Вирок № 100005195, 28.09.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3043/16-к

Номер провадження 1-кп/623/78/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Одарюка М.П.,

при секретарі - Курила Д.І., Костенко В.В.,

Ткаченко Ю.Ю,

за участю прокурорів - Козир М.В., Михайленко О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника Міщенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220540001830 від 15 серпня 2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселівка, Балаклійського району, Харківської області, українця, громадянина України, розлученого, не працюючого, з професійно-технічною освітою, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше судимого:

1) вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.07.2010р. за ст. 263 ч.1 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі з іспитовим терміном - 1 рік;

2 )вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.01.2012р. за ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим терміном - 2 роки;

3) вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.06.2013р. за ст. 263 ч.1, 263-1 ч.1, 70,71 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 28.07.2014р. на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 18.07.2014 року згідно ст.2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014р.;

4) вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.09.2020р. року за ч. 1,2 ст.263 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі з іспитовим терміном - 3 роки;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше засудженим та маючи не зняту та не погашену в передбаченому законом порядку судимість, в тому числі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій у сфері незаконного поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, діючи умисно, отримав весною 2016 року, більш точної дати встановити не виявилось можливим, від ОСОБА_2 пістолет однозарядний (марку та модель якого встановити не виявилось можливим), який став зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 без передбаченого законом дозволу. Даний пістолет зберігався у ОСОБА_1 за місцем його проживання до 28.08.2016, допоки його не забрала дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій у сфері незаконного поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, в період з 2006 року до вересня 2016 року (більш точної дати не встановлено), перебуваючи в лісосмугах в районі села Довгеньке Ізюмського району Харківської області, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне придбання вогнепальної зброї та боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, відшукав вогнепальну зброю та бойові припаси, після чого незаконно переносив їх до місця його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції.

Так, 22.09.2016 в період часу з 16 год.20 хв. до 17 год. 45 хв. працівниками поліції за місцем проживання ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , проведено огляд місця події, під час якого виявлено та в подальшому вилучено: нарізну вогнепальну зброю - гвинтівку Мосина калібру 7,62мм зразка 1891/1930р, виробництва СРСР, виготовленою заводським способом, з наступним видаленням магазину та ложі, яка придатна для здійснення окремих пострілів, також вилучено пістолет, який є нестандартною гладкоствольною зброєю калібру 7,9мм - колишнім газо-шумовим пістолетом фірми «RECK» (Німеччина), моделі «DOUBLE EAGLE», заводського виготовлення, калібру 9 мм Р.А., у конструкцію якого саморобним способом внесені зміни у вигляді вилучення з каналу ствола запобіжного елемента, що пістолет придатний для здійснення пострілів патронами з метальним снарядом. Патрон виробництва США калібру 22 LR (5,6 мм кільцевого запалення), який є боєприпасам - спортивно-мисливським гвинтівочним патроном, призначеним для стрільби з нарізної мисливської та спортивної зброї відповідного калібру і типорозміру патронника, який придатний для проведення пострілу, та сипуча речовина, що є метальною вибуховою речовиною загальною вагою 2,6 г.- бездимний гвинтівочний порох марки «ВЛ» (СРСР), використовуваним для спорядження бойових гвинтівочних патронів виробництва СРСР.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, не визнав, пояснив, що він є колекціонером та шанувальником раритетної зброї, займається розкопками та перепохованням воїнів, загиблих в часи другої світової війни, вдома має свій міні-музей, в якому зберігаються залишки (частини) всілякої знайденої зброї та артефактів другої світової війни: гвинтівок, гранат, кусок броні, іржаві гвинтівки, каски, люк від танка, лимонка, пусті гільзи, вся зброя без пороху. Він їздить по школам з виставками зброї, яку вдалось відшукати під час розкопок, багато експонатів передав безоплатно до музеїв, зокрема 700 одиниць боєприпасів здав до МНС, має багато подяк та нагород від адміністрації органів внутрішніх справ та міста за свою діяльність.

В липні-серпні 2016 року, більш точної дати згадати він не може, до нього прийшов сусід ОСОБА_2 , який приніс йому пістолет та просив його, як знавця в області зброї, встановити, чи є даний пістолет в робочому стані і взагалі, що саме це за зброя, так як обвинувачений має енциклопедію зброї та великий досвід по раритетній зброї. Через деякий час ОСОБА_1 встановив, що даний пістолет є старим однозарядним револьвером «Велодог» англійського виробництва, якому приблизно 129 років, він був у неробочому стані, так як в ньому бракувало та ОСОБА_5 віддала їй пакунок, в якому знаходився даний пістолет.

Щодо віднайденої під час обшуку гвинтівки Мосина , пояснює, що зброя була не в робочому стані, слугувала підпоркою в горщику для рослини. Гвинтівка була іржавою, крім того, вона була забитою, так як в ній застряла з одного боку куля, а з іншого - гільза. Співробітники поліції знайшли затвор, вставили і зробили постріл. Віднайдені гільзи теж були не в робочому стані, пусті, без пороху.

Також ОСОБА_1 пояснив, що газо-шумовий пістолет придбав у 2014 році у свого знайомого за 500 грн., даний пістолет знайшли в пакеті на дворі. Ніяких змін в конструкцію пістолета обвинувачений не здійснював, порох був в невеликій кількості, близько 2 грамів, який можливо залишився на стінках недомитої віднайденої банки, порох можливо залишився, коли розбирав та висипав з куль порох. Відносно пістолету фірми «Reck», то зазначає, що з нього неможливо зробити пострілів, випадає куля, він у неробочому стані.

Обвинувачений просив суд ухвалити виправдувальний вирок.

Захисник Міщенко І.І. просила суд виправдати свого підзахисного ОСОБА_1 за пред`явленим йому обвинуваченням, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, просила врахувати позицію цивільної дружини обвинуваченого ОСОБА_5 , яка надала дозвіл на обшук під тиском, дані протоколу огляду місця події від 22.09.2016 р. є недопустимими доказами, оскільки слідчим при проведенні даної слідчої дії було порушено вимоги КПК України,

Однак, матеріали кримінального провадження не містять висновків експертизи на підтвердження того, що пістолет однозарядний, марку та модель якого на стадії досудового розслідування встановити не виявилось можливими, є вогнепальною зброєю, а відтак за даними епізодом в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, отже його дії за даним епізодом підлягають виправданню. Стороною обвинувачення не надано належних, допустимих та достовірних доказів щодо обвинувачення підозрюваного в інкримінуємому йому злочині.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за частиною 1 статті 263 КК України у виді 5 років позбавлення волі, вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.09.2020 року виконувати самостійно.

У зв`язку з невизнанням своєї провини судом було досліджено в повному обсязі всі надані докази, допитано свідків, досліджено письмові докази, розглянуто дане кримінальне провадження з дотриманням принципів кримінального судочинства, які були направлені на повноту, всебічність і змагальність розгляду кримінального провадження, а тому вина обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України при обставинах, зазначених у даному вироку суду, підтверджується безпосередньо дослідженими належними та допустимими судом доказами:

- Показаннями свідка ОСОБА_5 , яка повідомила, що мешкає с ОСОБА_1 22 роки, в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 . 21 вересня 2016 року вона пішла до поштового відділення та їй зателефонували на мобільний телефон, повідомили, що її очікують біля подвір`я. Підійшовши до свого подвір`я, там її чекали невідомі їй люди, один з них представився працівником прокуратури, запитували власника домоволодіння, на що вона відповіла, що не є власником домоволодіння, та почали проводити обшук домоволодіння, та потім її та ОСОБА_1 відвезли до міста Харкова, надали їй прослухати телефонну розмову, спитали чи бачила вона пакунок, який передала ОСОБА_3 за дорученням ОСОБА_1 , після чого її відвезли до вокзалу для виїзду додому. На наступний день приблизно о 12 годині 00 хвилин приїхали працівники поліції коли ОСОБА_1 вдома не було, дозвіл на обшук надала вона, документи на проведення обшуку вона підписала. Проводили обшук в присутності двох понятих та виявили ствол від гвинтівки, який знаходився у горщику для квітів, патрони без пороху, на дворі - газовий пістолет та 2 затвори під навісом на подвір`ї.

- Показаннями свідка ОСОБА_7 , яка повідомила, що 22 вересня 2016 року їх запросили в якості понятої бути присутньою під час обшуку у домоволодінні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Вдома під час обшуку була присутня тільки жінка ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , ОСОБА_1 вдома не було. Під час обшуку співробітники органів внутрішніх справ знайшли рушницю та вилучили зброю та порох в банці. На подвір`ї знайшли пістолет чорного кольору. Протокол обшуку підписала без зауважень.

- Показаннями свідка ОСОБА_3 яка повідомила, що колишній чоловік знав ОСОБА_1 і попросив забрати у нього пакет, в якому знаходився якийсь старовинний предмет для реставрації, а саме, пістолет, який перебував в неробочому стані, особисто вона його не бачила, але знала що він перебуває в пакеті зі слів чоловіка. ОСОБА_1 особисто в момент передачі не бачила, пакет винесла його дружина ОСОБА_5 .

- Показаннями свідка ОСОБА_10 , яка повідомила, що її та сусідку запросили бути понятими при обшуку, знайшли там пістолет, порох, патрони та гвинтівку. Пістолет знайшли на подвір`ї за гаражем, патрони в домі, а саме в серванті, рушницю знайшли при вході в спальню та порох також в спальні. Запаковували знайдені речі при свідках.

- Показаннями свідка ОСОБА_2 , який повідомив, що ближче до літа 2016 року він звернувся до ОСОБА_1 з проханням про реставрацію пістолета, який знайшов в колишньому помешканні свого дідуся, віддав його ОСОБА_1 , потім він поїхав до Росії на працю, почав телефонувати ОСОБА_1 , та той не брав слухавку та попросив свою жінку сходити до ОСОБА_1 по даний пістолет. Як виявилось, даний пістолет виявився дуже рідкісним та старовинним, його носили листоноші для лякання собак. Пістолет перебував в неробочому стані та не придатний до використання.

- Показаннями експерта ОСОБА_11 , який повідомив, що в рамках кримінального провадження проводив судово-балістичну експертизу. Під час дослідження газо-шумового пістолету фірми «RECK» (Німеччина), моделі «DOUBLE EAGLE» встановлено, що пістолет є вогнепальною зброєю, у конструкцію якого саморобним способом внесені зміни у вигляді вилучення з каналу ствола запобіжного елемента. Наданий пістолет придатний для здійснення пострілів патронами з метальним снарядом.

- Протоколом огляду місця події від 22.09.2016 року та ілюстрованими матеріалами до нього, проведеного в період часу з 16 год.20 хв. до 17 год. 45 хв. за участю понятих відповідно, до якого вдома у ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено 30 (тридцять) металевих предметів, зовні схожих на патрони; порошкоподібна речовина темно-сірого кольору; металеві предмети, зовні схожі на патронні капсули; металеві предмети схожі на затвори в кількості 2 (двох) шт., 4 (чотири) металевих предмета, схожі на предмети з написом «38»; 2 (два) металевих предмета, схожі на патрони з написом «Р 24937189»; металеві предмети, схожі на патрони з маркуванням «9mm PAK Y.A.S.», WCC 41», «REМ»; металевий предмет, схожі на ствол від гвинтівки системи «Мосина»; металевий предмет, схожий на пістолет « Reck Double Eagle», які зберігаються у камері схову Слобідського ВП ГУНП в Харківській області (т.2 а.с. 84-104);

- Висновком експерта від 07.10.2016 № 354, згідно якого:

1) надана на дослідження зброя є нарізною вогнепальною зброєю гвинтівкою Мосина калібру 7,62 мм зразка 1891/1930рр,виробництва СРСР, виготовленою заводським способом, з наступним видаленням магазину та ложі, здатна для здійснення окремих пострілів;

2) наданий на дослідження пістолет є нестандартною гладкоствольною вогнепальною зброєю калібру 7,9 мм колишнім газо-шумовим пістолетом фірми «RECK» (Німеччина), моделі «DOUBLE EAGLE», заводського виготовлення, калібру 9 мм Р.А., у конструкцію якого саморобним способом внесені зміни у вигляді вилучення з каналу ствола запобіжного елемента. Наданий пістолет придатний для здійснення пострілів патронами з метальним снарядом;

3) наданий патрон є боєприпасом спортивно-мисливським гвинтівочним патроном виробництва США калібру .22LR (5,6 мм кільцевого запалення), призначеним для стрільби з нарізної мисливської та спортивної зброї відповідного калібру і типорозміру патронника. Наданий патрон придатний для проведення пострілу;

4) надана сипуча речовина є метальною вибуховою речовиною загальною вагою2,6 г бездимним гвинтівочним порохом марки ВЛ (СРСР), використовуваним для спорядження бойових гвинтівочних патронів виробництва СРСР. Представлений порох придатний для використання за призначенням (т.2 а.с. 206-214);

- Заявою ОСОБА_5 від 22.09.2016 року, згідно якої вона не заперечувала проти огляду місця її мешкання по АДРЕСА_1 ;

- Клопотанням про арешт майна від 23.09.2016 року на майно, вилучене під час огляду місця події - території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 154-156);

- Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.09.2016 року по справі №641/7739/16-к, провадження №1-кс/641/1941/2016, згідно якої накладено арешт на:

30 (тридцять) металевих предметів зовні схожих на патрони;

порошкоподібну речовину темно-сірого кольору;

металеві предмети зовні схожі на патронні капсули;

металеві предмети схожі на затвори в кількості 2 (двох) шт.;

4 (чотири) металевих предмета, схожі на предмети з написом «38»;

2 (два) металевих предмета схожі на патрони з написом «Р 24937189»;

металеві предмети схожі на патрони з маркуванням «9mm РАК Y.A.S» «WCC 41», «REM»;

металевий предмет схожий на ствол від гвінтівку системи «Мосіна»;

металевий предмет, схожий на пістолет з написом «Doubl Eagle» (т.2 а.с. 157-160);

- Протоколом огляду речового доказу від 24.09.2016 року, згідно якого оглянуто мобільний телефон Nокіа 1280, чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 , разом з сім-картою оператора МТС НОМЕР_3 , вилучений в ході обшуку затриманого ОСОБА_1 в приміщенні № 81 СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області (т.2 а.с. 174);

- Постановою про приєднання речових доказів до кримінального провадження від 24.09.2016 року, згідно якого: отримані в під час досудового розслідування предмети, а саме: NOKIA 1280, чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 , разом з сім картою оператора МТС НОМЕР_3 , визнано речовими доказами та приєднано їх до матеріалів кримінального провадження (т.2 а.с. 175);

- Лист КП «Ізюмське міське бюро технічної інвентаризації» №276 від 13.10.2016 року стосовно зареєстрованих об`єктів нерухомого майна на ОСОБА_1 (т.2 а.с. 203);

- Протоколом огляду речового доказу від 11.10.2016 року, згідно якого в середині пакету знаходиться гвинтівка Мосина калібру 7,62мм. зразка 1891 /1930рр, виробництва СРСР з затвором. В картонній коробці знаходиться: один затвор; 1,7г. пороху; пістолет калібру 7,9мм - колишнім газо - шумовим пістолетом фірми «RECK» (Німеччина), моделі «DOUBLE EAGLE», заводського виготовлення, калібру 9 мм Р.А. Цілісність пакунку, який оглядається не порушена, що запобігає несанкціонованому доступу до його вмісту (т.2 а.с. 222);

- Постановою про приєднання доказів до кримінального провадження від 11.10.2016 року згідно якої отримані в під час досудового розслідування предмети, а саме нарізна вогнепальна зброя - гвинтівка Мосина калібру 7,62мм. зразка 1891 /1930рр, виробництва СРСР, пістолет, який є нестандартною гладкоствольною зброєю калібру 7,9мм - колишнім газо - шумовим пістолетом фірми «RECK» (Німеччина), моделі «DOUBLE EAGLE», заводського виготовлення, калібру 9 мм Р.А., патрон виробництва США калібру .22 LR (5,6 мм кільцевого запалення), метальна вибухова речовина загальною вагою 2,6 г - бездимний гвинтів очний порох марки «ВЛ» (СРСР) визнано речовими доказами (т.2 а.с. 223);

- Квитанцією про прийняту зброю та боєприпаси №91 (т.2 а.с. 224);

- Постановою про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 17.11.2016 року згідно якої матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12016220540001830 та №12015220540002382 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України об`єднано в одне провадження за №12016220540001830 (т.3 а.с. 38-39);

Судом було досліджено питання речових доказів, згідно якого встановлено що в проміжок часу між вироком суду, який набрав законної сили за ухвалою Апеляційного суду Харківської області та касаційним оскарженням речові докази було знищено, про що складено відповідний акт знищення зброї № Р-8 від 08.04.2021 року та акт знищення боєприпасів № Р-10 від 21.05.2021 року.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обвинуваченому ОСОБА_1 інкримінувалося: придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, а саме: пістолета однозарядного (марку і модель якого встановити на даний час не представляється можливим), нарізної вогнепальної зброї - гвинтівки Мосина калібру 7,62мм. Зразка 1891/1930рр, виробництва СРСР, виготовленої заводським способом, з наступним видаленням магазину та ложі, яка придатна для здійснення окремих пострілів, пістолета, який є нестандартною гладкоствольною зброєю калібру 7,9мм - колишнім газо-шумовим пістолетом фірми «RECK» (Німеччина), моделі «DOUBLE EAGLE», заводського виготовлення, калібру 9 мм Р.А., у конструкцію якого саморобним способом внесені зміни у вигляді вилучення з каналу ствола запобіжного елемента, що пістолет придатний для здійснення пострілів патронами з метальним снарядом, патрону виробництва США калібру 22 LR (5,6 мм кільцевого запалення), який є боєприпасам - спортивно-мисливським гвинтівочним патроном, призначеним для стрільби з нарізної мисливської та спортивної зброї від повідного калібру і типорозміру патронника, який придатний для проведення пострілу, та сипучої речовини, що є метальною вибуховою речовиною загальною вагою 2,6 г.- бездимний гвинтівочний порох марки «ВЛ» (СРСР), використовуваним для спорядження бойових гвинтівочних патронів виробництва СРСР - дана кількість зброї повністю охоплюється висунутим обвинуваченням.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» При вирішенні питання, чи є незаконними носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, судам необхідно керуватися Положенням про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576 ( 576-92-п ) з наступними змінами), Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. N 622.

Відповідно до п.2 постанови КМУ від 12 жовтня 1992 р. N 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна) та бойові припаси до неї.

Відповідно до п.4 постанови КМУ від 12 жовтня 1992 р. N 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» право на володіння вогнепальною зброєю посадовими особами та громадянами і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до п.9 постанови КМУ від 12 жовтня 1992 р. N 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї у порядку, визначеному МВС.

Відповідно до п.10 постанови КМУ від 12 жовтня 1992 р. N 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» дозволи на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, видаються на ім`я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам строком на 3 роки. Дозволи на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин видаються на строк до 3 місяців.

Відповідно до п.п. 4,5,6,7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» до вогнепальної зброї, яка є предметом злочинів, передбачених статтями 262-264, 410 КК, належать усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, яка серійно виготовленої, такі саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей).

Бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху.

До вибухових речовин належать порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню.

Відповідно до п.11, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» під незаконним носінням вогнепальної зброї та бойових припасів є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо). Незаконним придбанням вогнепальної зброї та бойових припасів слід вважати умисні дії, пов`язані з їх набуттям всупереч передбаченому законом порядку.

