Рішення № 10000679, 01.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.10 р.                     Справа № 26/92пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Іванченкової О.М., суддів Лейби М.О., Попкова Д.О.

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 32184429

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Екс-Промт”, м.Одеса, ЄДРПОУ 32184429

про визнання договору №17АЭСр від 23.11.2007 року недійсним.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Екс-Промт”, м.Одеса, про визнання договору №17АЭСр від 23.11.2007 року недійсним.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на те, що зміст договору №17АЭСр від 23.11.2007 року суперечить чинному законодавству, а також на те, що додаток №1 до вказаного правочину підписано не уповноваженими особами.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії договору №17АЭСр від 23.11.2007 року, додатку №1 до договору, додаткової угоди від 05.10.2008 року до договору.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 203, 215, 840, 875, 877, 881, 884 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач на виконання ухвали суду 29.04.2010 року через канцелярію надав відзив на позовну заяву №31 від 23.10.2009 року, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Він не погоджується з твердженнями Позивача, наведеними в позові, вважає спірний договір укладеним, таким, що відповідає нормам закону та схваленим. В підтвердження схвалення угоди Позивачем надано платіжні доручення, якими зафіксовано здійснення останнім передплати в виконання умов спірної угоди.

26.05.2010р. Відповідач надав виписку зі свого банківського рахунку, як доказ здійснення часткової передплати за спірним договором Позивачем у розмірі 132000,00 грн.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи за наступного.

23.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Екс-Промт” (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АзовЕлектроСталь” (Замовник) укладено договір №17 №17АЭСр.

Пунктом 1.1 цієї угоди передбачено, що Замовник доручає, а Підрядник зобов’язується на умовах даного договору здійснити ремонтно-відновлювальні роботи, вантажні та інші випробування і здачу до експлуатації мостового розливного крану №489 вантажопідйомністю 140/32т. у розливному прольоті, в осях 10-15 у цеху №105 ЗАТ „АзовЕлетроСталь”, відповідно технічному завданню (додаток №1), а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи, згідно з умовами даного договору.

Роботи по даному договору здійснюються з обладнання та механізмів Замовника (п.1.2 договору).

Об’єм виконуючих робіт встановлюється локальним кошторисом №Р-074 (додаток №2), роботи здійснюються по проекту виконання робіт (ППР) (додаток №4), є невід’ємною частиною даного договору. (п.1.4 договору).

Відповідно до п.2 договору, оплата за виконані роботи по даному договору здійснюється банківським платежем на поточний рахунок Підрядника наступним чином:

-          передоплата у розмірі 40% від договірної ціни (додаток №2) у сумі 132000,00 грн. здійснюється після узгодження Замовником наданої Підрядником кошторисної документації з договірною ціною, з обґрунтуванням та розрахунком відряджень, протягом 10 банківських днів з моменту узгодження Замовником кошторисної документації з Договірною ціною та виставленням рахунку Підрядника;

-          кінцевий розрахунок, розмір якого встановлюється після узгодження уточненої вартості робіт, згідно з п.2.1 даного договору, здійснюється протягом 15 банківських днів, відповідно підписаного двостороннього акту виконаних робіт у повному обсязі та виставлення рахунку Підрядником.

Позивач стверджує, що даний правочин не відповідає вимогам ст.ст. 875, 877,881, 884 Цивільного кодексу України і тому має бути визнаний недійсним.

Суд не погоджується з даними доводами, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме:

1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 Цивільного кодексу України).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст. ст. 837-864 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відтак, посилання Відповідача на норми Цивільного кодексу України, які регулюються відносини будівельного підряду, а саме ст.ст. 875, 877,881, 884 Цивільного кодексу України, є безпідставними.

Невідповідність умов спірного правочину законодавству, яке регулює правовідносини, що витікають з договору підряду (ст. ст. 837-864 Цивільного кодексу України), судом не встановлено.

Щодо доводів Позивача про недійсність договору №17АЭСр від 23.11.2007 року через підписання його додатку №1 неуповноваженими особами, то вони спростовуються законодавчими нормами та матеріалами справи.

В додатку №1 до договору сторони погодили технічне завдання, яке було підписано з боку Замовника (Закритого акціонерного товариства „АзовЕлетроСталь”) заступником директора по ремонту та експлуатації обладнання Репик А.Д., а з боку Підрядника (Товариства з обмеженою відповідальністю „Екс-Промт”) головним інженером Котовичем В.І.

Підписання угоди особою без відповідних повноважень може бути підставою для визнання угоди недійсною, як такої, що не відповідає вимогам закону.

Проте, відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (прийняття виконання другої сторони, здійснення платежу другій стороні і т.ін.).

Також Вищим арбітражним судом України у п.п.9.2 п.9 Роз’яснень №02-5/111 від 12.03.1999р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” зазначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності неналежних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що Позивач здійснив дії, які свідчать про схвалення ним договору №17АЭСр від 23.11.2007 року: ним була перерахована передплата на рахунок Відповідача у розмірі 132000,00 грн., що підтверджується випискою з цього рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю „Екс-Промт”, де у графі призначення платежу зазначено, що вказаний платіж здійснюється за ремонт крану по договору №17АЭСр від 23.11.2007 року.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимога Позивача про визнання договору №17АЭСр від 23.11.2007 року недійсним не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 46-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Закритому акціонерному товариству „АзовЕлетроСталь”, м.Маріуполь Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Екс-Промт”, м.Одеса про визнання договору №17АЭСр від 23.11.2007 року недійсним відмовити.

2.У судовому засіданні 01.06.2010р. оголошено повний текст рішення.

3.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя                               

Суддя М.О. Лейба

Суддя Д.О. Попков