Рішення № 100003466, 30.09.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 р. № 400/2700/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, про:визнання протиправним та скасування п.1 наказу від 26.02.2021 № 313; поновлення на посаді з 26.02.2021; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.02.2021,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування п.1 наказу № 313 від 26.02.2021 « Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих співробітників ВП № 3 Вознесенського УП ГУНП в Миколаївській області» з дня його ухвалення, поновлення на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Первомайського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області з 26.02.2021, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.02.2021 по дату винесення рішення по справі.

Позов обґрунтовано тим, що наказ про звільнення немотивований необхідністю застосування крайнього заходу дисциплінарного стягнення, вина його не доведена у передбаченому законом порядку. Спірні накази порушують гарантії держави стосовно ст.3 Конституції України. Тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не наносив та ніяких конфліктів між ними не відбувалось та його заява від 20.01.2021 до ДБР підтверджує, що він тілесні ушкодження отримав самостійно від падіння в побутовій обстановці. Позивачем при виконанні службових обов`язків не порушувались вимоги нормативно-правових актів, дисциплінарних проступків не вчинялось, а тому підстави для звільнення відсутні.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки висновками службового розслідування зафіксовано та доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Службове розслідування проведено відповідно до вимог чинного законодавства, вина позивача підтверджена, тому спірний наказ прийнято правомірно та позов задоволенню не підлягає.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що усі пояснення ОСОБА_2 надавав у стані алкогольного сп`янінні, тому вони не можуть бути об`єктивними, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взагалі не могли бути очевидцями події та не могли бачити, що позивач наносив удари ОСОБА_5 , оскільки знаходились в іншому приміщенні. Майор ОСОБА_6 помилково та бездоказово стверджував, що позивач наніс декілька ударів рукою в область голови ОСОБА_2 , оскільки не бачив це особисто, він безпідставно оббрехав його. Всі факти, наведені у висновку службового розслідування, проведеного ГУНП в Миколаївській області є перекрученими , надуманими, неправдивими.

Позивач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні 20.09.2021 після надання представником відповідача пояснень, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

ОСОБА_1 наказом ГУНП в Миколаївській області № 313 від 26.02.2021 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за скоєння дисциплінарного проступку, який встановлений при проведенні службового розслідування за фактом порушення ним службової дисципліни, відповідно до п.6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію», яка передбачає звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказом ГУНП в Миколаївській області наказом ГУНП в Миколаївській області від 01.03.2021 № 139 о/с накладене дисциплінарне стягнення було реалізовано та позивача звільнено з поліції.

Підставою для службового розслідування стало отримання інформаційної довідки Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП від КНП «Южноукраїнська міська лікарня» № 129/14-2021 від 13.01.2021, № 183/14-2021від14.01.202,1 в якій зазначено, що до чергової частини надійшло повідомлення про тілесні ушкодження ОСОБА_2 у вигляді розриву селезінки, внутрішнього крововиливу та втрати крові , які зі слів останнього отримав від працівника поліції у приміщенні Южноукраїнського ВП з 07.01.2021.

Наказом ГУНП в Миколаївській області від 14.01.2021 № 42 призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Южноукраїнського ВП слідчим ОСОБА_6 та оперуповноваженим ОСОБА_1 .

За висновком службового розслідування встановлено, що 07.01.2021 перебуваючи у добовому чергуванні з вогнепальною зброєю та спеціальними засобами члени слідчо - оперативної групи ВП № 3 Вознесенського РУП слідчий ОСОБА_6 та оперуповноважений ОСОБА_1 в 22.44 виїхали на документування події за заявою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що невідома особа спричинила йому тілесні ушкодження.

Під час відпрацювання вищевказаного повідомлення працівники поліції запропонували громадянам ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 направитись до ВП № 3 Вознесенського РУП для з`ясування усіх обставин події.

07.01.2021о 23:44 ОСОБА_2 , будучи у стані алкогольного сп`яніння в приміщенні відділення поліції № 3 відмовився від підписання власного пояснення про обставини побиття ОСОБА_4 .

При спілкуванні з ОСОБА_2 лейтенант поліції ОСОБА_1 на відмову останнього в підписанні пояснення відреагував раптовим нанесенням йому ударів в область голови та тулубу.

08.01.2021 о 00:00 ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 покинули приміщення ВП № 3 Вознесенського РУП та останній, покидаючи будівлю відділення поліції весь час тримався лівою рукою за лівий бік тулубу.

Одночасно з цим, лейтенант поліції ОСОБА_1 особисто бачив, що ОСОБА_2 , покидаючи підрозділ поліції, почував себе погано, оскільки постійно тримався за лівий бік живота. Однак, незважаючи на це, лейтенант поліції ОСОБА_1 не вжив жодних заходів щодо надання медичної допомоги ОСОБА_2 та не доповів про дану подію керівництву підрозділу поліції.

В подальшому, 13.01.2021 ОСОБА_2 у зв`язку із погіршенням стану здоров`я звернувся до КНП «Южноукраїнська міська лікарня», де був прооперований з приводу видалення селезінки у зв`язку із її розривом та крововтратою.

Опитаний у ході службового розслідування ОСОБА_1 повністю заперечив факт нанесення будь-яких ударів по голові і тулубу гр. ОСОБА_8 під час опитування останнього у приміщенні відділення № 3 Вознесенського РУП та зазначив, що ОСОБА_9 перебував у стані алкогольного сп`яніння та сам неодноразово падав на підлогу.

Однак, вина ОСОБА_1 у порушенні службової дисципліни повністю доводиться доказами зібраними під час проведення службового розслідування.

Із пояснення ОСОБА_3 вбачається, що він та його товариш ОСОБА_9

року перебували у відділенні № 3 та їх опитували працівники поліції з приводу побиття ОСОБА_10 опитував поліцейський у кімнаті прийому громадян. З цієї кімнати іноді відчувались крики та гуркіт. Після опитування вони із ОСОБА_11 продовжили випивати, але останній скаржився на біль у животі і сказав, що поліцейський високого зросту вдарив його кілька разів у кімнаті громадян.

Із пояснень слідчого ОСОБА_6 вбачається, що 07.01.2021 приблизно о 22.44 год. разом із оперуповноваженим ОСОБА_1 у складі СОГ виїхали за повідомленням ОСОБА_12 про його побиття. В кімнаті громадян у приміщенні відділення ним проводилось відбір пояснень від ОСОБА_13 , який заперечував факт побиття ОСОБА_12 та відмовлявся підписувати раніше надані пояснення. У цей час до кімнати зайшов із журналом відвідувачів ОСОБА_1 та почав спілкуватись із ОСОБА_11 на предмет його відмови від підпису пояснень, в результаті чого двічі його вдарив по голові, від чого ОСОБА_9 впав. Він зупинив ОСОБА_1 та розуміючи, що інцидент вичерпано пішов на другий поверх опитувати інших. Що відбувалось у подальшому між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 він не знає.

Із пояснень хірурга Южноукраїнської МБЛ вбачається, що нею прооперований 13.01.2021 ОСОБА_2 , бо в нього встановлено розрив селезінки та пасивно крововтрату. Під час спілкування з ОСОБА_11 останній їй пояснив, що він був побитий працівниками поліції 09.01.2021. Між пошкодженням селезінки та її розривом може пройти деякий час до двох тижнів.

До матеріалів службового розслідування додано ряд документів, а саме довідку Южноукраїнського ВП № 202/23-2021 від 15.01.2021 із якої вбачається, що оперуповноважений ОСОБА_1 застосовував фізичну силу до ОСОБА_13 07.01.2021 при встановлені обставин події за заявою ОСОБА_12 шляхом нанесення ударів кулаком по голові в результаті чого ОСОБА_9 , будучи в стані алкогольного сп`яніння впав на підлогу, а в подальшому був прооперований з приводу розриву селезінки.

Із письмового пояснення ОСОБА_14 наданого ним з приводу свого звернення 13.01.2021 про побиття працівниками поліції вбачається, що його побив поліцейський високого зросту з темним волоссям у живіт зліва. Після цього вдару йому зразу стало погано та він ледь прийшов додому і через декілька днів по швидкій попав у хірургію, де його прооперували, про що зазначено у протоколі про прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.01.2021 слідчим СВ Южноукраїнського ВП Лисенко Ю.О.

Рапорт ОСОБА_15 зареєстровано в ЄО № 240 від 13.01.2021.

Відповідно до журналу реєстрації надання медичної допомоги ВП № З Вознесенського РУП відомості про надання допомоги ОСОБА_8 відсутні.

Територіальним управлінням ДБР м. Миколаєва зазначені відомості зареєстровано до ЄРДР № 62021150000000076 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, про підозру нікому не повідомлялось та запобіжний захід не обирався.

Таким чином, лейтенант поліції ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги:

- ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.08.2018 № 2337-VІІ, щодо обов`язку поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень, утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини,

- ч. 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо обов`язку поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини, надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я,

- п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, щодо обов`язку поліцейського під час несення служби неухильно дотримуватись законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, обов`язку діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що ними визначені, поважати і не порушувати права людини, у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків, неухильно дотримуватись обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію» та іншими актами законодавства України, виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, поводитися доброзичливо, відкрито, уважно, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати, контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку,

- пп. 2 п. 10. Розділу Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС № 440 від 23.05.2017, щодо достовірного внесення відомостей до журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених.

Беручи до уваги, що подія пов`язана із спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_2 набула суспільного резонансу та негативно вплинула на формування позитивної громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції, підвищення довіри населення до правоохоронних органів, враховуючи вимоги Закону України «Про Національну поліцію» щодо визначення рівня довіри населення до поліції основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції, підрив якого є неприпустимим особливо в умовах становлення поліції України та створення позитивного іміджу новоутвореного органу.

Тобто позивач вчинив діяння несумісне з його посадою, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Спірні відносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Законом України « Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.

Частиною першою статті 3 Закону №580-VIII встановлено, що в своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний:1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

У разі вчинення протиправних діянь, згідно з частиною першою статті 19 Закону №580-VIII, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною другою вказаної статті встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" , зобов`язує поліцейського:

бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України»).

Відповідно до вимог п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, щодо обов`язку поліцейського під час несення служби неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами, поважати і не порушувати права та свободи людини, виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку.

Відповідно до п.7 р. V Порядку проведення службових розслідувань, збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

-одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

-одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

-отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їхніх працівників у очах громадськості. Вчинки, що дискредитують працівників поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час службових функцій та у повсякденному житті.

1). Позивач обґрунтовує правомірність позовних вимог тим, що наказ про звільнення, на його думку не містить мотивів необхідності застосування крайнього заходи дисциплінарного стягнення-звільнення. Вважає, що до нього застосовано занадто суворе покарання.

Стосовно цього суд зазначає, що визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень органу, який вільний у виборі останнього. Вид дисциплінарного стягнення здійснюється уповноваженою особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарного стягнення.

В контексті спірних правовідносин суд враховує, що обраний вид дисциплінарного стягнення є найсуворішим, однак вчинення позивачем проступку судом оцінювалось в аспекті співмірності тяжкості вчиненого проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення, тому вважає його правомірним та співмірним.

2). Також позивач обґрунтував протиправність наказу тим, що вина позивача у вчиненні будь-яких дій або бездіяльності не доведена у передбачений законом спосіб, оскільки матеріалами службового розслідування не доведено, що він наносив удари ОСОБА_8 , бо останній був в стані алкогольного сп`яніння і сам падав на підлогу, Куплений не міг чути крики та гуркіт з кімнати, де знаходився позивач та ОСОБА_9 , оскільки знаходився в іншому приміщенні, а майор ОСОБА_16 оббрехав його.

Суд критично відноситься до цих пояснень позивача та розцінює їх, як намагання уникнути відповідальності, оскільки матеріалами службового розслідування підтверджується, що позивач, перевищуючи надані йому службові повноваження, грубо порушуючи вимоги чинного законодавства в присутності іншого працівника поліції, а саме ОСОБА_6 застосував відносно громадянина ОСОБА_14 фізичну силу, що полягало у нанесенні ударів по голові, в результаті нанесення яких Зайцев впав на підлогу. Поясненнями ОСОБА_6 від 15.01.2021, 26.01.2021 підтверджується, що ОСОБА_1 наніс ОСОБА_14 декілька ударів по голові, від яких останній впав на підлогу. Нанесення ударів також підтверджується протоколом про вчинене кримінальне провадження від 13.01.2021, поясненнями ОСОБА_14 від 14.01.2021 відібраними ОСОБА_17 . Також матеріалами справи та доданими до справи дисками з камер спостерігання у Вознесенському РУП підтверджується, що позивачем внесені недостовірні дані стосовно часу перебування ОСОБА_18 та Купленого в приміщенні підрозділу поліції. Також з дисків вбачається, що після того, як позивач вийшов з кімнати опитуваних ОСОБА_9 ще деякий час перебував у кімнаті, потім з неї ледве виходив і дуже повільно- докладаючи зусиль йшов по сходах.

Порушення, зафіксовані у висновку службового розслідування та у своїй сукупності свідчать про вчинення, позивачем дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення службової дисципліни, несумісного з продовженням служби у поліції.

3). Посилання позивача на те, що при проведенні службового розслідування відповідач не взяв до уваги заяву ОСОБА_13 від 20.01.202, яку він надіслав до ДБР про припинення розслідування не приймається судом до уваги, оскільки у висновку службового розслідування зазначено, що до дисциплінарної комісії ГУНП 27.01.2021 за вх. № 522-2021 надійшло клопотання лейтенанта поліції ОСОБА_1 з проханням долучити до матеріалів службового розслідування заяву ОСОБА_2 від 20.01.2021 до Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, про те, що він бажає закрити кримінальне провадження, у якому він є потерпілим, оскільки тілесні ушкодження працівники поліції йому не спричиняли, а він їх отримав в результаті падіння у побуті (при яких обставинах -не зазначено).

Тому, з метою перевірки достовірності відомостей викладених вищевказаній заяві, 04.02.2021 працівниками ВІОС УКЗ ГУНП було здійснено виїзд до місця мешкання ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та відібрано у останнього пояснення із застосуванням відеофіксації (відеозапис долучений до матеріалів службового розслідування на лазерному диску), який спочатку заперечив, що працівники поліції ВП № 3 Вознесенського РУП спричинили йому тілесні ушкодження та пояснив, що травму він отримав в результаті падіння зі стільця, за місцем свого мешкання. При цьому, додав, що повідомив лікарям про отримання тілесних ушкоджень від поліцейських, оскільки перебував під дією наркозу.

Однак, у ході спілкування ОСОБА_2 , після попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК України), повідомив, що в будівлі ВП № 3 Вознесенського РУП у нього відбирали письмове пояснення (майор поліції), яке він не хотів підписувати, оскільки відомості викладені у ньому не відповідали дійсності. Після цього, працівник поліції (лейтенант поліції ОСОБА_1 ) «шарпанув» його, в результаті чого він впав та поліцейський пнув його ногою в живіт. При цьому, він зазначив, що виходячи із відділення поліції, він звернувся до поліцейського, який кинув його на підлогу, що так не робиться. На це він отримав від працівника поліції (лейтенанта поліції ОСОБА_1 ) грубу відповідь, але, яку саме не пам`ятає, після чого вийшов на вулицю.

Також, ОСОБА_2 під час надання пояснення повідомив, що поліцейський (лейтенант поліції ОСОБА_1 ) відвідував його у лікарні, щоб примиритись, але він не захотів з ним з даного приводу спілкуватись, оскільки перебував у важкому стані після операції. При цьому, він більше не зустрічався із працівником поліції (лейтенантом поліції ОСОБА_1 ).

Крім цього, ОСОБА_2 не зміг згадати коли саме написав заяву про відсутність у нього претензій до працівників поліції щодо спричинення йому тілесних ушкоджень до Територіально управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, але зазначив, що дану заяву йому допоміг написати адвокат. До цього ж, він додав, що йому не відомо, чи було направлену вказану заяву до Територіально управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, оскільки після написання віддав її адвокату.

Одночасно з цим, ОСОБА_2 повідомив, що копію вищевказаної заяви працівнику поліції (лейтенанту поліції ОСОБА_1 ) не надавав.

Відтак, доводи позивача, спростовуються матеріалами справи . Крім того, позивач не зазначив, яким чином він отримав цю заяву ОСОБА_13 , тому суд критично відноситься до цієї заяви, як до доказу, що підтверджує, що позивач не наносив удари ОСОБА_18 , оскільки виникають сумніви у достовірності цієї заяви.

Обставин, які вказували б на порушення порядку чи процедури проведення службового розслідування, судом не встановлені.

Законом України «Про Національну поліцію» та Правилами етичної поведінки поліцейських покладено на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що склад дисциплінарного проступку у діях позивача був встановлений службовим розслідуванням на підставі доказів та пояснень допитуваних службових осіб та аналізувався під кутом зору Правил етичної поведінки поліцейських , тому спірний наказ є правомірним, а позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) про визнання протиправним та скасування п.1 наказу від 26.02.2021 № 313; поновлення на посаді з 26.02.2021; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.02.2021 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко