Ухвала суду № 100003966, 30.09.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7509/21

Провадження № 1-кс/204/1813/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

за участю прокурора Красікова А.

за участю захисника Гаєвського О.В.

за участю підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2021 року до суду звернувся старший слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ в Дніпропетровській області Несевря Р.С., за погодженням з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Красіковим А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у ОСОБА_1 , у невстановлений період часу, але не пізніше липня 2021 року, виник злочинний умисел спрямований на культивування та вирощування конопель, та їх подальший збут за грошову винагороду. На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_1 вступив у змову з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами. З метою здійснення протиправної діяльності, пов`язаної вирощуванням та збутом нарковмісних рослин, ОСОБА_1 , отримав від невстановлених досудовим розслідуванням осіб, технічні засоби для догляду за насадженнями, зокрема систему капельного поливу яка використовувалась для культивування вказаних рослин та складається з 2 ємностей на 1.5 тисячі літрів та 3 тисячі літрів, поливочних шлангів, 4 електричних насосів, 2 оприскувачів та добрива. Крім того, за вказівкою невстановлених досудовим розслідуванням осіб, ОСОБА_1 , здійснював догляд за завчасно висадженими рослинами конопель, які розташовані на вищевказаній земельній ділянці, а саме здійснював полив насаджень, прополку від бур`янів, внесення добрив та збирання вказаних рослин, з метою подальшого збуту третім особам. За означену протиправну діяльність, невстановленими досудовим розслідуванням особами, ОСОБА_1 , а саме за вирощування та культивування коноплі на зазначеній земельній ділянці, було обіцяно грошову винагороду у розмірі 100 000 тисяч грн., яку останній мав отримати після завершення збирання вказаних рослин. Розуміючи протиправність своїх дій, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , з липня 2021 року по вересень 2021 року, здійснював вирощування та культивування коноплі на земельній ділянці яка розташована у с. Комісарівка, П`ятихатського району Дніпропетровської області, за координатами 48.4488376 (48?26?55.8?N) 33.7686132 (33?46?07.0?E). Проте, 28.09.2021 протиправна діяльність ОСОБА_1 та невстановлених на даний період часу слідством осіб була припинена співробітниками Управління СБ України у Дніпропетровській області. Так, під час огляду місця події встановлено, що на земельній ділянці, яка розташована у с. Комісарівка, П`ятихатського району Дніпропетровської області, за координатами 48.4488376 (48?26?55.8?N) 33.7686132 (33?46?07.0?E), серед посівів кукурудзи виявлено та вилучено вищевказану систему поливу та 1193 (тисячу сто дев`яносто три) кущів зеленого кольору, які за своїми ознаками схожі на нарковмісні рослини – конопель. 28.09.2021 за участі доцента кафедри садово-паркового мистецтва та ландшафтного дизайну Дніпровського державного аграрно-економічного університету, кандидата біологічних наук ОСОБА_3 , здійснено огляд вмісту 3 мішків із рослинами зеленого кольору, вилученими під час огляду земельної ділянки розташованої у с. Комісарівка, П`ятихатського району Дніпропетровської області, за координатами 48.4488376 (48?26?55.8?N) 33.7686132 (33?46?07.0?E), за результатами якого встановлено, що вилучені рослини є нарковмісними рослинами типу коноплі, у кількості 55 кущів (рослин). Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-21/11659-НЗПРАП від 29.09.2021 Черкаського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 25 (двадцять п`ять) рослин зеленого кольору, які надано на експертизу є рослинами роду коноплі (Cannabis L), які містять психотропну речовину. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-21/11660-НЗПРАП від 29.09.2021 Черкаського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 21 (двадцять одна) рослина зеленого кольору, яка надана на експертизу є рослинами роду коноплі (Cannabis L), які містять психотропну речовину. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-21/11661-НЗПРАП від 29.09.2021 Черкаського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 22 (двадцять дві) рослини зеленого кольору, які надано на експертизу є рослинами роду коноплі (Cannabis L), які містять психотропну речовину. Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з липня 2021 року по вересень 2021 року, діючи умисно, маючи на меті отримання грошової винагороди, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про те, що вирощування конопель є протиправним діянням, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, здійснив незаконне вирощування конопель у кількості 1193 (тисяча сто дев`яносто три) кущі. Своїми умисними діями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 310 КК України, тобто незаконне вирощування конопель у кількості тисяча сто дев`яносто три рослини. Під час досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_1 , у невстановлений період часу, але не пізніше липня 2021 року, виник злочинний умисел спрямований на культивування та вирощування конопель, та їх подальший збут за грошову винагороду. На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_1 вступив у змову з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами. З метою здійснення протиправної діяльності, пов`язаної вирощуванням та збутом нарковмісних рослин, ОСОБА_1 , отримав від невстановлених досудовим розслідуванням осіб, технічні засоби для догляду за насадженнями, зокрема систему капельного поливу яка використовувалась для культивування вказаних рослин та складається з 2 ємностей на 1.5 тисячі літрів та 3 тисячі літрів, поливочних шлангів, 4 електричних насосів, 2 оприскувачів та добрива. Крім того, за вказівкою невстановлених досудовим розслідуванням осіб, ОСОБА_1 , здійснював догляд за завчасно висадженими рослинами конопель, які розташовані на вищевказаній земельній ділянці, а саме здійснював полив насаджень, прополку від бур`янів, внесення добрив та збирання вказаних рослин, з метою подальшого збуту третім особам. За означену протиправну діяльність, невстановленими досудовим розслідуванням особами, ОСОБА_1 , а саме за вирощування та культивування коноплі на зазначеній земельній ділянці, було обіцяно грошову винагороду у розмірі 100 000 тисяч грн., яку останній мав отримати після завершення збирання вказаних рослин. Розуміючи протиправність своїх дій, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , з липня 2021 року по вересень 2021 року, здійснював вирощування та культивування коноплі на земельній ділянці яка розташована у с. Комісарівка, П`ятихатського району Дніпропетровської області, за координатами 48.4488376 (48?26?55.8?N) 33.7686132 (33?46?07.0?E). Висушування та приготування коноплі для подальшого збуту ОСОБА_1 здійснював у будинку, який розташований у с. Комісарівка, П`ятихатського району Дніпропетровської області за координатами 48.4486697: 33.7692164. Проте, 28.09.2021 протиправна діяльність ОСОБА_1 та невстановлених на даний період часу слідством осіб була припинена співробітниками Управління СБ України у Дніпропетровській області. Так, під час проведення обшуку будинку який розташований у с. Комісарівка, П`ятихатського району Дніпропетровської області за координатами 48.4486697 : 33.7692164 вилучено речовину рослинного походження, візуально схожу на шишки коноплі, які перебували насипом у пакеті та мішковині. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-21/11662-НЗПРАП від 29.09.2021 Черкаського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України верхівкові частини рослин зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено – канабіс. Маса особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить 67,1 г., 582.6 г. та 905.4 г. Загальна маса особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу становить – 1 555.1 г. Своїми умисними діями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту. Відповідно до санкції ч. 2 ст. 310 КК України, покарання, за вчинення злочину, у скоєнні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Відповідно до санкції ч. 2 ст. 307 КК України, покарання, за вчинення злочину, у скоєнні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310 та ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується: витягом з ЄРДР за № 22020040000000056 від 29.07.2020; копією відповіді на доручення слідчого повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 22.09.2021; протоколом пред`явлення особо для впізнання від 28.09.2021; протоколом огляду від 28.09.2021; протоколом допиту свідка від 28.09.2021; протоколом огляду місця події від 28.09.2021; протоколом обшуку будинку в с. Комісарівка П`ятихатського району Дніпропетровської області від 28.09.2021; копією протоколу затримання від 28.09.2021; повідомленням про підозру від 29.09.2021; повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 30.09.2021; копією висновку експерта № СЕ-19/124-21/11659-НЗПРАП від 29.09.2021 Черкаського НДЕКЦ МВС України; копією висновку експерта № СЕ-19/124-21/11660-НЗПРАП від 29.09.2021 Черкаського НДЕКЦ МВС України; копією висновку експерта № СЕ-19/124-21/11661-НЗПРАП від 29.09.2021 Черкаського НДЕКЦ МВС України; копією висновку експерта № СЕ-19/124-21/11662-НЗПРАП від 29.09.2021 Черкаського НДЕКЦ МВС України; інші матеріалами кримінального провадження у сукупності. Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також тим, що інший, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний не визнає себе винним у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, укриває від органу досудового розслідування інших осіб, які причетні до організації посівів нарковмісної рослини типу коноплі у с. Комісарівка, П`ятихатського району Дніпропетровської області. Таким чином ОСОБА_1 розуміючи про тяжкість та строки покарання, яке йому може бути призначено, в разі визнання його винним у скоєні інкримінованого злочину, та очевидно в разі обрання більш м`якого виду запобіжного заходу може виїхати за межі Дніпропетровської області та території України з метою переховування від органу досудового розслідування та суду. Наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим що у кримінальному провадженні ще не зібрано органом досудового розслідування всі речові докази злочину, інкримінованого підозрюваному, триває встановлення інших співучасників злочину, тому знаходячись на свободі він, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе знищити ці докази, що унеможливить об`єктивне, повне та всебічне розслідування та ускладнить зібрання доказової бази вини підозрюваного; Наявність ризику незаконно впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних, експертів, у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що після оголошення підозри ОСОБА_1 обізнаний про можливий факт свідчення проти нього інших учасників вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, які на даний період часу перебувають на волі, наявність в матеріалах кримінального провадження експертних висновків, якими обґрунтовується підозра у скоєнні інкримінованого йому злочину.Враховуючи ці обставини, підозрюваний ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати позапроцесуальним шляхом, на свідка, експертів та на інших осіб. Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується фактом того, що підозрюваний не визнає себе винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях – злочинах, має стійкі погляди на кримінальне середовище та спосіб життя як кримінального елементу, тощо. Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу, так як кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності за вчинення тяжких кримінальних правопорушень. Приймаючи до уваги, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 не є насильницьким, чинний КПК України передбачає при обранні запобіжного заходу обов`язково встановлювати розмір застави. Так, приймаючи до уваги характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, зв`язок ОСОБА_1 з представниками злочинного світу, свідчить про виключність даного випадку та про те, що розмір застави, передбачений ч. 5 ст. 182 КПК України для даної категорії злочинів, не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у зв`язку з чим необхідно визначити заставу у розмірі 2 000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 4 540 000,00 грн. (чотири мільйони п`ятсот сорок тисяч). Викладені обставини також свідчать про необхідність покладання на підозрюваного при визначенні йому застави або обрання більш м`якого запобіжного заходу, додаткових обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого щопонеділка о 10 год 00 хв; 2) не виїжджати за межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) утримуватися від спілкування з представниками злочинного середовища; 4) прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до ного запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного та оскільки його підзахисний має постійне місце реєстрації та стійки соціальні зв`язки, на підтвердження чого надав копію паспорта матері та свідоцтва про народження дитини, просив застосувати до нього домашній арешт.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 307 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його наявність, оскільки підозрюваний враховуючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його наявність, оскільки у кримінальному провадженні ще не з`ясовано всі обставини, не зібрано всі речові докази, а тому ОСОБА_1 може їх знищити, сховати чи спотворити.

Стосовно ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його наявність, оскільки після оголошення підозри ОСОБА_1 обізнаний про можливий факт свідчення проти нього інших учасників, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на них.

Щодо ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його відсутність, оскільки жодних доказів стосовно ймовірності вчинення ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень, у судовому засіданні встановлено, не було.

Таким чином, у судовому засідання було встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, та враховуючи доведеність прокурором, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 2, 3 ст. 177 цього кодексу, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 .

Крім того, у клопотанні слідчий просить визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 4 540 000 грн.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Разом з тим, при визначенні розміру застави необхідно враховувати майновий стан підозрюваного та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

Враховуючи наведене, а також відсутність доказів на підтвердження майнового стану підозрюваного ОСОБА_1 застава у розмірі 2 000 000 грн. буде достатньою для гарантування виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків. Слідчий суддя також враховує реальну можливість внесення застави у повному розмірі чи її частини іншими особами, та пропорційність цього заходу в цілому.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 307 КК України – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 27 листопада 2021 року.

Визначити заставу у розмірі 2 000 000 (два міліони) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до Слідчого відділу Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області та до суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до СВ УСБУ у Дніпропетровській області - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Т.О. Дубіжанська