Ухвала суду № 100004507, 17.09.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4277/21

Провадження № 4-с/346/19/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі : головуючого судді П`ятковського В.І.

за участі секретаря Матушевської Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ),

В С Т А Н О В И В :

Герасимчук звернувся до Коломийського міськрайонного суду із скаргою на бездіяльність Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби щодо відмови у знятті арешту накладеного на усе його майно на підставі постанови державного виконавця.

Вимоги обґрунтовані тим, що у Коломийському міськрайонному відділі ДВС перебувало виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа № 1-395, виданого Коломийським міськрайонним судом про конфіскацію всього належного ОСОБА_2 на праві власності майна.

01 грудня 2011 року державним виконавцем винесена постанова про повернення вказаного виконавчого документа стягувачу на підставі п. 3 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документу), а ухвалою суду від 12 квітня 2017 року його звільнено від додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку суду. Таким чином на даний час у відділі ДВС відсутнє виконавче провадження де стороною боржника є ОСОБА_2 , проте арешти, які були накладено на його майно раніше не зняті.

Просить визнати дії державного виконавця, які полягають у відмові у знятті арешту незаконними та зобов`язати Коломийський відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт майна.

Скаржник в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Юркевич Христина подала заяву про розгляд справи в її та Герасимчука відсутності, скаргу підтримує.

Представник Коломийського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) подала відзив на скаргу, в якому вказала, що Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку, визначає Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що частиною 4 ст. 59 вказаного Закону визначено перелік підстав, для зняття арешту виконавцем з усього майна (коштів) боржника, або його частини, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Вважає, що підстави для зняття арешту з майна скаржника у державного виконавця відсутні, а тому у задоволенні скарги просить відмовити. Розгляд справи просить проводити у відсутності представника відділу державної виконавчої служби.

Вивчивши матеріали справи, доводи та заперечення учасників справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 447 ЦПК, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з чч.3, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», в разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Положеннями статті 52 цього Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається насамперед на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно зі статтею 56 Закону № 606-ХІV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Правове регулювання вказаних положень на сьогодні здійснюється положеннями статей 48, 50, 56 та 74 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження».

Верховний Суд розглядаючи питання ефективності захисту порушеного права особи на майно якого у рамках виконавчого провадження накладено арешт у постанові від 28.10.2020 року по справі 3204/2494/20 зазначив, що позивач який є боржником перед банком, є стороною виконавчого провадження. У п.24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 7.02.2014 № 6 судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 813/1341/15 зазначено наступний правовий висновок:

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

При розгляді даної скарги суд враховує наступне:

На виконанні у Коломийському міськрайонному відділі ДВС перебувало виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа № 1-395, виданого Коломийським міськрайонним судом про конфіскацію всього належного ОСОБА_3 на праві власності майна. На виконання вказаного виконавчого листа постановою державного виконавця накладено арешт на все майно боржника.

01 грудня 2011 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 3 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документу).

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 12 квітня 2017 року ОСОБА_2 звільнено від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, що належить йому на праві власності, у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку Коломийського міськрайонного суду від 02 жовтня 2009 року у кримінальній справі № 1-395/2009 р. (а.с. 13).

У вказаній ухвалі судом встановлено. Що додаткове покарання у вигляді конфіскації майна не виконане з незалежних від ОСОБА_1 причин. Постановою від 01 грудня 2011 року повернуто виконавчий документ стягувачеві, з мотиву, що стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення. Виконавчий документ з виконання додаткового покарання за вироком суду від 02 жовтня 2009 року повторно пред`явлений до виконання бути не може у зв`язку з звільненням ОСОБА_2 від відбування додаткового покарання.

На заяву ОСОБА_1 про зняття арешту майна у відповіді в.о. начальника Коломийського відділу ДВС Галини Бордуланюк від 28 серпня 2021 року № 20.17-20/30605 вказала, що підстави для зняття арешту із майна ОСОБА_2 за ухвалами Коломийського міськрайонного суду від 12 квітня 2017 року та від 27 червня 2017 року відсутні, натомість необхідно подати державному виконавцю ухвалу суду про скасування арешту майна (а.с. 10).

Відсутність відкритого виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_2 , свідчить про необгрунтованість правових підстав для продовження дії арешту майна боржника, що є підставою для визнання бездіяльності незаконною, а скаргу мотивованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 261,353,354, 447-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати незаконними дії державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), які полягають у відмові зняття арешту з майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , накладеного постановою державного виконавця при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-395 виданого Коломийським міськрайонним судом.

Зобов`язати Коломийський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , накладенийпостановою державного виконавця при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-395 виданого Коломийським міськрайонним судом.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання до Коломийського міськрайонного суду , або безпосередньо до суду апеляційної інстанції, апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя П`ятковський В. І.