Рішення № 100008594, 29.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року м. Київ № 826/4384/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДФС у Полтавській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 19 011,36 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018, адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2019 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ між суддями, для розгляду адміністративної справи визначено суддю Шулежка В.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2019 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Станом на 11.02.2015 за фізичною особою ОСОБА_1 , враховуючи переплату в розмірі 72,25 грн, обліковувався податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 19 011,36 грн, який виник у зв`язку із несплатою податкових зобов`язань згідно податкових повідомлень-рішень від 30.04.2013 № 0000012800 та від 30.06.2014 № 3062-15.

З метою погашення податкового боргу відповідачем сформовано податкову вимогу № 2445-25 від 09.10.2014, яка надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктами 54.1, 54.5 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг зі сплати земельного податку з фізичних осіб виник на підставі податкових повідомлень-рішень:

від 30.04.2013 № 0000012800, яким гр. ОСОБА_1 визначено земельний податок з фізичних осіб в сумі 9239,94 грн.;

від 30.06.2014 № 3062-15, яким гр. ОСОБА_1 визначено земельний податок з фізичних осіб в сумі 9843,67 грн.

Відповідачем вказані податкові повідомлення-рішення, а також податкову вимогу від 09.10.2014 № 2445-25 оскаржено в судовому порядку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі №1640/2596/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДПС Полтавської області від 30.04.2013 № 0000012800 та податкове повідомлення-рішення Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 30.06.2014 № 3062-15.

В частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 09.10.2014 № 2445-25, суд закрив провадження у справі у зв`язку з тим, що рішенням Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 12.03.2016 № 1/16-20-24/ НОМЕР_1 податкова вимога від 09.10.2014 № 2445-25 скасована на підставі ст. 60 Податкового кодексу України у зв`язку із тим, що надіслана на адресу, за якою боржник вимогу не отримав, тобто вважається відкликаною.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

За таких обставин, рішення суду від 20.12.2018 у справі №1640/2596/18 набрало законної сили 22.04.2019.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до довідки-розрахунку суми податкового боргу та детального розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 станом на 11.02.2015, долучених податковим органом до позову, саме несплата зобов`язань за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 30.04.2013 № 0000012800 та від 30.06.2014 № 3062-15 слугувала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно з положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, податкові зобов`язання, які нараховані згідно податкових повідомлень-рішень від 30.04.2013 № 0000012800 та від 30.06.2014 № 3062-15, є неузгодженими та скасованими в судовому порядку.

Беручи до уваги викладене, з урахуванням встановлених вище обставин суд приходить до висновку про те, що у відповідача станом на час розгляду справи відсутній податковий борг щодо сплати узгодженої суми податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб у розмірі 19 011,36 грн., а тому позовні вимоги про стягнення цієї суми з відповідача задоволенню не підлягають.

Враховуючи вимоги частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава. 36014, код ЄДРПОУ 39461639) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко