Ухвала суду № 100003800, 30.09.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8389/20

1-кп/212/325/21

У Х В А Л А

30 вересня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Власенко М.Д., за участю секретаря – Машошиної Ю.О., прокурора Криворізької північної окружної прокуратури – Дрозача А.О., обвинуваченого – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Голубок М.В., обвинуваченої – ОСОБА_2 та її захисника – адвоката Готовського С.В., обвинуваченої – ОСОБА_3 та її захисника – адвоката Орлова В.І., обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката Бєловой Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, оскільки на теперішній час не зменшились ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченим такої міри запобіжного заходу.

Обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на недоведеність ризиків, вказаних прокурором, а також наявності малолітньої дитини, чоловіка та міцних соціальних зв,язків за місцем проживання. Крім того вказали, що ухвалою суду від 11.08.2020 року ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання за попереднім вироком по закінченню іспитового строку.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою, просили змінити на домашній арешт, вказуючи, що обвинувачений має можливість працевлаштувась, отримувати дохід, не має наміру переховуватись, оскільки має житло, родину та неповнолітню доньку.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою, просили обрати менш суворий запобіжний захід, оскільки обвинувачений тривалий час утримується під вартою, жодних доказів його провини не надано, ризики, вказані у клопотанні прокурором не доведені. При цьому обвинувачений має ряд невиліковних захворювань, потребує постійної підтримуючої терапії, а також має матір, у якої може проживати під час домашнього арешту.

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник заперечували проти клопотання прокурора, вказуючи, що обвинувачена тривалий час утримується під вартою, її провина прокурором не доведена, ризики, перелічені в клопотанні також не доведені. Обвинувачена також посилалась на свій незадовільний стан здоров`я, що стрімко погіршується в умовах СІЗО, необхідність постійного отримання медичних препаратів та відсутності у неї можливості впливати на будь-яких свідків чи переховуватись від суду.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, встановив наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 60 днів, при цьому враховує, що в разі продовження тримання під вартою попередня ухвала втрачає свою силу.

Судом встановлено, що 10.08.2021 року обвинуваченим ухвалою суду було продовжено строк тримання під вартою до 08.10.2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Обговорюючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених, суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, якою передбачено, що після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою. (п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі "Єлоєв проти України").

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку тримання під вартою та можливість застосування альтернативного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує дані про його особу, наявність неповнолітньої дитини, постійного місця проживання, проте суд зважує на відсутність підтвреджень наявності постійного джерела доходу, міцних соціальних зв`язків, що свідчили б про можливість забезпечення виконання обвинуваченим більш м,якого запобіжного заходу. З огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання його винним, стадії судового розгляду, суд дійшов всиновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку тримання під вартою та можливість застосування альтернативного запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 , суд враховує дані про її особу, наявність постійного місця проживання, неповнолітньої дитини, а також відсутність жодних доказів на підтвердження наявності у неї постійного джерела доходу та засобів для існування, при цьому тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання її винною свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Надана захисником роздруківка ухвали з сайту "Єдиний реєстр судових рішень" не містить жодних ідентифікуючих даних щодо ОСОБА_2 , крім того сам по собі факт погашення попередньої судомості не може бути єдиної та достотньою підтставою для зміни запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку тримання під вартою та можливість застосування альтернативного запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує дані про її особу, наявність постійного місця проживання, дані про стан її здоров,я, при цьому суд зважує, що жодних доказів на підтвредження неможливості її утримання під вартою, а також доказів наявності будь-яких міцних соціальних зв,язків, наявності джерел доходу - суду не надано. Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, обставини пред.явленого обвинувачення, спосіб та місце вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а саме за місцем проживання самої ОСОБА_3 разом з обвинуваченим ОСОБА_4 , а також тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання її винною, суд дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку тримання під вартою та можливість застосування альтернативного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує дані про його особу, стан здоров,я, наявність постійного місця проживання, при цьому суд зважує на відсутність будь-яких доказів на підтвредження неможливості подальшого перебування ОСОБА_4 під вартою, на наявності у нього постійного підтвредженого джерела доходу, підтвреджених міцних сімейних та соціальних зв`язків, що могли б забезпечити застосування більш м,якого запобіжного заходу. Посилання обвинуваченого на обов.язок слідчого збирати докази на підтвредження вказаних обставин суд відхиляє, оскільки сторони є вільними у наданн доказів до суду і сторона захисту не позбавлена можливості надати суду свої докази на власний розсуд. Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, обставини пред,явленого обвинувачення, спосіб та місце вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а саме за місіцем проживання разом з ОСОБА_5 , а також тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання його винним, суд дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Суд також враховує, що на час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі, не допитані самі обвинувачені, всі свідки, не досліджені письмові, речові та електронні докази і як наслідок у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 331 КПК України.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також зважає на практику ЄСПЛ, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати і не зменшились на час розгляду клопотання прокурора, а продовження строку тримання обвинувачених під вартою є виправданим, оскільки судом встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими ряду тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним обігом особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинених за місцем їх постійного мешкання за попередньою змовою, а також високий ступень ризику ухилення та переховування обвинувачених від суду, ризику можливого впливу на свідків, які не допитані судом, а також ризику вчинення інших кримінальних правопорушень або продовження кримінальних правопорушень, у якому вони обвинувачуються, тому суд вважає, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених під час судового розгляду даного кримінального провадження.

З урахуванням стадії судового розгляду кримінального провадження, суд вважає, що застосований до обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню, кожному окремо, на строк 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 331, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинувачених під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 днів - до 28 листопада 2021 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк 60 днів - до 28 листопада 2021 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на строк 60 днів - до 28 листопада 2021 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на строк 60 днів - до 28 листопада 2021 року включно.

В задоволенні клопотань сторони захисту щодо зміни обвинуваченим запобіжного заходу – відмовити.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення. Особами, які перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя : М.Д.Власенко