у часі (годиною, хвилиною) саме цього дня чи з курсом гривні, що діє саме в конкретний момент у часі (годину, хвилину) такого дня. Тому перерахування суми вкладу в іноземній валюті, зокрема доларах США, здійснюється за офіційним курсом гривні до цієї іноземної валюти, який установлений НБУ в той робочий день, на який припав початок процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації (в даному випадку - 06.02.2015 року).

Слід також врахувати, що питання, зумовлене дією в різний час, але протягом одного й того самого робочого дня, двох різних курсів гривні до долара США, установлених НБУ в різні дні (цього робочого дня та напередодні), повинно бути вирішено з урахуванням визначеного законом і підзаконними актами НБУ порядку (процедури) встановлення і використання офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів, що відображає економічну природу установлення офіційного курсу гривні. Якщо іншого спеціальним законом не передбачено, в ситуації, коли в період чинності Положення в редакції постанови Правління НБУ від 31 березня 2014 року № 180 в один і той же день діють два різні курси гривні до долара США, правило пунктів 2 і 3 Положення про щоденне встановлення офіційного курсу гривні до долара США зумовлює необхідність застосовувати курс, установлений саме в цей поточний день за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку України, проведених цього ж поточного дня.

Виходячи зі змісту наведених норм Положення слід дійти висновку про те, що поняття "встановлення офіційного курсу гривні до іноземної валюти" і поняття "дія офіційного курсу гривні до іноземної валюти" не є тотожними за змістом та правовим значенням. Отже, при застосуванні частини п`ятої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» береться до уваги курс гривні до долара США, встановлений на певний день. При цьому, немає самостійного правового значення той факт, що такий курс починає діяти не з початку, а лише з 14:00 того дня, коли він був установлений (в даному випадку - 06 лютого 2015 року). Цей факт також не дає підстав для застосування при перерахунку вкладу того офіційного курсу гривні до долара США, який був установлений НБУ в інший день, напередодні - 05 лютого 2015 року, незважаючи на те, що цей курс продовжував діяти певний час у першій половині поточного робочого дня до моменту оприлюднення нового, актуального курсу на цей поточний день.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що станом на 06.02.2015 року офіційний курс гривні до долара США встановлений НБУ, становив 2313,0580 грн за 100 доларів США, тоді як курс, за яким позивачу проведено відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті, за курсом 1799,9763 грн. за 100 доларів США, встановлений 05.02.5015 року, що не відповідає вимогам п. 5 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частиною 3 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду, при цьому п. 3 ч. 4 вказаної статті передбачено, що Уповноважена особа звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду. Таким чином в даному випадку не вбачається розбіжності у повноваженнях Уповноваженої особи Фонду та самого Фонду, хоча вони законом наділені різними за своїм характером функціями, тільки в даному випадку обсяг повноважень Уповноваженої особи Фонду значно вужчий, аніж повноваження самого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зі встановлених судом обставин та відповідних їм правовідносини вбачається, що саме Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у спірних правовідносинах вчинено протиправну бездіяльність, яка полягає у не включенні до розрахункових сум, частини сум позивача за вкладами (20011,62 грн.) та, відповідно, невиплату цих коштів позивачу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат позивача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ" Надра" про стягнення недоданих коштів за договором строкового банківського вкладу, - задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Білу Ірину Володимирівну подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про збільшення суми, що підлягає відшкодуванню вкладнику ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за договором № 1953746 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках пакету послуг ПУ «Сімейний», а саме вказати про додаткове відшкодування коштів за вказаним вкладом у сумі 20 011 гривень 62 копійок за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити вкладнику ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за договором № 1953746 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках пакету послуг ПУ «Сімейний» 20 011 гривень 62 копійок - різницю між виплаченими ОСОБА_1 коштами, які знаходилися на її рахунках у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» та повною сумою, яка підлягає до виплати; 3% річних та інфляційні виплати.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко