Рішення № 100008622, 29.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року м. Київ № 640/19079/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» доГоловного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби Українипро визнання протиправним та скасування рішень ВСТАНОВИВ:

12.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (далі - позивач, ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 1674381/43527983 від 26.06.2020 про відмову ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» у реєстрації податкової накладної № 1 від 25.05.2020 та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 25.05.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 1782285/43527983 від 30.07.2020 про відмову ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» у реєстрації податкової накладної № 1 від 27.05.2020 та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 27.05.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 1782286/43527983 від 30.07.2020 про відмову ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» у реєстрації податкової накладної № 3 від 19.05.2020 та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3 від 19.05.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 1674379/43527983 від 26.06.2020 про відмову ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» у реєстрації податкової накладної № 9 від 18.05.2020 та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 9 від 18.05.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 1674380/43527983 від 26.06.2020 про відмову ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» у реєстрації податкової накладної № 11 від 18.05.2020 та зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 11 від 18.05.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у м. Києві № 65146 від 30.06.2020 щодо визнання ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» таким, що відповідає пункту 8 критеріям ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві та Державну податкову службу України виключити з переліку ризикових платників податків Товариство з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» в ІТС «Податковий блок».

Мотивуючи позовні вимоги ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» наголошує на необґрунтованості спірних рішень. Зокрема позивач зазначає, що в ході своєї господарської діяльності 22.05.2020 ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» уклало із ТОВ «ЛОГРОТЕК» договір підряду № 00017; на виконання зазначеного договору ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС», як Підрядник, взяло на себе зобов`язання власними силами та засобами, на власний ризик виконати роботи з оздоблювання фасаду «LAFAR» та рекламної продукції на об`єктах ТОВ «ЛОГРОТЕК» (Замовник), а Замовник зобов`язується надати Підряднику місце для монтажу, прийняти такі роботи та сплатити їх вартість в порядку та на умовах обумовлених договором підряду

№ 00017 від 22.05.2020; відповідно до додаткової угоди від 25.05.2020 № 2 до договору підряду № 00017 від 22.05.2020, сторони погодили виконання робіт з оздоблення рекламних поверхонь магазина «LAFAR» у місті Бахмут, вул. Свободи, погодили перелік робіт, їх вартість, обсяг та інше; Замовником було сплачено на користь підрядника суму у розмірі 130 644,00 грн. та в подальшому, на виконання приписів чинного законодавства, ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було подано на реєстрацію податкову накладну № 1 від 25.05.2020; відповідно до додаткової угоди від 26.05.2020 № 4 до договору підряду № 00017 від 22.05.2020, сторони погодили виконання робіт з оформлення інтер`єру HPL панелями з УФ печаткою маркер «LAFAR» у місті Бахмут, вул. Свободи, погодили перелік робіт, їх вартість, обсяг та інше; Замовником було сплачено на користь підрядника суму у розмірі 132 000,00 грн. та в подальшому, на виконання приписів чинного законодавства, ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було подано на реєстрацію податкову накладну № 1 від 27.05.2020; з метою виконання договору підряду № 00017 від 22.05.2020 сторони дійшли згоди щодо доцільності здійснення постачання товарів за погодженим переліком та відповідно до рахунку № 16 від 19.05.2020 сторони погодили перелік товару, ціни та інші умови щодо здійснення постачання товарів; ТОВ «ЛОГОТЕК» на користь позивача була перерахована сума попередньої оплати у розмірі 35 473,26 грн. та в подальшому на виконання приписів чинного законодавства, ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було подано на реєстрацію податкову накладну № 3 від 19.05.2020; в ході своєї господарської діяльності 13.04.2020 ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» уклало із ТОВ «ДІЕНДЖІ ЕЙВ» договір підряду № 0002; на виконання зазначеного договору ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС», як Підрядник, взяло на себе зобов`язання власними силами та засобами, на власний ризик виконати роботи з облаштування кабель-каналу для рівномірів на об`єктах ТОВ «ДІЕНДЖІ ЕЙВ» (Замовника), а Замовник зобов`язується надати Підряднику місце для монтажу, прийняти такі роботи та сплатити їх вартість в порядку та на умовах обумовлених договором підряду № 0002 від 13.04.2020; відповідно до додаткової угоди від 13.04.2020 № 6 до договору підряду № 0002 від 13.04.2020, сторони погодили виконання робіт з облаштування кабель-каналу для рівномірів на АЗС 0311, м. Маріуполь, пр-т Миру, 147, погодили перелік робіт, їх вартість, обсяг та інше; Замовником було сплачено частково на користь підрядника суму у розмірі 20 095,00 грн. та в подальшому, на виконання приписів чинного законодавства, ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було здійснено реєстрацію податкової накладної № 9 від 18.05.2020; відповідно до додаткової угоди від 13.04.2020 № 3 до договору підряду № 0002 від 13.04.2020, сторони погодили виконання робіт з облаштування кабель-каналу для рівномірів на АЗС 0305, м. Маріуполь, Запорізьке шосе, 53, погодили перелік робіт, їх вартість, обсяг та інше; Замовником було сплачено на користь підрядника суму у розмірі 35 540,00 грн. та в подальшому, на виконання приписів чинного законодавства, ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було подано на реєстрацію податкову накладну № 11 від 18.05.2020; зазначені накладні були направлені ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.06.2020 з дотриманням передбаченого в законі строку, що підтверджується відповідними квитанціями; однак, згідно цих квитанцій перелічені податкові накладні були прийняті, однак їх реєстрація була зупинена, оскільки «платник податку відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку»; при цьому, ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; ТОВ «РИГАЛЬ ФАСАД СЕРВІС» надало відповідачу-1 пояснення разом із копіями первинних документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій, а саме: договори, додаткові угоди стосовно кожної операції, платіжні доручення, акти виконаних робіт/послуг, в окремих випадках видаткові накладні на поставку товару та документи щодо якості продукції (сертифікати і т.п.); попри це, комісією були прийняті оскаржувані рішення, згідно яких ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було відмовлено у реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, зокрема копій первинних документів; рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платників ПДВ критеріям ризикованості платника № 59201 від 11.06.2020 встановлено відповідність платника критеріям ризикованості платника податку з підстав п. 8 Критеріїв, а саме: «в ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПСУ отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює формування ПК від ризикових контрагентів постачальників, а саме: ТОВ «ТРАССІР УА», код 39768357, ТОВ «ФРАНКО НЕКСТ», код 43264197»; ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» вважає дані рішення необґрунтованими, зокрема тому, що вказана податковим органом підстава для прийняття відповідного рішення не передбачена Порядком зупинення ПН/РК в ЄРПН; з ТОВ «ТРАССІР УА» позивач не мав та не має жодних господарських операцій, не пов`язаний жодними господарськими відносинами, не має перед останнім жодних договірних чи позадоговірних зобов`язань; з ТОВ «ФРАНКО НЕКСТ» було укладено договір підряду, наявні первинні документи та акт надання послуг, що свідчить про реальність господарських операцій; отже, зважаючи на надані документи та відсутність підстав про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, позовні вимоги є обґрунтованими.

Також позивач просить суд стягнути із відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.08.2020 позовну заяву ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було залишено без руху; позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивач усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.08.2020.

08.09.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/19079/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

08.10.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача-1 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній заперечує проти позову. В обґрунтування своєї позиції відповідач-1 зазначає, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві в своїй роботі на момент прийняття оскаржуваного рішення керувалася вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»; відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється; питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня; у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; при розгляді наданих ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, Комісією було встановлено, що цими документами не можливо підтвердити реальність здійсненої операції, оскільки не можливо встановити реальність проведених розрахунків між покупцем та продавцем, що в свою чергу ставить під сумнів операцію; відсутність цих документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС», згідно із якою виписані спірні податкові накладні, а тому Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних; Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОГРОТЕК» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (Підрядник) було укладено договір підряду № 00017, відповідно до п. 1.1 якого Підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи з оздоблювання фасада «Lafar» та рекламної продукції (надалі - Роботи) на об`єктах замовника, а Замовник зобов`язується надати Підряднику місце для монтажу, прийняти такі Роботи та сплатити їх вартість в порядку та на умовах, обумовлених цим Договором та Додатками до нього.

На виконання вказаного договору між ТОВ «ЛОГРОТЕК» та ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було укладено додаткову угоду № 2 від 25.05.2020, де сторони погодили виконання робіт з оздоблення рекламних поверхонь магазина «Lafar» у м. Бахмут, вул. Свободи, у тому числі їх перелік, обсяг, вартість та вимоги щодо облаштування. Загальна вартість робіт, що підлягає сплаті Замовником на рахунок Підрядника, згідно цієї додаткової угоди № 2 від 25.05.2020 складає 130 644,00 грн., в тому числі ПДВ - 21 744,00 грн.

У відповідності до платіжного доручення № 234 від 25.05.2020 ТОВ «ЛОГРОТЕК» сплачено на рахунок ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» 130 644,00 грн. за виконання робіт з оздоблення рекламних поверхонь згідно рахунку № 19 від 25.05.2020, в т.ч. ПДВ 20 % - 21 774,00 грн.

У зв`язку з цим ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було виписано податкову накладну № 1 від 25.05.2020 на загальну суму 130 644,00 грн. з ПДВ.

12.06.2020 податкову накладну № 1 від 25.05.2020 було подано на реєстрацію до ЄРПН.

Як вбачається із квитанції від 12.06.2020, податкова накладна № 1 від 25.05.2020 прийнята, реєстрація зупинена, оскільки ПН/РК відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

На виконання договору підряду № 00017 від 22.05.2020 між ТОВ «ЛОГРОТЕК» та ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було укладено додаткову угоду № 4 від 26.05.2020, де сторони погодили виконання робіт з оформлення інтер`єру HPL панелями з УФ печаткою у маркеті «Lafar» у м. Бахмут, вул. Свободи, у тому числі їх перелік, обсяг, вартість та вимоги щодо облаштування. Загальна вартість робіт, що підлягає сплаті Замовником на рахунок Підрядника, згідно цієї додаткової угоди № 4 від 26.05.2020 складає 161 442,90 грн., в тому числі ПДВ - 26 907,15 грн.

У відповідності до платіжного доручення № 192 від 27.05.2020 ТОВ «ЛОГРОТЕК» сплачено на рахунок ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» 132 000,00 грн. за виконання робіт з оформлення інтер`єру згідно рахунку від 27.05.2020, в т.ч. ПДВ 20 % - 22 000,00 грн.

У зв`язку з цим ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було виписано податкову накладну № 1 від 27.05.2020 на загальну суму 132 000,00 грн. з ПДВ.

12.06.2020 податкову накладну № 1 від 27.05.2020 було подано на реєстрацію до ЄРПН.

Як вбачається із квитанції від 12.06.2020, податкова накладна № 1 від 27.05.2020 прийнята, реєстрація зупинена, оскільки ПН/РК відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до рахунку на оплату № 16 від 19.05.2020 ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (Постачальник) поставив ТОВ «ЛОГРОТЕК» (Покупець) товари на загальну суму 35 473,26 грн., в тому числі ПДВ - 5 912,21 грн.

У відповідності до платіжного доручення № 208 від 19.05.2020 ТОВ «ЛОГРОТЕК» сплачено на рахунок ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» 35 473,26 грн. за труби профільні та ін. буд. мат. згідно рахунку № 16 від 19.05.2020, в т.ч. ПДВ 20 % - 5 912,21 грн.

Відповідно до видаткової накладної № 11 від 24.06.2020 ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» передало ТОВ «ЛОГРОТЕК» зазначені у рахунку на оплату № 16 від 19.05.2020 товари.

У зв`язку з цим ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було виписано податкову накладну № 3 від 19.05.2020 на загальну суму 35 473,26 грн. з ПДВ.

15.06.2020 податкову накладну № 3 від 19.05.2020 було подано на реєстрацію до ЄРПН.

Як вбачається із квитанції від 15.06.2020, податкова накладна № 3 від 19.05.2020 прийнята, реєстрація зупинена, оскільки ПН/РК відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

13.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІЕНДЖІ ЕЙВ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (Підрядник) було укладено договір підряду № 0002, відповідно до п. 1.1 якого Підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи з облаштування кабель каналу для рівномірів (надалі - Роботи) на об`єктах замовника, а Замовник зобов`язується надати Підряднику місце для монтажу, прийняти такі Роботи та сплатити їх вартість в порядку та на умовах, обумовлених цим Договором та Додатками до нього.

На виконання вказаного договору між ТОВ «ДІЕНДЖІ ЕЙВ» та ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було укладено додаткову угоду № 6 від 13.04.2020, де сторони погодили виконання робіт з облаштування кабель каналу для рівномірів на АЗС 0311 у м. Маріуполь, пр-т Миру, 147, у тому числі їх перелік, обсяг, вартість та вимоги щодо облаштування. Загальна вартість робіт, що підлягає сплаті Замовником на рахунок Підрядника, згідно цієї додаткової угоди № 6 від 13.04.2020 складає 56 950,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 491,67 грн.

Відповідно до Акту надання послуг № 7 від 18.05.2020 сторони підтвердили виконання робіт з облаштування кабель каналу для рівномірів на АЗС 0311 у м. Маріуполь, пр-т Миру, 147.

У відповідності до платіжного доручення № 244 від 19.05.2020 ТОВ «ДІЕНДЖІ ЕЙВ» сплачено на рахунок ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» 20 095,00 грн. за виконання робіт за адресою м. Маріуполь, пр-т Миру, 147 згідно рахунку № 11 від 14.04.2020 у сумі 16 745,83 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 3 349,17 грн.

У зв`язку з цим ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було виписано податкову накладну № 9 від 18.05.2020 на загальну суму 20 095,00 грн. з ПДВ.

12.06.2020 податкову накладну № 9 від 18.05.2020 було подано на реєстрацію до ЄРПН.

Як вбачається із квитанції від 12.06.2020, податкова накладна № 1 від 25.05.2020 прийнята, реєстрація зупинена, оскільки ПН/РК відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

На виконання договору підряду № 0002 від 13.04.2020 між ТОВ «ДІЕНДЖІ ЕЙВ» та ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було укладено додаткову угоду № 3 від 13.04.2020, де сторони погодили виконання робіт з облаштування кабель каналу для рівномірів на АЗС 0305 у м. Маріуполь, Запорізьке шосе, 53, у тому числі їх перелік, обсяг, вартість та вимоги щодо облаштування. Загальна вартість робіт, що підлягає сплаті Замовником на рахунок Підрядника, згідно цієї додаткової угоди № 3 від 13.04.2020 складає 57 975,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 662,50 грн.

Відповідно до Акту надання послуг № 8 від 18.05.2020 сторони підтвердили виконання робіт з облаштування кабель каналу для рівномірів на АЗС 0305 у м. Маріуполь, Запорізьке шосе, 53.

У відповідності до платіжного доручення № 241 від 19.05.2020 ТОВ «ДІЕНДЖІ ЕЙВ» сплачено на рахунок ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» 35 540,00 грн. за виконання робіт з оформлення інтер`єру згідно рахунку № 5 від 14.04.2020, в т.ч. ПДВ 20 % - 5 923,33 грн.

У зв`язку з цим ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було виписано податкову накладну № 11 від 18.05.2020 на загальну суму 35 540,00 грн. з ПДВ.

12.06.2020 податкову накладну № 11 від 18.05.2020 було подано на реєстрацію до ЄРПН.

Як вбачається із квитанції від 12.06.2020, податкова накладна № 11 від 18.05.2020 прийнята, реєстрація зупинена, оскільки ПН/РК відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Як вбачається з квитанцій, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» було надано до контролюючого органу пояснення та документи на підтвердження здійснення господарських операцій.

Проте контролюючим органом було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних № 1674381/43527983 від 26.06.2020, № 1782285/43527983 від 30.07.2020, № 1782286/43527983 від 30.07.2020, № 1674379/43527983 від 26.06.2020, № 1674380/43527983 від 26.06.2020.

Підставою відмови у вказаних рішеннях зазначено: «ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних форм та галузевої специфіки, накладних».

Також, 11.06.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку прийнято рішення № 59201 про відповідність ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» критеріям ризиковості платника.

При цьому, згідно із зазначеною у вказаному рішенні розшифровкою, підставою стала наступна податкова інформація: «в ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПСУ отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює формування ПК від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ «ТРАССІР УА» код ЄДРПОУ 39768357, ТОВ «ФРАНКО НЕКСТ» код ЄДРПОУ 43264197».

Позивачем направлено до відповідача скаргу на рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника, відповідно до якої ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» просило скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості № 59201 від 11.06.2020 та прийняти нове рішення про невідповідність ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» критеріям ризиковості; виключити ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 22.06.2020 № 1 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві прийнято рішення від 30.06.2020 № 65146 про відповідність платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями та вважаючи їх протиправними позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначаються Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п. 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком № 1 до Порядку № 1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Зупиняючи реєстрацію податкових накладних № 1 від 25.05.2020, № 1 від 27.05.2020, № 3 від 19.05.2020, № 9 від 18.05.2020, № 11 від 18.05.2020, контролюючий орган послався на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, в якому зазначено: «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування».

До того ж, податковий орган запропонував позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, контролюючим органом не вказаний вичерпний перелік копій документів, які позивачу необхідно надати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних № 1 від 25.05.2020, № 1 від 27.05.2020, № 3 від 19.05.2020, № 9 від 18.05.2020, № 11 від 18.05.2020.

Верховний Суд у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 (адміністративне провадження № К/9901/7590/19), від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19 (адміністративне провадження № К/9901/242/20) акцентував увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

У постанові від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 (адміністративне провадження № К/9901/65222/18) Верховний Суд зазначив, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем направлено відповідачу-1 пояснення та копії документів щодо господарської операції, за якою було складено податкову накладну № 1 від 25.05.2020, а саме:

- копію договору підряду № 00017 від 22.05.2020, укладеного між ТОВ «ЛОГРОТЕК» (замовник) та ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (підрядник);

- копію додаткової угоди № 2 від 25.05.2020 до договору підряду № 00017 від 22.05.2020;

- копію кошторису № 2 до додаткової угоди № 2 від 22.05.2020;

- копію платіжного доручення № 234 від 19.05.2020 про оплату ТОВ «ЛОГРОТЕК» послуг за виконання робіт;

- податкової накладної № 1 від 25.05.2020;

- копію квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників за податкової накладної в ЄРПН № 9134255133 від 12.06.2020.

Для реєстрації податкової накладної № 1 від 27.05.2020 позивачем направлено відповідачу-1 пояснення та копії документів щодо господарської операції, а саме:

- копію договору підряду № 00017 від 22.05.2020, укладеного між ТОВ «ЛОГРОТЕК» (замовник) та ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (підрядник);

- копію додаткової угоди № 4 від 26.05.2020 до договору підряду № 00017 від 22.05.2020;

- копію платіжного доручення № 192 від 27.05.2020 про оплату ТОВ «ЛОГРОТЕК» послуг за виконання робіт;

- копію податкової накладної № 1 від 25.05.2020;

- копію кошторису № 2 до додаткової угоди № 2 від 22.05.2020;

- копію сертифікату відповідності, зареєстрованого у реєстрі за № UA.032.СС.0279-18;

- копію протоколу випробувань № 3/8-А-3357 від 30.09.2019;

- копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 602-123-20-3/26475 від 14.06.2018.

Для реєстрації податкової накладної № 3 від 19.05.2020 позивачем направлено відповідачу-1 пояснення та копії документів щодо господарської операції, а саме:

- копію договору підряду № 00017 від 22.05.2020, укладеного між ТОВ «ЛОГРОТЕК» (замовник) та ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (підрядник);

- копію додаткової угоди № 2 від 25.05.2020 до договору підряду № 00017 від 22.05.2020;

- копію кошторису № 2 до додаткової угоди № 2 від 22.05.2020;

- копію платіжного доручення № 234 від 19.05.2020 про оплату ТОВ «ЛОГРОТЕК» послуг за виконання робіт;

- копію податкової накладної № 1 від 25.05.2020;

- копію рахунку на оплату № 16 від 19.05.2020;

- копію платіжного доручення № 208 від 19.05.2020 про оплату ТОВ «ЛОГРОТЕК» послуг за виконання робіт

- копію видаткової накладної № 11 від 24.06.2020;

- копію податкової накладної № 3 від 19.05.2020.

Для реєстрації податкової накладної № 9 від 18.05.2020 позивачем направлено відповідачу-1 пояснення та копії документів щодо господарської операції, а саме:

- копію договору підряду № 0002 від 13.04.2020, укладеного між ТОВ «ДІЕНДЖІ ЕЙВ» (замовник) та ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (підрядник);

- копію додаткової угоди № 6 від 13.04.2020 до договору підряду № 0002 від 13.04.2020;

- копію кошторису № 6 до додаткової угоди № 6 від 13.04.2020;

- копію платіжного доручення № 244 від 19.05.2020 про оплату ТОВ «ДІЕНДЖІ ЕЙВ» послуг за виконання робіт;

- копію податкової накладної № 9 від 18.05.2020;

- копію квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників за податкової накладної в ЄРПН № 9134163749 від 12.06.2020;

- копію акту надання послуг № 7 від 18.05.2020.

Для реєстрації податкової накладної № 11 від 18.05.2020 позивачем направлено відповідачу-1 пояснення та копії документів щодо господарської операції, а саме:

- копію договору підряду № 0002 від 13.04.2020, укладеного між ТОВ «ДІЕНДЖІ ЕЙВ» (замовник) та ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (підрядник);

- копію додаткової угоди № 3 від 13.04.2020 до договору підряду № 0002 від 13.04.2020;

- копію кошторису № 3 до додаткової угоди № 3 від 13.04.2020;

- копію платіжного доручення № 241 від 19.05.2020 про оплату ТОВ «ДІЕНДЖІ ЕЙВ» послуг за виконання робіт;

- копію податкової накладної № 11 від 18.05.2020;

- копію квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників за податкової накладної в ЄРПН № 9134077479 від 12.06.2020;

- копію акту надання послуг № 8 від 18.05.2020.

Всі надані з поясненнями документи відображають дійсність операцій за податковими накладними і складені без порушення вимог чинного законодавства.

Суд переконаний, що платником податків разом із поясненнями було подано достатню кількість копій документів, з аналізу яких можна зробити висновок про здійснення господарських операцій позивачем.

При цьому, оспорювані рішення податкового органу не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначається Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Пунктами 2-7 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. п. 9-11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Зі спірних рішень про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН № 1674381/43527983 від 26.06.2020, № 1782285/43527983 від 30.07.2020, № 1782286/43527983 від 30.07.2020, № 1674379/43527983 від 26.06.2020, № 1674380/43527983 від 26.06.2020 вбачається, що підставою для прийняття рішення стало ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Зважаючи на сукупний аналіз норм, які викладені вище, суд приходить до переконання, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містять лише загальну фразу про ненадання платником податків копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В оскаржуваних рішеннях не зазначено конкретних документів, яких, на думку відповідача-1, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, хоча у податкового органу існує обов`язок підкреслити документи, які не надано платником податків, що прямо випливає із форми рішення, яка затверджена Додатком до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Як вже зазначалося, судом встановлено, що позивачем було направлено пояснення та копії документів на підтвердження господарських операцій за податковими накладними № 1 від 25.05.2020, № 1 від 27.05.2020, № 3 від 19.05.2020, № 9 від 18.05.2020, № 11 від 18.05.2020.

З урахуванням положень вищевказаних норм, Комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Проте, Комісією регіонального рівня не взято до уваги документи, які надані платником податків задля підтвердження господарських операцій, за результатами яких було сформовано податкові накладні № 1 від 25.05.2020, № 1 від 27.05.2020, № 3 від 19.05.2020, № 9 від 18.05.2020, № 11 від 18.05.2020.

Таким чином суд доходить висновку, що відмова у реєстрації податкової накладної за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність прийнятого рішення.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних № 1 від 25.05.2020, № 1 від 27.05.2020, № 3 від 19.05.2020, № 9 від 18.05.2020, № 11 від 18.05.2020.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у місті Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 65146 від 30.06.2020 та зобов`язання виключити позивача з реєстру ризикових платників податків, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, 11.06.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку прийнято рішення № 59201 про відповідність ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» критеріям ризиковості платника.

При цьому згідно із зазначеною у вказаному рішенні розшифровкою, підставою стала наступна податкова інформація: «в ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПСУ отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює формування ПК від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ «ТРАССІР УА» код ЄДРПОУ 39768357, ТОВ «ФРАНКО НЕКСТ» код ЄДРПОУ 43264197».

Позивачем направлено до відповідача скаргу на рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника, відповідно до якої ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» просило скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості № 59201 від 11.06.2020 та прийняти нове рішення про невідповідність ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» критеріям ризиковості; виключити ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» з переліку ризикових суб`єктів господарювання. Скарга мотивована тим, що ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» не має жодного відношення до ТОВ «ТРАССІР УА», не є його контрагентом, не має з останнім жодних господарських операцій, не пов`язаний жодними господарськими відносинами, не має перед останнім жодних договірних чи позадоговірних зобов`язань. Щодо співпраці з ТОВ «ФРАНКО НЕКСТ» позивач повідомив, то між ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (замовник) та ТОВ «ФРАНКО НЕКСТ» (підрядник) 20.04.2020 було укладено договір підряду № 0010, відповідно до якого підрядник зобов`язався за замовленням та за кошти замовника, власними силами та засобами виконати роботи з облаштування кабель каналу для рівномірів. На виконання умов цього договору між сторонами були укладені додаткові угоди (№ 1 від 20.04.2020, № 2 від 20.04.2020, № 3 від 20.04.2020), а по завершенню виконання робіт між сторонами було укладено акт надання послуг від 21.04.2020, відповідно до якого замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт не має.

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 22.06.2020 № 1 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві прийнято рішення від 30.06.2020 № 65146 про відповідність платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Як зазначалося вище, механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначаються Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із п. 40 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

У відповідності до п. 44 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Зміст наведених положень дає суду підстави для висновку, що Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, встановлено вичерпний перелік критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у разі відповідності яким комісією контролюючого органу приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, при прийнятті наведеного вище рішення комісія контролюючого органу повинна перевіряти подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Таким чином, вказані норми дають право на оскарження такого рішення контролюючого органу, останній, в свою чергу, повинен обґрунтувати його правомірність. Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на відповідні органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20.

Разом з цим, з аналізу спірного рішення вбачається, що в останньому не вказано суті та характеру наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, у ньому не ідентифіковано (не наведено) конкретних ризикових операцій та/або податкових накладних платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Суд звертає увагу, що обов`язковими умовами для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є:

1) подання платником податків для реєстрації ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування, які не відповідають ознакам безумовної реєстрації;

2) встановлення відповідності поданої податкової накладної / розрахунку коригування критеріям ризиковості платника податку.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків застосовується до платника у разі наявності у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної у поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, до суду не надано, а також в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач-1 вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

В свою чергу, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із ТОВ «ФРАНКО НЕКСТ», копії яких були надані разом із поясненнями відповідачу-1 для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань. Також, за твердженням позивача, яке не спростоване відповідачем-1, жодних господарських операцій ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» із ТОВ «ТРАССІР УА» не здійснювало.

Відповідачем-1, на якого положеннями процесуального законодавства покладено обов`язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано до суду відповідну податкову інформацію, яка була покладена в основу прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 65146 від 30.06.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд принагідно підкреслює, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН є протиправними та підлягають скасуванню, натомість спірні ПН підлягають реєстрації у ЄРПН датами їх подання.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке, як і наведені вище рішення ЄСПЛ, згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність відмови у реєстрації спірних податкових накладних ТОВ «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС», а також правомірність прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Стосовно вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, поміж іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із приписами ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвокату за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Частиною 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини при розгляді справ «Баришевський проти України» від 26.02.2015, «Двойних проти України» від 12.10.2006, «Меріт проти України» від 30.03.2004 зазначав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За результатами аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд доходить висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Із матеріалів справи слідує, що 18.06.2020 між позивачем та Адвокатським бюро «Якова Вороніна» було укладено договір про надання правової допомоги № 15, відповідно до якого, сторони погодили предмет надання правової допомоги (надання правової допомоги щодо розблокування податкових накладних, складення, подання, підписання в інтересах Клієнта адміністративного позову/апеляційної/касаційної скарги, здійснення представництва інтересів клієнта в адміністративних судах усіх інстанцій, а також в усіх органах державної влади (їх територіальних структурних підрозділах) з питань, що стосуються розблокування податкових накладних, оскарження рішень щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості; правове супроводження питання відшкодування витрат на правову допомогу, що здійснені/будуть здійснені за цим та іншими договорами, які Клієнт здійснив/має здійснити для відновлення порушеного права. Обсяг правової допомоги, що має бути наданий Адвокатським бюро Клієнту, перелік ПН/РК, що підлягають розблокуванню, перелік рішень, що мають бути оскаржені, визначаються сторонами у відповідній додатковій угоді/додатку.

У відповідності до п. 4.2 Договору № 15 про надання правової допомоги від 18.06.2020, оплата за цим Договором здійснюється не пізніше 3-х календарних днів з моменту отримання Клієнтом Акту про надання правової допомоги за наслідками місяця, в якому така допомога надавалася, якщо відповідною додатковою угодою не визначено інше.

За цим договором Клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському бюро гонорар передбачений додатковою угодою до цього Договору (п. 4.3 Договору № 15 про надання правової допомоги).

Згідно п. 4.6 Договору № 15 про надання правової допомоги сума, вказана в п.4.2. цього Договору є гонораром адвокатському бюро за надання правової допомоги та поверненню не підлягає.

Всі обов`язкові платежі (мита, судові збори тощо), що пов`язані з виконанням цього Договору, оплачуються клієнтом самостійно понад розмір гонорару адвокатському бюро (п. 4.7 Договору № 15 про надання правової допомоги).

Відповідно п. 2 додаткової угоди № 1 від 18.08.2020 до Договору № 15 про надання правової допомоги від 18.06.2020, сторони погодили визначити суму гонорару, що підлягає оплаті за надання Адвокатським бюро правової допомоги. Гонорар Адвокатського бюро залежить від кількості витраченого часу адвокатами/працівниками Адвокатського бюро та визначається виходячи з наступних ставок: 5000,00 грн./год., у разі залучення до надання правової допомоги керівника адвокатського бюро; 2500 грн./год., у разі залучення до надання правової допомоги адвоката адвокатського бюро; 1000 грн./год. у разі залучення до надання правової допомоги працівника адвокатського бюро.

Сторони погодили встановити наступний порядок оплати гонорару: часткова попередня оплата гонорару у розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень), що підлягає перерахуванню на відповідний банківський рахунок адвокатського бюро протягом 3 банківських днів з моменту отримання Клієнтом відповідного рахунку (п. 3 Додаткової угоди № 1 від 18.08.2020 до Договору № 15 про надання правової допомоги від 18.06.2020).

Так, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу згідно з Договору про надання правової допомоги № 15 від 18.06.2020 представником позивача до суду було додано платіжне доручення № 90 від 22.06.2020 на суму 20 000,00 грн.

Відповідно до відомостей, які містяться у позовній заяві, витрати часу працівників бюро складають:

- на дослідження документів, перевірка копій на відповідність оригіналам, їх друк, виготовлення копій, формування матеріалів адміністративного позову - 2 год. (що за узгодженим тарифом складає 5 000 грн.);

- на складення проекту адміністративного позову - 4 год. (що за узгодженим тарифом складає 10 000 грн.);

- на остаточне формування/рецензування адміністративного позову - 1 год. (що за узгодженим тарифом складає 5 000 грн.).

Як зазначалося вище, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).

Оцінюючи заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у Окружному адміністративному суді міста Києва, суд приходить до висновку, що понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. є завищеними, з огляду на наданий адвокатом обсяг послуг, з огляду на таке.

Так, заявлена адвокатом вартість послуги за складення проекту адміністративного позову є неспівмірною зі складністю цієї справи, тому зазначена сума підлягає зменшенню з 10 000,00 грн. до 4 000,00 грн.

При цьому, суд враховує, що витрати часу адвоката на надання послуг щодо дослідження документів, перевірку копій на відповідність оригіналам, їх друк, виготовлення копій, є непідтвердженими, так як дана справа є справою незначної складності, позовна заява не містить жодного аналізу судової практики, та у ній відсутні будь-які посилання на судові рішення, які могли бути враховані адвокатом при вирішенні даної справи.

Суду також неможливо встановити, яким чином Адвокатським бюро «Якова Вороніна» були опрацьовані та досліджені матеріали та документи, а також здійснено перевірку копій на відповідність оригіналам у співвідношенні часу, що становить 2 год. до вартості за надані послуги на суму 5 000,00 грн., як і неможливо оцінити вартість за кожну окрему надану послугу, тому зазначена сума підлягає зменшенню з 5 000,00 грн. до 1 000,00 грн.

Слід звернути увагу, що керівником Адвокатського бюро «Якова Вороніна», було надано послугу позивачу в частині остаточного формування/рецензування адміністративного позову вартістю 5 000,00 грн. за 1 год.

Суд вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема складності справи, суд може обмежити розмір відшкодування витрат з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Тому, в частині остаточного формування/рецензування адміністративного позову, суд вважає за необхідне зменшити суму до 500,00 грн., що буде пропорційно (за годину роботи) стягнутій вартості за роботу з дослідження документів, перевірці копій на відповідність оригіналам, їх друком, виготовленням копій, формуванням матеріалів адміністративного позову та складенням проекту адміністративного позову.

Відтак, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу лише на суму 5 500,00 грн. є документально підтвердженими та співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, що відповідає критерію реальності таких витрат.

Приймаючи до уваги той факт, що позовні вимоги задоволені судом повністю, суд доходить висновку про необхідність стягнення із відповідача-2 витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 26.06.2020 № 1674381/43527983, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 25.05.2020.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 30.07.2020 № 1782285/43527983, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 27.05.2020.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 30.07.2020 № 1782286/43527983, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 19.05.2020.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 26.06.2020 № 1674379/43527983, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 9 від 18.05.2020.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 30.07.2020 № 1674380/43527983, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 11 від 18.05.2020.

7. Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1, офіс 1, ідентифікаційний код 43527983) № 1 від 25.05.2020 датою її фактичного надання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

8. Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1, офіс 1, ідентифікаційний код 43527983) № 1 від 27.05.2020 датою її фактичного надання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

9. Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1, офіс 1, ідентифікаційний код 43527983) № 3 від 19.05.2020 датою її фактичного надання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

10. Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1, офіс 1, ідентифікаційний код 43527983) № 9 від 18.05.2020 датою її фактичного надання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11. Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1, офіс 1, ідентифікаційний код 43527983) № 11 від 18.05.2020 датою її фактичного надання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

12. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30.06.2020 № 65146 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

13. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1, офіс 1, ідентифікаційний код 43527983) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

14. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1, офіс 1, ідентифікаційний код 43527983) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 12 612 (дванадцять тисяч шістсот дванадцять) грн.

15. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РИГЕЛЬ ФАСАД СЕРВІС» (адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1, офіс 1, ідентифікаційний код 43527983) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко