Ухвала суду № 100003293, 28.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/8962/20

У Х В А Л А

з питань зміни порядку виконання судового рішення

в частині виплати суми заборгованості

28 вересня 2021 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Сакалош В.М.,

секретар судового засідання Наум`як Х.О.,

за участю:

представник відповідача Голуб М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про зміну порядку виконання судового рішення в частині виплати суми заборгованості у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського апеляційного суду, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача, Державна судова адміністрація, Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії-,

у с т а н о в и в:

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинський Т.Є. звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про зміну порядку виконання судового рішення в частині виплати суми заборгованості у справі № 380/8962/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівського апеляційного суду, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача, Державна судова адміністрація, Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області.

В обґрунтування заяви зазначає, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 65936728 з примусового виконання виконавчого листа № 380/8962/20, виданого 11.02.2021 Львівським окружним адміністративним судом, про: зобов`язання Львівського апеляційного суду провести донарахування та здійснити виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.05.2020 по 31.07.2020 у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових податків і зборів. Постановою державного виконавця від 02.07.2021 року ВП № 65936728 відкрито виконавче провадження з виконання вищезгаданого виконавчого документа та зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10-ти робочих днів.

В подальшому заявою Львівського апеляційного суду від 21.07.2021 року № 10.05./36/2021 повідомлено про те, що Львівський апеляційний суд позбавлений можливості виконати вказане судове рішення у повному обсязі, оскільки здійснення таких платежів, як виплата з бюджету недоотриманих коштів на користь суддів без наявності відповідного бюджетного призначення та не в межах бюджетних асигнувань законодавством не передбачено. Відсутність додаткових коштів у Львівського апеляційного суду для виплати такої компенсації підтверджується кошторисом суду на 2021 рік, в якому немає кошторисних призначень на відшкодування суддівської винагороди за КЕКВ 2730.

В судовому засіданні представник відповідача висловила свою позицію, щодо вищевказаної заяви. Просила заяву задовільнити.

Від позивача надійшла заява в якій позивач просить відмовити у задоволенні заяви. Розгляд заяви проводити без її участі.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Вирішуючи по суті клопотання, суд виходить з наступного.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 позов задоволено повністю.

- визнати протиправними дії Львівського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 25 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

- зобов`язати Львівський апеляційний суд провести донарахування та здійснити виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 травня 2020 року по 31 липня 2020 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без застосування обмеження передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових податків та зборів;

- рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 суддівської винагороди за один місяць допустити до негайного виконання;

- судові витрати розподілу не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі Закон) також встановлюють право державного виконавця виключно на звернення до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Так, зокрема, відповідно до частини 3 статті 33 Закону "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Із заявою про зміну порядку виконання судового рішення в частині виплати суми заборгованості звернувся старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинський Т.Є.

Разом з тим, суд відмічає, що вказані процесуальні норми, як і будь-яка інша норма КАС України, не передбачає звернення до суду із заявою про ініціювання саме судом зміни способу або порядку його виконання боржником. Однак, таке право визначено ч.3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Конституційний Суд України неодноразово у Рішеннях від 30 червня 2009 року № 16-рп\2009. від 25 квітня 2012 року № 11-рп\2012, від 13 грудня 2012 року № 18- рп\2012. від 26 червня 2013 року № 5-рп\2013. від 15 травня 2019 року № 2-р(ІІ)\2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд. що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначних статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 14 та 370 КАС України.

Європейський суд з прав людини неодноразово (справи «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2015 року. «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, «Юрій Михайлович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року) висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював, що органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення.

Констатація боржником про неможливість виконати рішення суду внаслідок вказаних ним причин не може бути прийнята до уваги за відсутності на це у боржника повноважень визначених законом.

Належних та допустимих доказів наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що б було підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, суду не надано.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про зміну порядку виконання судового рішення в частині виплати суми заборгованості не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинський Т.Є. про зміну порядку виконання судового рішення в частині виплати суми заборгованості у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського апеляційного суду, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача, Державна судова адміністрація, Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки згідно статті 256 КАС України, негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.09.2021.

Суддя В.М.Сакалош