Рішення № 100008606, 29.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

29 вересня 2021 року справа №640/7634/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доКиївського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі по тексту - відповідач)прозобов`язання відповідача письмово надати інформацію відповідно запиту позивача від 10 лютого 2021 року, а саме: довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року із поясненням розрахунків усіх складових грошового забезпечення, довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, у яких випадках, передбачених чинним законодавством, складові розміру грошового забезпечення позивача були та можуть бути змінені (підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, розмір мінімальної заробітної плати, інфляція, індексація та т.і.), надати адресу електронної пошти для листування, у разі її відсутності пояснити причини та терміни появлення В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач у відповіді на запит позивача про інформацію протиправно не надав йому інформацію, що була запитана.

Ухвалою від 08 квітня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/7634/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що, оскільки від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві списки для перерахунку позивачу розміру грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року не надходили, повноважень вчиняти дії, спрямовані на видачу нових довідок для проведення перерахунку пенсії не має.

Крім того, відповідач у відзиві надав пояснення розрахунку всіх складових грошового забезпечення позивача.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що у відзиві відповідач підтвердив його твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог та зазначив, що до цього часу йому не надана відповідь по всім питанням, порушеним у позові.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується дублікатом посвідченням серії НОМЕР_1 від 17 лютого 2016 року, виданим Дніпровським РВК м. Києва.

Позивач звернувся до відповідача із запитом від 10 лютого 2021 року, в якому просив надіслати оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення на домашню адресу позивача, а також, з метою забезпечення його конституційних прав на інформацію, надати письмово: довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року із поясненням розрахунків усіх складових грошового забезпечення, довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, у яких випадках, передбачених чинним законодавством, складові розміру грошового забезпечення позивача були та можуть бути змінені (підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, розмір мінімальної заробітної плати, інфляція, індексація та т.і.), надати адресу електронної пошти для листування, у разі її відсутності пояснити причини та терміни появлення.

У відповідь на запит позивача відповідач листом від 18 лютого 2021 року №ВСЗ/1165 повідомив позивача, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року у справі №640/680/19 Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року та зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 відповідач не зобов`язаний складати та надавати довідку заявникам, тому надає інформацію щодо розрахунку розміру грошового забезпечення позивача відповідно до вказаного рішення суду; оскільки від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві списки для перерахунку позивачу розміру грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року не надходили, повноважень вчиняти дії, спрямовані на видачу нових довідок для проведення перерахунку пенсії не має.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації визначено у Законі України «Про доступ до публічної інформації».

Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Пунктом 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації встановлено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Перелік суб`єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації визначений в статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ними є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до частини четвертої цієї статті усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Отже, ознаками публічної інформації є: готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації.

У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.

Таким чином, визначальним для публічної інформації є те, що вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію передбачена статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до частини першої якої розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Згідно із абзацами дев`ятим, десятим та одинадцятим пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Якщо ж запит стосується інформації, яка міститься, зокрема, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.

З матеріалів справи вбачається, що запит позивача стосувався інформації щодо розміру його грошового забезпечення для перерахунку пенсії та надання йому довідок про розмір грошового забезпечення.

Пункт 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі по тексту - Порядок №45) передбачає, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Згідно з абзацами п`ятим та шостим пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2014 №937 (далі по тексту - Інструкція №937), на обласні військові комісаріати (ТЦКСП) покладаються, зокрема, визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Порядку №45, складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення згідно із Порядком №45.

Тобто, на відповідача покладені функції по визначенню розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій та складанню довідок про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсій, а, отже, відповідач згідно з його компетенцією, є розпорядником інформації щодо розміру грошового забезпечення позивача, інформації щодо зміни складових розміру грошового забезпечення, а тому у нього відсутні правові підстави передбачені статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», для відмови у задоволенні запиту про надання такої інформації.

Як встановив суд, запит позивача за своєю формою та змістом відповідає вимогам встановленим частиною п`ятою статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у відповіді на запит не надав позивачу довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо не виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року у зв`язку із не надходженням від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, оскільки Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24 червня 2020 року у зразковій справі №160/8324/19 зазначено, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ, проте до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Встановлення наявності або відсутності підстав для проведення перерахунку пенсії позивача не входить до повноважень відповідача, а тому відповідач мав підготувати довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року за запитом позивача.

Крім того, суд зазначає, що у відповіді відповідача на запит позивача відсутня будь-яка інформація, що стосується пояснення розрахунків усіх складових грошового забезпечення позивача, зазначених в довідці про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, випадків, передбачених чинним законодавством, щодо зміни розмірів грошового забезпечення позивача, а також адреси електронної пошти відповідача.

Отже, відповідач в порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» не надав належної відповіді по суті поставлених в запиті позивача питань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виконання ним вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та для зобов`язання відповідача надати позивачу довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року та довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року та запитувану позивачем у запиті від 10 лютого 2021 року інформацію щодо пояснення розрахунків усіх складових грошового забезпечення, зазначених в довідці про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, випадків, передбачених чинним законодавством, коли складові розміру грошового забезпечення позивача були та можуть бути змінені (підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, розмір мінімальної заробітної плати, інфляція, індексація та т.і.), адреси електронної пошти для листування, у разі її відсутності пояснити причини та терміни створення електронної пошти.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2020 року, довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року та запитувану ОСОБА_1 у запиті від 10 лютого 2021 року інформацію щодо надання пояснення розрахунків усіх складових грошового забезпечення, зазначених в довідці про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, інформацію щодо випадків, передбачених чинним законодавством, коли складові розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 були та можуть бути змінені (підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, розмір мінімальної заробітної плати, інфляція, індексація та т.і.) та надати адресу електронної пошти для листування а, у разі її відсутності, пояснити причини та терміни створення електронної пошти для листування.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 19; ідентифікаційний код 07774420).

Суддя В.А. Кузьменко