Рішення № 100008611, 29.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

29 вересня 2021 року справа №640/10106/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)про1) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу; 2) зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 29 вересня 2020 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні йому пільгової пенсії згідно із пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що на час звернення до відповідача за призначенням пенсії він досяг встановленого законом віку та має достатню кількість пільгового і загального стажу роботи.

Ухвалою від 26 квітня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/10106/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою від 05 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі Акціонерне товариство «Київмедпрепарат» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; зобов`язав Акціонерне товариство «Київмедпрепарат» до 25 липня 2021 року надати суду пояснення та належним чином засвідчену копію наказу від 25 квітня 1995 року №104 за результатами атестації робочих місць.

Ухвалою від 26 серпня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва зобов`язав Акціонерне товариство «Київмедпрепарат» до 25 вересня 2021 року надати суду належним чином засвідчену копію додатку №1 «Перелік робочих місць з шкідливими та важкими умовами праці, працівникам, яким підтверджено право на пільгове забезпечення і компенсації» до наказу від 25 квітня 1995 року №104 «Про підсумки атестації робочих місць на АТ «Київмедпрепарат».

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що періоди роботи позивача за професією майстер цеху №2 (цех виробництв антибіотиків, одержуваних біологічним синтезом) з 06 серпня 1985 року по 25 жовтня 1985 року, з 10 липня 1987 року по 14 липня 1987 року, з 15 грудня 1987 року по 28 лютого 1991 року та за професією старший майстер цеху №2 з 01 березня 1991 року по 31 серпня 1991 року не враховані до пільгового стажу позивача, оскільки посада не відповідає посаді, зазначеній в постанові Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 (посада передбачена іншим розділом, ніж зазначено в уточнюючій довідці), період роботи з 01 вересня 1991 року по 24 квітня 1995 року за професією заступник начальника цеху №2 не врахований до пільгового стажу роботи, оскільки посада відсутня в постанові Кабінету Міністрів СРСР від 11 березня 1994 року №162; до пільгового стажу враховано період роботи з 15 липня 1987 року по 14 грудня 1987 року, що складає 5 місяців, отже, у позивача відсутній пільговий стаж роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи; Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 та Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, передбачена посада начальників цехов та їх заступників; відповідач визнає, що посада позивача майстер цеху №2 (цех виробництв антибіотиків, одержуваних біологічним синтезом) передбачена Списком №2, проте, відмовляє у зарахуванні цього стажу до пільгового, а, отже, зазначений стаж роботи має бути зарахований до пільгового.

Акціонерне товариство «Київмедпрепарат» надало пояснення по справі, в яких повідомило, що:

- пунктом б) підрозділу 1 «Хіміко-фармацевтичне і фармацевтичне виробництво» розділу ХХV «Виробництво медикаментів, медичних і біологічних препаратів і матеріалів» Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачено такі посади: майстри, старші майстри, контрольні майстри на міжопераційному контролі; інформація про роботу позивача підтверджена трудовою книжкою, як основним документом;

- в період роботи позивача з роботи з 01 вересня 1991 року по 24 квітня 1995 року чинний був, зокрема, список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, пунктом б) «Руководители и специалисты» підрозділу 6) «Виробництва перелічені в розділі ХVІІІ Списку №1 і в цьому розділі» розділу ХХІІІ «Виробництво медикаментів, медичних і біологічних препаратів і матеріалів» позицією 2250600б-24125 цього списку передбачена посада начальників цехів та їх заступників; позицією 2250600б-24125 пункту б) підрозділу 6 розділу ХХІІІ «Виробництво медикаментів, медичних і біологічних препаратів і матеріалів» Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 11 березня 1994 року №162, передбачено посади начальників цехів і їх заступників.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

За результатами розгляду заяви позивача від 29 вересня 2020 року та наданих документів щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідач листом від 16 жовтня 2020 року №2600-0314-8/147583 відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи та повідомив, що періоди роботи за професією майстер цеху №2 (цех виробництв антибіотиків, одержуваних біологічним синтезом) з 06 серпня 1985 року по 25 жовтня 1985 року, з 10 липня 1987 року по 14 липня 1987 року, з 15 грудня 1987 року по 28 лютого 1991 року та за професією старший майстер цеху №2 з 01 березня 1991 року по 31 серпня 1991 року не враховані до пільгового стажу, оскільки посада не відповідає посаді, зазначеній в постанові Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 (посада передбачена іншим розділом, ніж зазначено в уточнюючій довідці), період роботи з 01 вересня 1991 року по 24 квітня 1995 року за професією заступник начальника цеху №2 не врахований до пільгового стажу роботи, оскільки посада відсутня в постанові Кабінету Міністрів СРСР від 11 березня 1994 року №162; до пільгового стажу враховано період роботи з 15 липня 1987 року по 14 грудня 1987 року, що складає 5 місяців; загальний страховий стаж позивача складає 39 років 8 місяців 20 днів.

Відповідно до записів №1-5, 7-8, 10, 12, 14 у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 , копія якої міститься у справі, позивач працював на Київському заводі медичних препаратів в цеху №2 11 років 06 місяців 18 день, а саме:

- 0 років 02 місяці 20 день - з 06 серпня 1985 року по 25 жовтня 1985 року - майстром в цеху №2 виробництва антибіотиків, одержуваних біологічним синтезом) - записи №1-2;

- 01 рік 06 місяців 26 днів - 25 жовтня 1985 року по 20 травня 1987 служба в Радянській армії - запис №3;

- 0 років 0 місяці 05 днів - з 10 липня 1987 року по 14 липня 1987 року - майстром зміни цеху №2 (цех виробництва антибіотиків, одержуваних біологічним синтезом) запис №4;

- 0 років 05 місяців 0 днів - з 15 липня 1987 по 14 грудня 1987 року - апаратником 4 розряду цеху №2 - запис №5;

- 03 роки 02 місяці 14 днів - з 15 грудня 1987 року по 28 лютого 1991 року - майстром цеху №2 - запис №7;

- 0 років 06 місяців 0 днів - з 01 березня 1991 року по 31 серпня 1991 року - старшим майстром цеху №2 запис №8;

- 01 рік 06 місяців 0 днів - з 01 вересня 1991 року по 28 лютого 1993 року - заступник начальника цеху №2 - запис №10;

- 01 рік 01 місяць 0 днів - з 01 березня 1993 року по 31 березня 1994 року - заступник начальника цеху №2 по контракту - запис №12;

- 3 роки 0 місяців 14 днів - з 01 квітня 1994 року по 14 квітня 1997 року - заступник начальника цеху №2 по контракту - запис №14.

Всі інші записи в трудовій книжці позивача не відносяться до предмету спору та не заперечуються сторонами, а тому не досліджуються судом.

Відповідно до довідки АТ «Київмедпрепарат» від 14 серпня 2020 року №034352 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день на Київському заводі медичних препаратів в цеху №2 за професією, посадою: майстром, майстром зміни, апаратником, старшим майстром, заступником начальника цеху: з 06 серпня 1985 року по 25 жовтня 1985 року майстром в цеху №2 виробництва антибіотиків, одержуваних біологічним синтезом), з 10 липня 1987 року майстром зміни цеху №2 (цех виробництва антибіотиків, одержуваних біологічним синтезом), з 15 липня 1987 року апаратником 4 розряду цеху №2, з 15 грудня 1987 року майстром цеху №2, з 01 березня 1991 року старшим майстром цеху №2, з 01 вересня 1991 року по 24 квітня 1995 року заступник начальника цеху №2; пільговий стаж за списком №2 становить 07 років 11 місяців 30 днів.

Довідкою від 14 серпня 2020 року №034352 також підтверджується, що позивач за вказаний період повний робочий день зайнятий в умовах постійного контакту з шкідливими речовинами, які відносяться до 2-го класу небезпеки, що дає право на пільгову пенсію за роботу в шкідливих умовах праці згідно Списку №2, що передбачено постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, розділ ХХV «Виробництво медикаментів, медичних і біологічних препаратів і матеріалів» підрозділ 3а «Виробництво антибіотиків та препаратів одержуваних біологічним синтезом», постановою Кабінету Міністрів СРСР від 11 березня 1994 року №162 розділ ХХІІІ «Виробництво медикаментів, медичних та біологічних препаратів та матеріалів» підрозділ 2а; за результатами атестації і згідно із переліком робочих місць підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 (наказ від 25 квітня 1995 року №104).

З довідки АТ «Київмедпрепарат» від 14 серпня 2020 року №034352 вбачається, що вказане підприємство неодноразово реорганізовано, початкова назва українське виробниче біохімічне об`єднання «Укрбіохімпрепарат».

Наказом від 25 квітня 1995 року №104 «Про підсумки атестації робочих місць на АТ «Київмедпрепарат» затверджений «Перелік робочих місць з шкідливими та важкими умовами праці, працівникам, яким підтверджено право на пільгове забезпечення і компенсації» та «Перелік робочих місць по цехам, ділянкам, посадам, що дають право на пільгову пенсію», підтверджено право працівників АТ «Київмедпрепарат» на пільгове пенсійне забезпечення по списку №2, зокрема, працівників цеху№2 - апаратник хімічного очищення препаратів біосинтезу (біциллин-1, пеніциліна) та майстер (ділянка ферментації, хімочищення).

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Частиною першою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Отже, у випадку, якщо позивач не має стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці 12 років 6 місяців, але має не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу, він має право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку з 60 років на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Як встановив суд, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, 29 вересня 2020 року, позивачу виповнилося 57 років та загальний страховий стаж складає 39 років 8 місяців 20 днів.

Підставою відмови відповідачем в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах стала відсутність необхідного пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком № 2, у зв`язку з тим, що періоди роботи позивача на посаді майстер цеху №2 (цех виробництв антибіотиків, одержуваних біологічним синтезом) з 06 серпня 1985 року по 25 жовтня 1985 року, з 10 липня 1987 року по 14 липня 1987 року, з 15 грудня 1987 року по 28 лютого 1991 року та за професією старший майстер цеху №2 з 01 березня 1991 року по 31 серпня 1991 року не враховані до пільгового стажу, оскільки посада не відповідає посаді, зазначеній в постанові Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 (посада передбачена іншим розділом, ніж зазначено в уточнюючій довідці), період роботи з 01 вересня 1991 року по 24 квітня 1995 року за професією заступник начальника цеху №2 не врахований до пільгового стажу роботи, оскільки посада відсутня в постанові Кабінету Міністрів СРСР від 11 березня 1994 року №162. Відповідач зарахував до пільгового стажу позивача 5 місяців, тобто період роботи позивача з 15 липня 1987 року по 14 грудня 1987 року за професією апаратник цеху №2.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах наказом Міністерство праці та соціальної політики України наказом від 18 листопада 2005 року №383 затвердило Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі по тексту - Порядок №383).

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Як встановив суд, спірними періодами роботи позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є періоди його роботи на Київському заводі медичних препаратів в цеху №2 на посаді майстер цеху №2 (цех виробництв антибіотиків, одержуваних біологічним синтезом) з 06 серпня 1985 року по 25 жовтня 1985 року, з 10 липня 1987 року по 14 липня 1987 року, з 15 грудня 1987 року по 28 лютого 1991 року, на посаді старший майстер цеху №2 з 01 березня 1991 року по 31 серпня 1991 року та на посаді заступник начальника цеху №2 з 01 вересня 1991 року по 24 квітня 1995 року.

В зазначені періоди роботи позивача чинними були:

- Список №2 виробництв, цехів, професій і посад із важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173;

- Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10;

- Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року.

Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, в розділі ХХV «Виробництво медикаментів, медичних та біологічних препаратів та матеріалів» в підпункті «б» пункту 3 «Виробництво антибіотиків та препаратів, одержуваних біологічним синтезом» передбачені посади майстра та старшого майстра.

Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 року в розділі ХХІІІ «Виробництво медикаментів, медичних та біологічних препаратів та матеріалів» в пункті 6 підпункту «б» позицією 2250600б-241255 передбачені посади начальників цехів та їх заступників.

Отже, станом на 06 серпня 1985 року посади майстра та старшого майстра на виробництві антибіотиків та препаратів, одержуваних біологічним синтезом та станом на 01 вересня 1991 року посади заступників начальників цехів внесені до Списку №2, та, відповідно до пункту 3 Порядку №383 до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Порядку №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як встановлено судом, в трудовій книжці позивача містяться записи про період роботи на Київському заводі медичних препаратів в цеху №2 на посаді майстра цеху №2 (цех виробництв антибіотиків, одержуваних біологічним синтезом) з 06 серпня 1985 року по 25 жовтня 1985 року, з 10 липня 1987 року по 14 липня 1987 року, з 15 грудня 1987 року по 28 лютого 1991 року, на посаді старшого майстра цеху №2 з 01 березня 1991 року по 31 серпня 1991 року, на посаді заступника начальника цеху №2 з 01 вересня 1991 року по 28 лютого 1993 року, з 01 березня 1993 року по 31 березня 1994 року та з 01 квітня 1994 року по 14 квітня 1997 року.

Зазначені періоди роботи позивача підтверджуються також довідкою АТ «Київмедпрепарат».

Водночас, після 21 серпня 1992 року до пільгового стажу зараховується період роботи на відповідних посадах або за професіями за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.

В період з 01 вересня 1991 року по 31 березня 1994 року та з 01 квітня 1994 року по 14 квітня 1997 року позивач працював на посаді заступника начальника цеху №2, а, отже, для зарахування до пільгового стажу позивача період роботи на посаді заступника начальника цеху №2, з 22 серпня 1992 року результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці необхідно підтвердити право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Як вбачається з Переліку робочих місць з шкідливими та важкими умовами праці, працівникам, яким підтверджено право на пільгове забезпечення і компенсації та «Переліку робочих місць по цехам, ділянкам, посадам, що дають право на пільгову пенсію, затвердженими наказом від 25 квітня 1995 року №104 «Про підсумки атестації робочих місць на АТ «Київмедпрепарат» право працівників АТ «Київмедпрепарат» за посадою заступника начальника цеху №2 на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2 не підтверджено.

Відповідно до підпункту 4.5 пункту 4 Порядку №383 якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Отже, оскільки за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року право на пільгове пенсійне забезпечення за посадою заступника начальника цеху №2 не підтвердилось, до пільгового стажу позивача зараховується період роботи на посаді заступника начальника цеху №2 з 01 вересня 1991 року по 21 серпня 1992 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пільговий стаж позивача становить 5 років 04 місяці 0 днів, а саме:

- 0 років 02 місяці 20 день - з 06 серпня 1985 року по 25 жовтня 1985 року - майстром в цеху №2 виробництва антибіотиків, одержуваних біологічним синтезом);

- 0 років 0 місяці 05 днів - з 10 липня 1987 року по 14 липня 1987 року - майстром зміни цеху №2 (цех виробництва антибіотиків, одержуваних біологічним синтезом);

- 0 років 05 місяців 0 днів - з 15 липня 1987 по 14 грудня 1987 року - апаратником 4 розряду цеху №2;

- 03 роки 02 місяці 14 днів - з 15 грудня 1987 року по 28 лютого 1991 року - майстром цеху №2;

- 0 років 06 місяців 0 днів - з 01 березня 1991 року по 31 серпня 1991 року - старшим майстром цеху №2;

- 0 років 11 місяців 21 день - з 01 вересня 1991 року по 21 серпня 1992 року - заступник начальника цеху №2.

Таким чином, позивач не має стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці 12 років 6 місяців, а також не має половини стажу на зазначених роботах (не менше 6 років 3 місяців).

Суд звертає увагу, що з 25 жовтня 1985 року по 20 травня 1987 року позивач проходив строкову службу в Радянській армії.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, час проходження військової служби зараховується позивачу до загального страхового стажу, проте, законом не передбачено зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу роботи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу та зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Оскільки позивачу у задоволенні позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368).

Суддя В.А. Кузьменко