Ухвала суду № 100004947, 30.09.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/2874/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 вересня 2021 року , м.Сватове

Суддя Сватівського районного суду Луганської області Крива Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

В провадження судді Сватівського районного суду Луганської області Криви Ю.В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 інтереси якого представляє його представник адвокат Гашинський М.А. про накладення адміністративного стягнення. В позові просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення 336-ДК/0163По/08/01/-21 від 09 вересня 2021 року і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Розглянувши подану позовну заяву, вважаю за необхідне залишити зазначену заяву без руху з наступних підстав.

Так, позивач у позовній заяві зазначає відповідачем ОСОБА_2 , з матеріалів позову вбачається, що відповідач є державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Луганської області.

Відповідно до ст. 242-2 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 52-56 та 188-56 цього Кодексу. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель та його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їхні заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель та державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій.

Отже, працівники центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідні працівники не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 242-2 КУпАП, покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-56 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Тому, належним відповідачем у даній адміністративній справі має бути відповідний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - слід залишити без руху, а позивачеві надати строк для усунення недоліків.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 241, 248 КАС України, суддя –

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Крива