Однак, матеріали кримінального провадження не містять висновків експертизи на підтвердження того, що пістолет однозарядний, марку та модель якого на стадії досудового розслідування встановити не виявилось можливими, є вогнепальною зброєю, а відтак за даними епізодом в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, отже його дії за даним епізодом підлягають виправданню.

Частиною 1 статті 263 КК України передбачено кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України полягає у носінні, зберіганні, придбанні чи збуті вогнепальної зброї або бойових припасів без указаного дозволу. Злочин наявний лише за умови, що зазначені дії вчиняються без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконними. Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 26.04.20102 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» визначено, що у випадках, коли для вирішення питання про те, чи є відповідні предмети зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями або радіоактивними матеріалами, а також для з`ясування їх придатності до використання за цільовим призначенням потрібні спеціальні знання, у справі слід призначати експертизу з проведенням її у відповідних експертних установах.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведена наявність в діях ОСОБА_1 за епізодом зберігання однозарядного пістолета, марку та модель якого встановити не виявилось можливим, складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, а тому за даним епізодом обвинуваченого необхідно виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, кримінальне провадження щодо нього за даним епізодом закрити з підстав, встановлених п.3 ч.1 ст. 284 КПК України.

Таким чином, аналізуючи вище викладені докази, допитавши обвинуваченого, свідків та дослідивши матеріали кримінального провадження, зокрема ті, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині, крім епізоду з пістолетом однозарядним, марку та модель якого на стадії досудового розслідування встановити не виявилось можливим, доведена повністю, у суду не виникає сумніву у винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 та у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, і його дії кваліфікує за ч.1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Невизнання обвинуваченим своєї провини в пред`явленому йому звинуваченні суд розцінює, як обрану обвинуваченим стратегію свого захисту. Проте така позиція обвинуваченого ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, оскільки встановлено, що саме за місцем проживання обвинуваченого було виявлено та вилучено вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухову речовину.

Суд критично ставиться до тверджень захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Міщенко І.І. про неправомірність проведеного без дозволу власника житла ОСОБА_1 огляду у його домоволодінні, адже дозвіл на проведення обшуку надала його цивільна дружина ОСОБА_5 , яка на правових підставах фактично користувалась цим помешканням.

Недоторканість житла особи є принципом, визнаним світовою спільнотою.

Відповідно до статті 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Ці конституційні норми, що охороняють права і свободи людини, знайшли закріпленя в КПК України як засади кримінального судочинства (статті 7, 13 КПК), за якими не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Крім того, частиною першою статті 233 КПК передбачено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

При цьому кримінальним і кримінально процесуальним законом не встановлено обов`язковості такої ознаки житла особи чи її іншого володіння, як належність їх особі на праві власності (що включає право володіння, користування і розпорядження майном) чи на праві володіння як одного з елементів юридично забезпеченого права власності і як вид права на чужі речі (стаття 317,395 ЦК України)

Виходячи з принципу недоторканості житла та іншого володіння особи та з огляду на визначення поняття іншого володіння особи, наданою в частині другій статті 233 КПК України, під ним розуміють предмети матеріального світу, які перебувають законно або незаконно у фактичному стабільному (тривалому) і безперервному володінні фізичної особи та призначені, пристосовані чи спеціально обладнані для розміщення або зберігання її майна, вирощування чи виробництва продукції, забезпечення побутових та інших потреб особи, а також оснащені будь-якими пристосуванням (огорожею, запорами тощо), які роблять неможливими або ускладнюють проникнення до них. При цьому зазначення про законне чи незаконне володіння як житлом, так і іншим володінням особи вказує на будь-які підстави набуття особою фактичного права володіння цим майном.

Такої правової позиції дотримується і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, визначаючи, зокрема поняття «Житло», тлумачить його як місце (помешкання), де особа постійно проживає, незалежно від форми чи підстави такого проживання, утримує і облаштовує його, навіть якщо це здійснено з порушенням національного законодавства (справа «Барклі проти Сполученого Королівства»).

ОСОБА_5 є цивільною дружиною ОСОБА_1 , що не заперечується ані обвинуваченим, ані свідком, яка тривалий час (більше 20 років) мешкає разом із ним, зареєстрована з ним в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 та є по суті фактичним володільцем житла, а відтак мала право на надання дозволу на огляд домоволодіння, в якому проживає та користується, володіє ним.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне умисне придбання, носіння та зберігання, вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухової речовини без передбаченого законом дозволу

Кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , передбачене частиною 1 статті 263 КК України, відповідно до статті 12 КК України, віднесене до тяжкого злочину.

ОСОБА_1 офіційно не працює, за місцем проживання скарг на нього не надходило, був неодноразово засудженим за злочини проти громадської безпеки, має не зняті та не погашені в передбаченому законом порядку судимості, в тому числі за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.263 КК України, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, характеризується за містом проживання формально нейтрально, має ряд грамот за внесок у розвиток шкільного музею Великої Вітчизняної війни, та активну участь у воєнно-патріотичному вихованні молоді, неодноразово був згаданий у засобах масової інформації, має грамоти за пошуки загиблих під час війни людей, що підтверджується наданими до суду довідками, відомостями про судимості, грамотами, газетами, тощо.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у тому числі для окремих осіб), є високі ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства.

Обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є повторність та рецидив злочину.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений не визнав свою провину, однак при цьому він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, знову вчинив кримінальне правопорушення, відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, який офіційно ніде не працює, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на високому рівні ризики повторного вчинення правопорушення та небезпеки для суспільства, то суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, а тому ОСОБА_1 має бути призначене покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі.

На думку суду інші альтернативні види покарань не стануть дієвими для досягнення мети щодо виправлення обвинуваченого.

На підставі п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. "Про практику призначення судами кримінального покарання" вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 вересня 2020 року слід виконувати самостійно.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», зважаючи на положення статті 377 КПК України, з огляду на те, що судом призначається реальна міра покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, та наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України - переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.

Судові витрати, пов`язані з проведенням судово-балістичної експертизи № 354 від 07.10.2016 у розмірі 6603 грн. 00 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.50-70, ч.1 ст.263 КК України, ст. ст. 2, 94, 177, 178, 351, 368-371, 373-377, 395 КПК України, ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, ППВСУ №3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» суд,-

У Х В А Л И В :

На підставі ст. 373 ч.1 п.3 КПК України ОСОБА_1 за ст. 263 ч.1 КК України (за епізодом зберігання за місцем свого проживання пістолету однозарядного (марку та модель якого встановити не виявилось можливим) - виправдати.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого за ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (П`ЯТИ) років позбавлення волі.

Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 вересня 2020 року по справі №623/1164/20 виконувати самостійно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду, з послідуючим триманням в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 необхідно рахувати з моменту фактичного затримання, зарахувавши його в строк відбування покарання.

Стягнути із ОСОБА_1 витрати на проведення судово-балістичної експертизи № 354 від 07.10.2016 у розмірі 6603 грн. 00 коп. на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази: нарізну вогнепальну зброю - гвинтівку Мосина калібру 7,62мм. зразка 1891/1930рр, виробництва СРСР, виготовлену заводським способом, з наступним видаленням магазину та ложі; пістолет, який є нестандартною гладко ствольною зброєю калібру 7,9мм - колишнім газо-шумовим пістолетом фірми «RECK» (Німеччина), моделі «DOUBLE EAGLE», заводського виготовлення, калібру 9 мм Р.А., у конструкцію якого саморобним способом внесені зміни у вигляді вилучення з каналу ствола запобіжного елемента, патрон виробництва США калібру 22 LR (5,6 мм кільцевого запалення), сипуча речовина, що є метальною вибуховою речовиною загальною вагою 2,6 г.- бездимний гвинтівочний порох марки «ВЛ» (СРСР) - вважати знищеними, мобільний телефон NOKIA 1280, чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 , разом з сім картою оператора МТС НОМЕР_3 повернути ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк