Рішення № 100003298, 30.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10739/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2556 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням базових місяців – січень 2014 року та квітень 2015 року;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з грудня2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, виплату здійснити із урахуванням виплачених сум.

Посилається на те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і відповідно до вимог чинного законодавства України проведення індексації у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Зазначив, що станом на день виключення позивача із списків особового складу відповідача з ним не було у повному обсязі проведено розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, яка гарантована Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №491-ІV від 06.02.2003 року, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 від 17.07.2003 року та роз`ясненнями Міністерства соціальної політики та Департаменту фінансів України Міноборони. В подальшому, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 року у справі №380/7680/20 відповідач нарахував та виплатив індексацію грошового забезпечення за спірний період – з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно. Однак таке нарахування, на думку позивача, проведене із безпідставним застосуванням базових місяців – січень 2014 року та квітень 2015 року, а слід було застосовувати – січень 2008 року. Вважаючи у зв`язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 07.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 20.07.2021 року, однак станом на момент розгляду цієї справи, відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно Витягу з наказу командира Військової частини А2556 (по стройовій частині) від 02.11.2018 року №232 підполковника ОСОБА_1 , старшого оперативного чергового – заступника командира Військової частини А2556, звільненого наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 20.09.2018 року №522 у запас за підп.«к» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 02.11.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на час звільнення позивача з військової служби Військовою частиною А2556 не проведено повного розрахунку по грошовому забезпеченню, зокрема, не виплачено індексацію грошового забезпечення. Вказана обставина не заперечується сторонами по справі.

У травні 2021 року, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 року у справі №380/7680/20, нараховано заборгованість з індексації грошового забезпечення. При цьому, базовим місяцем відповідач визначив квітень 2015 року (за грудень 2015 року) та січень 2014 року (за період з січня 2016 року по лютий 2018 року).

Вважаючи дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням базових місяців – січень 2014 року та квітень 2015 року протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 12.12.1991 року (далі – Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною 2 ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII (тут і надалі – в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із абз.2 ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За змістом ч.1 ст.10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.

З наявної у матеріалах справи довідки військової частини А2556, що відповідачем проведено нарахування позивачеві індексації грошового забезпечення у грудні 2015 року з урахуванням базового місяця – квітень 2015 року, а з січня 2016 року по лютий 2018 року – січень 2014 року.

Натомість позивач уважає, що саме січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів) військовослужбовців, а тому в силу вимог Порядку №1078 повинен бути базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за спірний період.

Враховуючи те, що відповідач частково виплатив позивачу індексацію його грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, а також визначив базові місяці, з якими не погоджується позивач, спірним у цій справі є саме питання визначення базового (базових) місяця (місяців) індексації грошового забезпечення позивача за оспорюваний період.

З цього приводу суд вважає за необхідне врахувати таке.

Насамперед суд відзначає, що базовий місяць для цілей нарахування індексації грошових доходів населення, якими є, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців - це місяць, у якому відбулося підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком з наступного місяця.

З наведеного слідує, що функція базового місяця полягає саме у визначенні початку обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошових доходів населення.

У грудні 2015 року була чинною редакція Порядку №1078 (абз.3 п.10-1), яка встановлювала, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Проте, в подальшому відбулися зміни щодо правового регулювання визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення, які полягають у наступному.

09.12.2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова №1013), якою п.5 Порядку №1078 викладено у новій редакції. Вказана постанова набрала чинності 15.12.2015 року.

Так, відповідно до абз.абз.1, 2 п.5 Порядку №1078 (у редакції Постанови №1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Таким чином, після 15.12.2015 року у зв`язку з набранням чинності Постановою №1013, якою п.5 Порядку №1078 викладено у новій редакції, на встановлення нового базового місяця (місяця підвищення грошових доходів) для нарахування індексації почав впливати виключно факт зростання тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

За таких обставин, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника (в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок), а саме від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Аналогічного змісту роз`яснення надало у своєму листі від 28.04.2016 року №201/10/137-16 Міністерство соціальної політики України, як орган, уповноважений відповідно до п.14 Порядку №1078 надавати роз`яснення щодо його застосування.

Вирішуючи питання про те, який базовий місяць мав бути встановлений позивачу при нарахуванні йому індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, суд відзначає, що 07.11.2007 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294), відповідно до п.1 якої грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Додатком 1 до Постанови №1294.

Постанова №1294 набрала чинності з 01.01.2008 року.

Отже, з набранням чинності Постановою №1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Постанова №1294 втратила чинність 01.03.2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено для них нові додаткові види грошового забезпечення.

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з 01.01.2008 року (після набрання чинності Постановою №1294) по березень 2018 року (після втрати чинності Постановою №1294), що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.

Отже, за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача повинен бути січень 2008 року.

Втім, як слідує з матеріалів справи, відповідач, визначаючи позивачу базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення за спірний період, на врахував унесених Постановою №1013 змін до Порядку №1078 в частині того, що з обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника (в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок), а саме від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, що як наслідок призвело до неправильного визначення позивачу базового місяця за оспорюваний період.

Суд враховує, що питання стосовно визначення базового місяця для нарахування позивачу індексації належить до його компетенції, як органу, в якому він проходив військову службу та отримував грошове забезпечення.

Проте у межах спірних правовідносин, відповідач реалізував надані йому повноваження (компетенцію), визначивши позивачу базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення за спірний період, а також вже з урахуванням визначеного базового місяця частково здійснив її виплату. Однак базовим місяця для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення замість квітня 2015 року та січня 2014 року має бути січень 2008 року. Тому суд ставить під сумнів виплачену позивачу відповідачем суму індексації грошового забезпечення за спірний період.

За таких обставин суд приходить висновку про протиправність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд також враховує, що відповідач частково нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року.

Тож, беручи до уваги те, що відповідно до норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення саме на відповідача покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання відповідача нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то такий позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» останній звільнений від його сплати.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини А2556 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно в повному обсязі.

Зобов`язати Військову частину А2556 (місцезнаходження: село Липники, Пустомитівський район, Львівська область, 81134; код ЄДРПОУ: 26606912) нарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.