Рішення № 100003491, 30.09.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 р. № 400/807/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНАР", вул. Київська, 258-А, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, про:визнання протиправним та скасування рішення від 12.10.2020 № 1/14-29-13-05-18,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІНАР» (надалі – Товариство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, шо містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач) від 12.10.2020 № 1/14-29-13-05-18 про опис майна у податкову заставу.

В обґрунтування позову Товариство вказало на відсутність податкового боргу та, відповідно, на безпідставність прийнятого відповідачем рішення.

У відзиві (арк. 30-31) Управління вимоги адміністративного позову заперечило, вказало, що спірне рішення було прийнято відповідно до норм законодавства та скасуванню не підлягає.

Товариство подало відповідь на відзив; правом подати заперечення на відповідь на відзив Управління не скористалось.

В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримав; Управління представника в судове засідання не направило.

Як встановлено судом, 14.07.2020 Управління прийняло податкові повідомлення-рішення:

№ 00006903202 про застосування до Товариства штрафу в сумі 40 000 грн (надалі – ППР 1);

№ 00006913202 про застосування до Товариства штрафу в сумі 76 000 грн (надалі – ППР 2);

№ 00006893202 про застосування до Товариства штрафу в сумі 910 559,88 грн (надалі – ППР 3);

№ 00006923202 про застосування до Товариства штрафу в сумі 40 000 грн (надалі – ППР 4);

№ 00006933202 про застосування до Товариства штрафу в сумі 91 498,86 грн (надалі – ППР 5);

№ 00006943202 про застосування до Товариства штрафу в сумі 76 000 грн (надалі – ППР 6).

Як вказав позивач, ППР (арк. 10-17) він отримав 07.08.2020. Відповідач цей факт не заперечив.

10.08.2020 Товариство направило до Державної податкової служби України (ДПС) 2 скарги:

№ 10/08-1 – з вимогою скасувати ППР 1, ППР 2, ППР 3 (арк. 47-51);

№ 10/08-2 – з вимогою скасувати ППР 4, ППР 5, ППР 6 (арк. 52-55).

ДПС отримала скарги 17.08.2020, що підтверджується копією її листа, адресованого позивачу (від 04.12.2020 № 34331/6/99-00-06-03-02-06, арк. 18).

На виконання вимог пункту 56.5 статті 56 Податкового кодексу України, Товариство 10.08.2020 письмово повідомило Управління про оскарження ППР (арк. 45, 46). Заперечень проти отримання цих повідомлень Управління не висловило.

16.12.2020 Товариство отримало від Вознесенського сектору по роботі з податковим боргом, управління по роботі з податковим боргом Управління лист № 8145/10/14-29-13-06 від 16.12.2020 (надалі – Лист), в якому, зокрема, було зазначено про наявність в обліку податкового боргу в сумі 910 559,88 грн «… по адміністративному штрафу та штрафним санкціям за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів …» (ППР 3). У Листі (арк. 4) Товариству, з посиланням на пункт 73.3 статті 73, статтю 20 Податкового кодексу України, було запропоновано надати перелік ліквідних активів на суму податкового боргу «… вільних від будь-якої застави, які можуть бути використані для забезпечення погашення зобов`язань перед державою … перелік дебіторів станом на поточну дату та завірені копії документів, що підтверджують наявність такої простроченої податкової заборгованості … до 13.01.2020 … повідомити про час та місце проведення податковим керуючим опису майна ТОВ «Дінар» у податкову заставу …».

До Листа було додано рішення № 1/14-29-13-05-18 від 12.10.2020 про опис майна Товариства у податкову заставу (надалі – Рішення, арк. 5).

Позивач заперечив існування податкового боргу, тому звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування Рішення.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд зобов`язав Управління надати письмові пояснення (та їх документальне підтвердження) щодо наявного у позивача станом на дату прийняття Рішення податкового боргу (із зазначенням загальної суми, підстави та дати виникнення).

У відзиві відповідач вказав, що «… з матеріалів справи вбачається, що згідно даних інтегрованих карток «Податковий блок» за ТОВ «Дінар» … станом на 21.09.2020 р. рахується податковий борг по адміністративному штрафу та штрафним санкціям за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів … на суму 910559,88 грн., який виник на підставі податкових повідомлень – рішень від 14.07.2020р. …».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до визначення, наведеного у підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з пунктами 88.1 і 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Як зазначено у підпункті 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Виходячи зі змісту цих норм, для підтвердження правомірності Рішення Управління мало надати суду докази існування у позивача станом на 12.10.2020 (дата Рішення) податкового боргу.

Як вказано вище, податковим боргом Управління вважає нараховану ППР 3, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абзацу десятого частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» суму штрафу – 910 559,88 грн.

Відповідно до визначення, наведеного у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Грошовим зобов`язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

У пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вказано, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, згідно з пунктом 56.12 статті 56 Податкового кодексу України, якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов`язання платника податків за причинами, не пов`язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Згідно з пунктом 56.15 статті 56 Податкового кодексу України, скарга, подана з дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті (10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується), зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади що реалізує державну податкову політику (ДПС), що встановлено підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 статті 57 Податкового кодексу України.

Останнім абзацом пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 1081.2.2 пункту 1081.2 статті 1081 цього Кодексу.

Оскільки Товариство подало скарги (в тому числі – на ППР 3) протягом 10 робочих днів, що настали за днем отримання ППР, а рішення ДПС за скаргами було прийнято, виходячи з листа ДПС (арк. 18) та відзиву Управління, лише 20.11.2020, станом на 12.10.2020 (дата Рішення) у Товариства не існувало податкового боргу в сумі 910 559,88 грн, що свідчить про відсутність законних підстав для прийняття Рішення.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до пунктів 56.8 та 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою, з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

При цьому, пунктом 528 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, зокрема, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:

статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 по 22.05.2020, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021.

Виходячи з цього, строк розгляду скарг позивача був зупинений, тому той факт, що протягом визначеного пунктом 56.8 статті 56 Податкового кодексу України строку ДПС не направило Товариству рішення за результатами розгляду скарг, не свідчить про те, що ці скарги були задоволені.

Суд не надав оцінки доводам позивача щодо того, що рішення за скаргами не було направлено за податковою адресою Товариства, оскільки направлення рішення відбулось у листопаді 2020 року, і ця обставина жодним чином не впливає на оцінку правомірності прийнятого 12.10.2020 Рішення.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНАР» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 12.10.2020 завідувачем Вознесенського сектору по роботі з податковим боргом, управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Миколаївській області рішення № 1/14-29-13-05-18 про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНАР» у податкову заставу.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНАР" (вул. Київська, 258-А, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 31883170) судовий збір у сумі 2 270 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна