Рішення № 10000785, 31.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.05.10 р.                     Справа № 3/291                               

Господарський суд Донецької області у складі судді О. В. Гассій

при помічнику (секретарі судового засідання) І.В.Костюк

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Кіндратівський вогнетривкий завод” м. Дружківка

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” м. Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 29435,78 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Головіна Н.М. - представник

від відповідача: Не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

                                                            Відповідно до статті 69 Господарського процесуального                                                                       кодексу України строк розгляду справи неодноразово

                                                            продовжувався, яз за клопотанням сторін, так і

                                                            заступником голови господарського суду Донецької

                                                            області (ухвали від 01.02.2010 р., від 01.03.2010 р.

                                                            від 29.03.2010 р.)

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство„Кіндратівський вогнетривкий завод” м. Дружківка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 36793,47 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 2/88-06 від 28.11.2006 р. щодо повної оплати поставленого товару.

До матеріалів справи позивачем додані копії наступних документів: договір № 2/88-06 від 28.11.2006 р., протокол узгодження розбіжностей від 22.01.2007 р., платіжні вимоги-доручення, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури довіреності на отримання товару (виробів), акт № АС -000133 від 01.04.2009 р., додаток № 1 від 28.11.2006 р. до договору, додаткова угода „ 1 від 10.01.2007 р. до договору, додаткова угода № 2 від 15.01.2007 р. до договору.

Відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечував, мотивуючи тим, що господарським судом Донецької області було прийнято рішення від 01.07.2009 р. по справі № 6/130, предметом розгляду даної справи був договір № 2/88-06 від 28.11.2006 р., який є предметом розгляду і по справі № 3/291, також по справах № 6/130, № 3/291 позивач обґрунтовує свої вимоги тими ж товарно-транспортними накладними, довіреностями, платіжними дорученнями, тому провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1 статті 80 ГПК України, оскільки на момент розгляду справи № 3/291 існує рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав.

15.02.2010 р. позивач надав до суду пояснення, в яких зазначив, що предметом позову по справі № 3/291 є стягнення заборгованості в сумі 36793,47 грн. за продукцію, яка була поставлена на виконання умов договору № 2/88-06 від 28.11.2006 року в період з 02.01.2007 року по 29.12.2007 р. Предметом позову по справі № 6/130 було стягнення заборгованості за продукцію, отриману відповідачем в період жовтень-грудень 2007 року згідно товарно-транспортних накладних №001040 від 26.10.2007р., №001039 від 26.10.2007р., №001054 від 30.10.2007р., №000801 від 06.11.2007р., №000581 від 21.12.2007р., №001276 від 14.12.2007р., №000655 від 29.12.2007р. Донецьким апеляційним господарським судом по справі № 6/130 було встановлено, що в період жовтень-грудень 2007 року на виконання пункту 4.1. договору сплачено позивачу суму у розмірі 38525,50 грн. за договором № 2/88-06 від 28.11.2006 р., що перевищує суму позову.

17.03.2010 п. позивач надав до суду заяву про уточнення предмету позову та зменшення суми позовних вимог, в якій зазначив, що предметом позову по справі № 3/291 є стягнення заборгованості в сумі 30334,18 грн. за продукцію, яка була відвантажена за товарно-транспортними накладними № 002468 від 12.09.2007 р., № 001622 від 19.09.2007 р., № 001622 від 19.09.2007 р., № 001623 від 19.09.2007 р., № 001659 від 24.09.2007 р., № 001660 від 24.09.2007 р., № 001039 від 26.10.2007 р., № 001040 від 26.10.2007 р. та оплачена відповідачем лише частково.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України заява судом розглянута та прийнята.

Відповідач надав пояснення на заяву про уточнення предмету позову та зменшення суми позовних вимог, в яких звернув увагу на той факт, що поставка товару на підставі товарно-транспортних накладних № 001039 від 26.10.2007 р., № 001040 від 26.10.2007 р. була предметом розгляду справи № 6/130, про що мається відповідний процесуальний документ (рішення по справі № 6/130 від 01.07.2009 р., постанова Донецького апеляційного господарського суду по справі № 6/130 від 15.09.2009 р.).

Заявлені позивачем вимоги по вищезазначеним накладним на суму 3727,20 грн. не можуть бути знову предметом розгляду справи № 3/291. Крім того, позивач не врахував, що 19.09.2007 р. платіжним дорученням № 217615 відповідач здійснив платіж на суму 35000,00 грн. із зазначенням у графі „Призначення платежу”: передплата за вогнетривкі вироби згідн. Дог. № 2/88-06/ПСН-02398 від 28.11.2006 р.

Крім того, відповідач вважає, що сума здійснених ним оплат перевищує заявлену позивачем суму заборгованості.

Враховуючи заперечення відповідача з приводу того, що спірна сума була предметом розгляду по справі № 6/130, суд зобов’язував позивача та відповідача звірити розрахунки по всій сумі договору № 2/88-06 від 28.11.2006 р., зазначивши в акті звірки наступні позиції: всі накладні, проплату по кожній накладній, платіжні доручення за якими була здійснена оплата (ухвала суду від 01.03.2010 р.).

Позивач згідно вказівок суду виконав ці вимоги, зазначивши в акті звірки дані первинного бухгалтерського обліку руху коштів за переданий товар за договором № 2/88-06 від 28.11.2006 р.

Відповідачем даний акт звірки підписаний не був, в судових засідання 17.05.2010 р. та 31.05.2010 р. представник відповідача присутній не був, ніяких пояснень з приводу не підписання акту звірки не надав.

Суд дослідивши позиції зазначені в акті звірки, дійшов висновку, що спірна сума не була предметом розгляду по справі № 6/130, оскільки позивач по справі № 6/130 вимагав стягнення боргу за період з 26.10.2007 р. по 29.12.2007 р. за товарно-транспортними накладними №000581 від 21.12.2007р., №001040 від 26.10.2007р., №001039 від 26.10.2007р., №001276 від 14.12.2007р., №000801 від 06.11.2007р., №000655 від 29.12.2007р., №001054 від 30.10.2007р., а предметом спору по справі № 3/291 є заборгованість за період з 12.09.2007 р. по 24.09.2007 р. за товарно-транспортними накладними № 002468 від 12.09.2007 р., № 001622 від 19.09.2007 р., № 001623 від 19.09.2007 р., № 001659 від 24.09.2007 р., № 001660 від 24.09.2007 р.

Тому, заперечення відповідача є необґрунтованими, та такими що не відповідають дійсності, та не підкріплені матеріалами справи, також як і інші заперечення відповідача.

В судовому засіданні 31.05.2010 р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача борг в сумі 29455,78 грн. за товарно-транспортними накладними № 002468 від 12.09.2007 р., № 001622 від 19.09.2007 р., № 001623 від 19.09.2007 р., № 001659 від 24.09.2007 р., № 001660 від 24.09.2007 р.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України заява судом розглянута та прийнята.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяв про уточнення предмету позову та зменшення суми позовних вимог.

          28 листопада 2006 року між Відкритим акціонерним товариством „Кіндратівський вогнетривкий завод” м. Дружківка (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський завод важкого машинобудування” м. Маріуполь (Покупець) був укладений договір № 2/88-06 (далі – Договір) та додаткові угоди до нього.

          У відповідності з п. 1.1. Договору „Постачальник” зобов’язувався поставити, а „Покупець” прийняти та оплатити вогнетривкі вироби в асортименті (далі – товар), загальною кількістю 1402 тон на умовах, викладених у даному договорі.

          За умовами п. 4.1. Договору (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей) „Покупець” повинен був здійснювати 100% попередню оплату товару.

Але, як вбачається з матеріалів справи позивач передав відповідачу товар без попередньої оплати, а відповідач в свою чергу, прийняв цей товар.           

          Позивач свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, факт передачі товару на адресу відповідача в період з 12.09.2007 р. по 24.09.2007 р. підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними № 002468 від 12.09.2007 р., № 001622 від 19.09.2007 р., № 001623 від 19.09.2007 р., № 001659 від 24.09.2007 р., № 001660 від 24.09.2007 р., отримання цього товару відповідачем підтверджується довіреностями на отримання товару серії НБГ № 900756 від 11.09.2007 р., серії НБУ № 900914 від 18.09.2007 р., серії НБГ № 901008 від 21.09.2007 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до Закону, умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

          Проте, відповідач свої зобов’язання щодо оплати поставленого товару виконав лише частково, внаслідок чого і виникла заборгованість в сумі 29435,78 грн.

Приймаючи до уваги, що сторонами у Договорі не був встановлений строк оплати товару, позивач під час розгляду справи 10 березня 2010 року надіслав на адресу відповідача супровідний лист № 19 від 09.03.2010 р. з доданими нього рахунками-фактурами № РФ-02632 від 12.09.2007 р. на суму 9393,60 грн., № РФ-02707 від 19.09.2007 р. на суму 16914,96 грн., № РФ-02755 від 24.09.2007 р. на суму 7579,92 грн., які відповідачем були отримані 11.03.2010 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, оригінал якого долучений до матеріалів справи.

Проте, до теперішнього часу відповідач так і не сплатив заборгованість в сумі 29435,78 грн.

          Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача акти звірки взаємних розрахунків за договором № 2/88-06 від 28.11.2006р, але відповідач не прийняв участь у звірянні розрахунків з позивачем, та не виклав своєї позиції щодо акту звірки.

Положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, встановивши на підставі достатніх та належних доказів факт отримання відповідачем товару на заявлену позивачем суму та настання строку його оплати, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 29435,78 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Під час розгляду справи, відповідач наполягав на тому, що 19.09.2007 р. платіжним дорученням № 217615 він здійснив платіж позивачу на суму 35000,00 грн. в якості попередньої оплати, яка перевищує суму позовних вимог, а поставка товару за товарно-транспортними накладними № 001039 від 26.10.07р. та № 001040 від 26.10.07р. вже була предметом розгляду по справі № 6/130.

          Однак, ці твердження відповідача є помилковими, з огляду на наступне:

          По-перше, у платіжному дорученні № 217615 від 19.09.2007 р. не зазначено номеру рахунку, згідно якого здійснювалась попередня оплата.

          По –друге, позивач по справі № 3/291 вимагає стягнення боргу в сумі 29435,78 грн. за товарно-транспортними накладними № 002468 від 12.09.2007 р., № 001622 від 19.09.2007 р., № 001623 від 19.09.2007 р., № 001659 від 24.09.2007 р., № 001660 від 24.09.2007 р., які не були предметом розгляду справи № 6/130.

          Крім того, на момент перерахування відповідачем 35000,00 грн. за платіжним дорученням № 217615 від 19.09.2007 р. заборгованість відповідача за раніше переданий та отриманий товар складала 61875,86 грн. (за ТТН № 002272 – 11722,1 грн., ТТН № 001501 – 8395,68 грн., ТТН № 001558 – 6599,64 грн., ТТН № 002419 - 8849,88 грн., ТТН № 002468 – 9393,60 грн., ТТН № 001622, 001623 – 16914,96 грн.), тому отримана сума 35000,00 грн. була зарахована позивачем в рахунок часткового погашення існуючої заборгованості.

Статтею534 Цивільного кодексу України врегулювано питання щодо черговості погашення вимог за грошовим зобов'язанням.

Згідно її положень, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

          Зарахування коштів, що надійшли без конкретного призначення платежу, на погашення заборгованості попередніх періодів не порушують вимог законодавства та відповідають його положенням, оскільки законодавство України (в тому числі фінансово-банківське) не забороняє здійснювати таке зарахування.

          Відповідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно з ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

          Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст. ст. 526, 530, 534, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 42, 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Кіндратівський вогнетривкий завод” м. Дружківка до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” м. Маріуполь задовольнити в сумі 29455,78 грн. – борг.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” (87535 м. Маріуполь, Донецької області, пл. Машинобудівників,1, п/р 26008900177495 в Маріупольській філії ПУМБ, МФО 335742, ЄДРПОУ 20355550) на користь Відкритого акціонерного товариства „Кіндратівський вогнетривкий завод” (84293 м.Дружківка, сел.Олексієво-Дружківка, Донецької області, вул. Октябрська, 121а, п/р 26003301471504 філія відділення Промінвестбанку м. Дружківка, Донецької області, МФО 334334, ЄДРПОУ 00191767) заборгованість в сумі 29455,78 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” (87535 м. Маріуполь, Донецької області, пл. Машинобудівників,1, п/р 26008900177495 в Маріупольській філії ПУМБ, МФО 335742, ЄДРПОУ 20355550) на користь Відкритого акціонерного товариства „Кіндратівський вогнетривкий завод” (84293 м.Дружківка, сел.Олексієво-Дружківка, Донецької області, вул. Октябрська, 121а, п/р 26003301471504 філія відділення Промінвестбанку м. Дружківка, Донецької області, МФО 334334, ЄДРПОУ 00191767) витрати по сплаті державного мита у розмірі 294,55 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” (87535 м. Маріуполь, Донецької області, пл. Машинобудівників,1, п/р 26008900177495 в Маріупольській філії ПУМБ, МФО 335742, ЄДРПОУ 20355550) на користь Відкритого акціонерного товариства „Кіндратівський вогнетривкий завод” (84293 м.Дружківка, сел.Олексієво-Дружківка, Донецької області, вул. Октябрська, 121а, п/р 26003301471504 філія відділення Промінвестбанку м. Дружківка, Донецької області, МФО 334334, ЄДРПОУ 00191767) витрати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у розмірі 188,93 грн.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Вик. Костюк І.В.

Надруковано 3 примірники:

1 - до справи

1 – позивачу

1 - відповідачу