Рішення № 100005061, 29.09.2021, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/569/21

Провадження № 2/615/256/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання – помічника судді Юченкова Д.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування,

встановив:

30.04.2021 року прокурор звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача в дохід державного бюджету України плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 79 987,65 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 18.10.2019 року співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Сумській області під час здійснення габаритно-вагового контролю згідно Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, відносно ТОВ «Фьюел Хайн» складено: акт №0008927 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 2909,70 євро, що еквівалентно 79987,65 грн. та довідку №0020581 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Посилаючись на п.3,4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою КМУ №30 від 18.01.2011 року, п.22,5 ПДР України, ст.33 ЗУ «Про автомобільні дороги», ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою КМУ №198 від 30.03.1994 року, п.26, 28, 31,1 Порядку №879 вважає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковим платежем, який справляється у випадку здійснення перевезення великогабаритним транспортним засобом з перевищенням загальної маси, визначеної законодавцем.

Повідомив, що Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області на адресу ТОВ «Фьюел лайн» надсилалося відповідне повідомлення з додатками №4806/35/23-19 від 26.11.2019 року для подальшої оплати плати за проїзд згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, на що товариство відповіло, що 18.09.2019 року уклало договір №18-09-2019-1 про надання послуг по перевезенню вантажів з фактичним перевізником — ОСОБА_1 , який виступає виконавцем та зобов`язується доставити автомобільним транспортом довірений йому вантаж. Для перевезення ОСОБА_1 використано МАЗ 64229, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить йому на праві власності. Водій ОСОБА_2 також не має трудових відносин із ТОВ «Фьюел лайн».

За результатами розгляду листа Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області на адресу ОСОБА_1 23.12.2019 року надіслано повідомлення з додатками №83487/35/24-19 для подальшої оплати плати за проїзд згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Проте, відповідач жодним чином не відреагував, плату за проїзд не здійснив.

Як зазначає прокурор, зважаючи, що визначена контролюючим органом плата за проїзд відповідачем в добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки не сплачена, така набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 31.05.2021 року відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України та клопотання представника позивача судовий розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження та роз`яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.

Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України до суду не надходило.

24.06.2021 року представник відповідача ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вказав, що згідно ТТН 2939-000758 від 15.10.2019 року перевізником зазначено ТОВ «Фьюел лайн», а водієм т/з, який належить ОСОБА_1 , зазначено ОСОБА_2 . В доданих до позову актах водієм також зазначено ОСОБА_2 . При цьому матеріали справи не містять будь-яких доказів, що ОСОБА_2 та відповідач перебували в будь-яких трудових або інших відносинах. У вказаній ТТН відсутні будь-які відомості про відповідача, тому вважає що останній не є особою, яка повинна відшкодувати майнову шкоду, завдану державі. Лише належність транспортного засобу саме відповідачу, на думку представника позивача, не може бути підставою для настання цивільної відповідальності та стягнення з нього плати за проїзд автомобільними дорогами. Власник т/з не мав можливості контролювати перевантаження та хід перевезення товару. Такі дії можливо контролювати вантажовідправником та водієм при завантаженні товару. Відповідач не перевищував встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень, не є завдавачем шкоди державі, а покладення на нього цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану діями ОСОБА_2 або ТОВ «Фьюел лайн» буде помилковим.

Звернув увагу, що позивачем взагалі не зазначено, чи притягуаався хто-небудь до адміністративної відповідальності по вказаному факту уповноваженим органом, саме Управлінням Укртрансбезпеки в Сумській області, за ст.132-1 КУпАП, яка встановлює відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами та тягне за собою накладення штрафу саме на водіїв.

Посилаючись на п.31.1 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» вважає, що такий контроль, згідно з постановою КМУ від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», проходить водій. Якщо ж він відмовляється, посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальні органи складають акт за формою, затвердженою МІУ та оперативно повідомляють відповідний підрозділ МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху.

Зазначив, що ОСОБА_1 є власником саме т/з, а не причепу. Посилаючись на п.2.2 ПДР України вважає, що якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником, то саме ця особа є володільцем транспортного засобу і буде нести відповідальність за завдання шкоди.

08.07.2021 року прокурор надав відповідь на відзив, в якому посилаюсь на викладені в позовній заяві обставини наполягав, що саме ОСОБА_1 є належним відповідачем у даній справі.

Будь-які інші заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.09.2019 року між ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ «Фьюел лайн» (замовник) укладено договір №18-09-2019-1 про надання послуг по перевезенню вантажів, п.1.1 якого встановлює, що в порядку та на умовах, визначених чим договором, виконавець бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (згідно із ТТН форма №1-ТН або іншої форми, яка містить всі обов`язкові реквізити, визначені законодавством для ТТН) з місця відправлення до пункту призначення по маршруту, вказаному замовником, видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу.

П.1.2 передбачає, що для здійснення перевезення вантажу виконавець подає під завантаження у визначене замовником місце вантажні автомобілі, кількість та вантажопідйомність яких відповідає наданій заявці замовника, яка надається факсом, електронною поштою або у письмовій формі по кількості, специфікації і вазі вантажів і підтверджується виконавцем шляхом направлення відповіді засобами факсимільного зв`язку та/або електронною поштою.

За 5 календарних днів до початку надання послуг виконавець зобов`язаний письмово повідомити замовника про кількість, моделі, вантажопідйомність та державні номери автомобілів, які будуть надавати послуги. Даний перелік автомобілів фіксується в Додатку №1 до даного договору та є його невід`ємною частиною (п.1.3 договору).

Згідно п.1.4 договору, виконавець має право залучати до надання послуг третіх осіб, з якими від уклав відповідні договори перевезень, при цьому залишаючись відповідальним перед замовником за будь-які дії та/або бездіяльність (включаючи, але не обмежуючись, порушення вимог чинного законодавства), залучених до виконання перевезень третіх осіб, як за власні. Витрати виконавця на оплату послуг третіх осіб не включаються у вартість наданих замовнику виконавцем послуг.

Як вбачається із ТТН №2939-000758 від 15.10.2019 року, перевезення кукурудзи здійснювалося за допомогою автомобіля МАЗ 64229, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом МАЗ 93866, д.н.з. НОМЕР_2 , водієм, який отримав вантаж значиться ОСОБА_2 .

Автомобіль МАЗ 64229, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію т/з НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 , а напівпричіп МАЗ 93866, д.н.з. НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію т/з НОМЕР_4 - ОСОБА_4 .

Габаритно-ваговий контроль здійснювався під час рейдової перевірки згідно з направленням на рейдову перевірку №005454 від 15.10.2019 року Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області у період з 15.10.2019 року по 20.10.2019 року.

Відповідно до акту №0008927 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 18.10.2019 року, габаритно-ваговий контроль проводився Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області на а/д Київ-Суми-Юнаківка 281км+450м відносно автомобіля МАЗ 64229, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом МАЗ 93866, д.н.з. НОМЕР_2 , водієм якого зазначений ОСОБА_2 , суб`єкт, що перевірявся – ТОВ «Фьюел лайн». Нормативно допустима маса становить 40т, фактична складає 58,94т. При цьому, допустиме осьове навантаження: 11.0/16.0/16.0, а фактичне 6.2/19.365/33.375.

Зі змісту акту №162691 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.10.2019 року слідує, що перевірка здійснювалася державними інспекторами Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області 18.10.2021 року о 15:45 год. на а/д Київ-Суми-Юнаківка 281км+450м відносно т/з МАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , водієм якого зазначений ОСОБА_2 . Під час перевірки виявлено порушення: перевезення вантажу з перевищенням встановленого габаритно-вагових норм без відповідного дозволу. ТТН №2939-000758 від 15.10.2019 року (кукурудза зерно) з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР вагових норм на 47,41%, загальна маса т/з 58,94т, чим порушено ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Згідно розрахунку №8927 від 18.10.2019 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН №2939-000758 від 15.10.2019 року, плата за проїзд автомобілем МАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом МАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , водієм якого значиться ОСОБА_2 , становить 2909,70 євро.

Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області на адресу ТОВ «Фьюел лайн» направлявся лист, в якому повідомлено про нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового транспортного засобу марки МАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , в розмірі 2909,70 євро.

Як вбачається зі змісту відповіді ТОВ «Фьюел лайн», товариство не є перевізником та автомобіль МАЗ 64229, д.н.з. НОМЕР_1 , йому не належить і не знаходиться у нього в оренді. Фактичним перевізником є ОСОБА_1 на підставі договору №18-09-2019/1 про надання послуг з перевезення вантажів. Для перевезення вантажу ОСОБА_1 надав автомобіль, водієм якого був ОСОБА_2 , який не є працівником ТОВ «Фьюел лайн» та не має з підприємством ніяких трудових відносин. Згідно ТТН №2939-000758 від 15.10.2019 року замовником (вантажовідправником) є ПП «Дружба 6», тому, на думку представника ТОВ «Фьюел лайн», при виписуванні та оформленні ТТН замовником (вантажовідправником) помилково було вказано, що перевізником є ТОВ «Фьюел лайн», в зв`язку з чим вважає неправомірним покладення на ТОВ «Фьюел лайн» обов`язку зі сплати плати за перевищення вагових показників.

23.12.2019 року Управління Укртрансбезпеки у Сумській області направило на адресу ОСОБА_1 лист із повідомленням, що йому нарахована плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового транспортного засобу марки МАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , в розмірі 2909,70 євро. Даний лист вручено 02.01.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідно до ч.12 ст.6 якого, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Ч.1,4 ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Ст.33 ЗУ «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному КМУ.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються КМУ (ч.2 ст. 29 ЗУ «Про дорожній рух»).

Згідно з пп.3 п.2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2%.

П.22.5 Правил №1306 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно з п.21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2% подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Крім того, п.26,27 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено п.30 Порядку №879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

П.31 Порядку №879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до п.31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові №925/16/19 від 12.02.2020 року зробила висновок, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу – суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 діючи на підставі договору №18-09-2019-1 від 18.09.2019 року, укладеного з ТОВ «Фьюел лайн» про надання послуг з перевезення вантажів, тобто являючись безпосереднім перевізником ТОВ «Фьюел лайн», здійснив перевезення вантажу з перевищенням нормативно вагових параметрів транспортним засобом МАЗ 64229, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить йому на праві власності, про що 18.10.2019 року під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу працівниками Управління Укртрансбезпеки складено усі передбачені Порядком №879 документи.

За таких обставин, оскільки відповідачем не надано жодних доказів щодо укладення будь-яких договорів із водієм ОСОБА_2 , не спростовано факт перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його володінні, не надано доказів оскарження в установленому порядку дій працівників Управління Укртрансбезпеки щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми збитків, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки понесені позивачем судові витрати у справі документально підтверджені, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ м. Суми, код бюджетної класифікації 22160100, код 37970593, рахунок №UA038999980000031213213216018002) плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 79987,65 грн. а також судовий збір у сумі 2270 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова