Рішення № 100003235, 30.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/14112/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом у якому заявлено наступні позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області №128 від 31.03.2021 року; зобов`язати Добросинсько-Магерівську сільську раду Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ: 04371727, адреса місцезнаходження: 80337, Львівська обл., Жовківський р-н, село Добросин, площа 40-річчя Перемоги, буд. 3) надати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в с. Добросин.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 02.02.2021 року він звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Львівської обл., Жовківського району в адміністративно-територіальних межах Добросинської сільської ради за рахунок земель комунальної власності, які знаходяться у розпорядженні Добросинської сільської ради у Львівській області. Відповідач, за наслідками розгляду заяви позивача, рішенням V чергової сесії VIII демократичного скликання № 128 від 31.03.2021 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтовною площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства в с. Добросин. Позивач вказує, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не вказує на обставини, які не дають змогу надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою у бажаному розмірі земельної ділянки, не зазначає обґрунтування наданого дозволу у меншому розмірі земельної ділянки, що у розумінні ч.7 ст. 118 ЗУ України є обов`язковою умовою при прийнятті рішення. За наведених доводів, позивач вважає рішенням невмотивованим та протиправним.

Ухвалою від 31.08.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що пп. «б» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України передбачає право громадян України отримати земельну ділянку для ведення ОСГ не більше 2,0 гектара. Тобто, вказана норма передбачає максимальний, а не обов`язковий розмір ділянки, який особа може безоплатно набути у власність для ведення ОСГ. Це означає, що орган розпорядження землею у межах двох гектарів вправі надавати земельні ділянки для ОСГ будь-якого розміру. Отримання земельної ділянки в межах законодавчо визначеного розміру не є порушенням принципу рівності громадян у конституційних правах і свободах, рівності перед законом, встановленого ст. 24 Конституції України, оскільки в цьому разі принцип рівності забезпечується правом усіх громадян України на безоплатну передачу їх земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Розмір же земельної ділянки, що надається, може визначатись власником (у спірному випадку – територіальною громадою, інтереси якої представляє місцева рада). Клопотання позивача про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га попередньо розглядалось постійною депутатською комісією, про що були зроблені висновки, а 31.03.2021 розглянуто на сесії ради. Депутатська комісія, враховуючи значний обсяг заяв та кількість вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, з метою створення рівноправних та прозорих умов виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, використання їх за цільовим призначенням, забезпечення доцільного, ефективного використання і розпорядження землями, задоволення потреб територіальної громади та справедливої реалізації прав громадян та отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, рекомендувала сесії сільської ради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 площею 0,50 га. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, у якому вказує, що рішення відповідача не містить обґрунтувань причин, з яких неможливо задовольнити заяву позивача у повному обсязі та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку площею 2,00 га. Відповідачем не доведено обмеження позивачу права на розробку проекту землеустрою на площу земельної ділянки, зазначену у заяві і яка не перевищує гранично допустиму площу такої земельної ділянки, передбачену чинним законодавством на час розгляду заяви відповідачем.

Дослідивши заяви по суті справи та письмові докази суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Добросинської сільської ради із клопотанням 02.02.2021 про надання дозволу на розробку документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00га, яка розташована на території Львівської обл., Жовківського району в адміністративно-територіальних межах Добросинської сільської ради за рахунок земель комунальної власності, які знаходяться у розпорядженні Добросинської сільської ради у Львівській області.

До заяви додано копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, графічний матеріал на якому зображено бажане розташування земельної ділянки (додаток 1).

Добросинсько-Магерівська сільська рада Львівського району Львівської області, за наслідками розгляду заяви позивача, рішенням V чергової сесії VIII демократичного скликання № 128 від 31.03.2021 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтовною площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства в с. Добросин.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступними нормами законодавства.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі ЗК України).

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частини 6, 7 ст. 118 ЗК України передбачають, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України).

Згідно абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Таким чином згідно вищевказаних норм, громадяни можуть набувати право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності виключно за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Для цього громадяни мають звернутись з відповідним клопотанням до уповноважених органів. До клопотання додають визначені документи. Суб`єкт владних повноважень розглядає відповідне клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно матеріалів справи позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства. Відповідач рішенням V чергової сесії VIII демократичного скликання № 128 від 31.03.2021 надав позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства в с. Добросин.

При оцінці правомірності прийнятого відповідачем рішення, суд приймає до уваги наступне.

Органи місцевого самоврядування, діючи в інтересах територіальної громади, мають право розпоряджатися землями комунальної власності з урахуванням будь-яких правомірних цілей, зокрема надаючи перевагу жителям села, проте вони не можуть ухвалювати правові акти, які не належать до їх повноважень або суперечать закону.

Громадяни мають право на отримання земельних ділянок у власність і в користування, для ведення особистого селянського господарства, незалежно від місця проживання.

Сільська рада має право надавати земельні ділянки для особистого селянського господарства будь-якого розміру, у межах до 2,0 га, а також встановлювати різні їх розміри для членів територіальної громади і громадян, які до неї не належать.

Суд не вбачає дискримінації у наданні позивачеві дозволу на розробку проекту землеустрою, орієнтовною площею 0,50 га, а не 2,0 га, оскільки стаття 121 ЗК України встановлює максимальний розмір земельних ділянок, що можуть бути відведені саме для цієї мети, а не їх обов`язковий розмір.

Отримання земельної ділянки в межах законодавчо визначеного розміру не є порушенням принципу рівності громадян у конституційних правах і свободах, рівності перед законом, встановленого статтею 24 Конституції України, оскільки в даному разі принцип рівності забезпечується правом усіх громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Розмір же земельної ділянки, що надається може визначатись власником.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.09.2019 року у справі № 379/656/16.

Під час розгляду справи суд не встановив порушень прав позивача, які пов`язані із наданням дозволу на розробку проекту землеустрою у розмірі меншому за заявлений у клопотанні розмір бажаної земельної ділянки. Жодних ознак дискримінації прав позивача та незаконності рішення сільської ради не встановлено.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 128 від 31.03.2021 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача надати позивачеві дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га суд зазначає, що зазначена вимога є похідною та залежною від першої. З огляду на відмову у задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, відсутні підстави для зобов`язання відповідача вчинити дії – надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 94, 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя Крутько О.В.