Рішення № 100008631, 29.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року м. Київ № 640/9944/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» доГоловного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області провизнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі - позивач або ТОВ «ЕКО») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області (надалі - відповідач або ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про накладання штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми від 12.14.2019 року № 19/19.

В обґрунтування позову позивач заначив наступне: 20 березня 2019 року відповідно до Направлення № 108 від 20.03.2019 р., виданого Житомирським міським управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області до магазину «ЕКО-МАРКЕТ», що є об`єктом позивача та який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 2/7 (далі - Об`єкт), прибули представники вищезазначеного контролюючого органу для проведення планової перевірки. Підставою для проведення планової перевірки на даному Об`єкті позивача були зазначені Накази Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 964 від 26.11.2018 р. та № 965 від 27.11.2018 року. Оскільки позивачу про проведення даного заходу було повідомлено в день самої перевірки, а не за 10 днів до здійснення такого заходу (як передбачає ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), то представників відповідача не було допущено до перевірки магазину позивача за відповідною адресою. Позивач зазначає, що органи ринкового нагляду повинні здійснювати свою діяльність з урахуванням положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Отже, позивач, не будучи письмово повідомленим про здійснення відповідачем планових заходів щодо проведення виїзної планової перевірки магазину позивача, мав право не допускати посадових осіб органу державного нагляду до здійснення зазначеного планового заходу. Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» є спеціальним, а Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є загальним у сфері регулювання відносин щодо здійснення державного нагляду (контролю) харчової продукції. Оскільки спеціальним законом не врегульоване питання повідомлення суб`єкта господарювання з приводу проведення планових заходів контролю, то відповідач повинен керуватися нормами загального закону. Крім того, застосування спеціального закону призводить до погіршення правового положення позивача, що суперечить практиці ЄСПЛ, відповідно до якої вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

23.07.2019 р. до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив, де відповідач просить відмовити у задоволенні позову ТОВ «ЕКО» до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області у повному обсязі з огляду на наступне. Відповідно до відомостей Щорічного плану державного контролю Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на 2019 рік, який затверджено Наказом Голови Держпродспоживслужби України № 965 від 27.11.2018 р. суб`єкт господарювання ТОВ «ЕКО» (м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 2/7) включений до річного плану - предмет здійснення заходу: Дотримання вимог законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів ПОРЯДКОВИЙ НОМЕР 6355 (витяг додається). Зазначений факт свідчить про те, що уповноваженні особи ТОВ «ЕКО» умисно вчиняли дії на перешкоджання проведення заходу державного нагляду. Щодо порушення періодичності здійснення державного заходу, то 18.12.2017 року ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області дійсно здійснювався позаплановий захід державного нагляду ТОВ «ЕКО», однак даний захід здійснювався спеціалістом відділу контролю у сферах захисту прав споживачів, реклами, антитютюнового законодавства управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області з питань дотримання вимог законодавства про захист споживачів, що підтверджується Наказом ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області № 967-ОД від 12.12.2017 р. та Направленням № 441 від 14.12.2017 р. (копії додаються). На 20.03.2019 року ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області було заплановано плановий захід з Дотримання вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (який є спеціальним законом та положення якого слід застосовувати до даного виду правовідносин); Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», проведення якого покладено на спеціалістів відділу Безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Житомирського міського управління ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області. Відповідно, не можна вважати порушенням періодичності здійснення державного нагляду (контролю), визначених ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якщо перевірки були проведенні різними управліннями - Управлінням захисту споживачів та Управлінням безпечності харчових продуктів, за різними підставами та предметом перевірки.

Щодо неповідомлення позивача про дату проведення перевірки - частиною 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Водночас, статтею 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено сферу дії цього закону. Так, частиною 5 зазначеної статті встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону. З викладеного вбачається, що ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не підлягає виконанню при здійсненні планових заходів органами виконавчої влади, які реалізують державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини. В свою чергу частиною 4 статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» визначено, що заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю. З вищевикладеного можна дійти висновку, що 20.03.2019 року уповноважена особа магазину «ЕКО-МАРКЕТ» ТОВ «ЕКО» незаконно відмовив посадовим особам Житомирського міського управління ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області у проведенні планової перевірки, відповідальність за що передбачена п. 17 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», а саме - відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності, що тягне за собою накладання штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Відповідно, уповноваженими особами відповідача 27.03.2019 р. на законних підставах було складено Протокол про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин». 12.04.2019 року в зазначений час представник позивача на розгляд справи не з`явився. При цьому, позивач на адресу відповідача направив свої пояснення з викладеними запереченнями до протоколу. Розглянувши матеріали справи було винесено відповідну постанову. Постанова № 19/19 від 12.04. 2019 року про накладання штрафу винесена на законних підставах з дотриманням норм чинного законодавства.

Щодо посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачяться на користь особи, то відповідач просить суд звернути увагу на факт того, що законодавство, яке регулює даний вид правовідносин не містить колізій чи неточностей. Сфера застосування Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» є чітко визначеною. Спеціальний закон уточнює процедуру та вимоги до здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, а тому не створює колізії.

30.07.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, де позивач підтверджував свої позовні вимоги та виклав уточнену, з урахуванням відзиву відповідача, правову позицію.

15.08.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, де була викладена правова позиція відповідача, аналогічна відзиву. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

23.08.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшло пояснення щодо законності та обґрунтованості позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 березня 2019 року відповідно до Направлення Житомирського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області (далі - Житомирське міське управління) від 20.03.2019 № 108 до магазину «ЕКО-МАРКЕТ», що є об`єктом позивача та який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 2/7, прибули службові особи Житомирського міського управління для проведення планової перевірки, яких позивачем не було допущено до перевірки вищезазначеного об`єкта. Про це було зазначено у направленні № 108 та відповідному акті від 20.03.2019 року № 01/19.

Головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Житомирського міського управління складено протокол від 23.03.2019 про порушення Закону № 2042, законодавства про харчові продукти та корми.

За результатами розгляду протоколу Головним державним ветеринарним інспектором Житомирської області винесено Постанову № 19/19 від 12 квітня 2019 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а саме 41 730 грн. 00 коп. (сорок одна тисяча сімсот сорок гривень нуль копійок).

Не погоджуючись з Постановою про накладання штрафу за порушення Закону № 2042, законодавства про харчові продукти та корми позивач подав скаргу до Держпродспоживслужби, за результатами розгляду якої прийнято рішення про залишення Постанови № 19/19 від 12 квітня 2019 року без змін, а скарги - без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Порядок здійснення планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано статтею 5 цього Закону № 877-V.

Частиною четвертою статті 5 Закону № 877-V встановлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі (абзац шостий частини четвертої статті 5 Закону № 877-V).

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу (абзац сьомий частини четвертої статті 5 Закону № 877-V).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог частини четвертої статті 5 Закону № 877-V відповідач не повідомив письмово позивача про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Крім того, сама перевірка складалася з двох різних підстав, що є прямим порушенням чинного законодавства України.

Відповідно до статті 2 Закону №877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно із частиною четвертою статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Водночас, частиною шостою статті 2 Закону №877-V передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Чинною нормою не передбачено обов`язку забезпечення відповідачем вимог ч. 4 ст. 5 Закону (органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу), внаслідок чого доводи позивача в цій частині судом відхиляються.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого, зокрема, є реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері.

З аналізу зазначених норм вбачається, що Законом №877-V встановлено обов`язок для Держпродспоживслужби та її територіальних органів дотримуватись (з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 № 2042-VIII) виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

У зв`язку з чим, суд бере до уваги твердження відповідача про те, що норми частини четвертої статті 5 Закону № 877-V не поширюються на Держпродспоживслужбу та її територіальні органи при здійсненні заходів державного контролю (нагляду) у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, захисту споживачів та ветеринарної медицини.

Стосовно доводів позивача про відсутність підстав для проведення перевірки, суд зазначає наступне: правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України врегульовані Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 №2042-VIII (далі - Закон № 2042-VIII).

Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об`єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю побічних продуктів тваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, з метою їх перевірки на відповідність законодавству про побічні продукти тваринного походження (частина перша статті 3 Закону № 2042-VIII).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 18 Закону № 2042-VIII державний контроль здійснюється компетентним органом, крім випадків, встановлених цим Законом.

Державний контроль має бути ризик-орієнтованим та здійснюватися з періодичністю, що є достатньою для досягнення цілей цього Закону.

Заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю.

Пунктом 1 частини першої статті 16 Закону № 2042-VIII оператор ринку зобов`язаний: допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, за умови дотримання ними порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом.

Судом встановлено, що планові заходи державного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання у 2019 році здійснювалися відповідно до наказу Держпродспоживслужби від 27.11.2018 № 965 «Про затвердження щорічного плану державного контролю Держпродспоживслужби у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини на 2019 рік», який розміщено на офіційному сайті Держпродспоживслужби в розділі «Діяльність» підрозділ «Плани діяльності». Згідно з наданим відповідачем витягом з щорічного плану державного контролю на 2019 вбачається, що TOB «ЕКО», який проводить свою діяльність за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 2/7, зазначений під порядковим номером 6355 в розділі «Діяльність» підрозділ «Плани діяльності» в додатку до наказу від 27.11.2018 № 965 в розділі «Житомирська область». Отже, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області були дотриманні вимоги законодавства для здійснення планового заходу стосовно позивача.

Відповідно до частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7 Закону № 877 для здійснення планового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється відповідно до положень статті 66 Закону № 2042-VIII.

У відповідності до частини третьої статті 66 Закону № 2042-VIII протокол про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - протокол) за результатами здійснення заходів державного контролю мають право складати державні інспектори та державні ветеринарні інспектори.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 66 Закону № 2042-VIII особа, щодо якої складено протокол, або її представник має право викласти у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, своє пояснення щодо змісту протоколу, засвідчивши їх особистим підписом. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від надання таких пояснень у протоколі робиться відповідний запис. Викладені у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, пояснення свідків та/або потерпілих засвідчуються їхніми підписами.

Згідно з частинами восьмої та дев`ятої статті 66 Закону № 2042-VIII справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори. Справа розглядається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.

Відповідно до частини десятої статті 66 Закону № 2042-VIII час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з тим, що позивачем відмовлено в допуску посадових осіб компетентного органу до здійснення державного контролю з підстав не передбачених законом шляхом здійснення перешкоджання її законній діяльності, відповідачем складено протокол про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми від 27.03.2019.

В подальшому, листом від 01.04.2019 № 02-02/1829 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області повідомлено позивача, що 12.04.2019 об 10:30 відбудеться розгляд справи про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин». Позивачем надіслано письмові пояснення, які отримані відповідачем 11.04.2019, в яких просив розглядати справу без участі представника та скасувати протокол від 27.03.2019. Стаття 66 Закону № 2042-VIII передбачає, що справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про належне повідомлення про час і місце розгляду справи і незалежно від факту його отримання такою особою. Враховуючи факт належного повідомлення позивача у відповідності до вимог статті 66 Закону № 2042-VIII, справу розглянуто без участі позивача.

З матеріалів справи вбачається, що керуючись статтею 18 Закону № 2042-VIII в частині того, що заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку та на виконання вказаних документів, посадові особи прибули по вказаній адресі для здійснення заходів державного контролю, пред`явивши копію наказу та направлення позивачу. Отже, державні інспектори мали всі законі підстави для проведення заходу державного контролю, а у позивача були відсутні законні підстави для їх недопуску.

Однак позивач наполягав на тому, що він не отримував письмового повідомлення про проведення планового заходу, що, на його думку, слугувало підставою для недопуску посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області до здійснення планового заходу державного контролю, що, в свою чергу, є порушенням статті 16 Закону № 2042, в якій передбачено, що оператори ринку зобов`язані допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, а також пункту 8 частини другої статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

За результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення штрафу; 2) про закриття справи.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 16 Закону № 2042-VIII оператор ринку зобов`язаний: допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, за умови дотримання ними порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 65 Закону № 2042-VIII оператори ринку несуть відповідальність за такі правопорушення, зокрема відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі семи мінімальних заробітних плат.

За порушення, які зазначені в акті та протоколі, 12.04.2019 відповідачем прийнята постанова № 19/19 про накладення на позивача штрафу за порушення п. 8 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», п. 1 ч. 1 ст. 11, п.1 ч.1 ст. 16 та п. 17 ч. 1 статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я і благополуччя тварин», а саме: відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності.

Враховуючи викладене та зважаючи на підтвердження факту протиправного недопуску позивачем працівників відповідача для здійснення заходів державного нагляду (контролю), суд зазначає, що на момент прийняття постанови про накладення штрафу у відповідача були усі передбачені чинним законодавством підстави на її винесення, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 41 висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат у справі, суд вказує, що з огляду на висновки суду про відмову у задоволенні позову, правові підстави для стягнення на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко