Рішення № 100003213, 27.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 року

справа №380/3597/21

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Демчина В.Ю.,

за участю:

представника позивача Яциника В.В.,

представника відповідача Дяківнич Р.Й.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління фінансів Львівської районної державної адміністрації Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, Львівська районна державна адміністрація Львівської області та Перемишлянська районна державна адміністрація Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Фінансового управління Перемишлянської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 81200, Львівська область, м.Перемишляни, вул.Привокзальна, 3, код ЄДРПОУ 02318284), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ Фінансового управління Перемишлянської районної державної адміністрації №8-0 від 17.02.2021 «Про звільнення ОСОБА_2 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста бюджетного відділу Фінансового управління Перемишлянської районної державної адміністрації з 19.02.2021;

-стягнути з Фінансового управління Перемишлянської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.02.2021 по дату прийняття рішення по справі.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначив, що на день звільнення ОСОБА_1 , правонаступника, а саме, Львівської районної державної адміністрації Львівської області (далі також -Львівська РДА), не існувало, оскільки реєстрація Львівської РДА відбулася лише в березні 2021. Також позивач вважає, що звільнення ОСОБА_1 відбулося протиправно, бо їй не було запропоновано іншої роботи, натомість іншим особам така робота пропонувалася, зокрема, частину працівників переведено на роботу у Перемишлянську районну раду львівської області та у новостворену структуру Львівської районної державної адміністрації Львівської області. Тому позивач вважає, що її мали би перевести на роботу до правонаступника. Порушенням закону ОСОБА_1 вважає те, що при переведенні інших працівників на роботу до Львівської РДА не було застосовано розумного критерію відбору кадрів.

Ухвалою суду від 22.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електроні докази.

На адресу відповідача суд надсилав позовну заяву з додатками та повістки, однак кореспонденція поверталася на адресу суду з відміткою органу поштового зв`язку «організація не існує».

Ухвалою суду від 07.06.2021 суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, Львівську районну державну адміністрацію Львівської області та Перемишлянську районну державну адміністрацію Львівської області (далі також - Перемишлянська РДА).

Ухвалою суду від 28.07.2021, суд допустив заміну відповідача на правонаступника –Управління фінансів Львівської районної державної адміністрації.

25.08.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, який був долучений до матеріалів справи 06.09.2021. В обґрунтування заперечення позовних вимог зазначено, що Львівська РДА була створена 16.12.2020, а 02.03.2020 відбулася державна реєстрації Львівської РДА як юридичної особи. Відтак зазначені обставини не впливають на звільнення позивача з посади у зв`язку із реорганізацією Перемишлянської РДА. Відповідач також вважає, що на момент звільнення позивача з посади у відповідача не було обов`язку пропонувати позивачу роботу. Щодо переведення частини працівників Перемишлянської РДА, то відповідач не вважає таке порушенням, оскільки ці працівники були працевлаштовані у виконком Перемишлянської районної ради, а переведені до Львівської РДА працівники соціального відділу, працівниця архівного відділу з метою недопущення соціального «вибуху» в районі.

28.08.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, яка долучена до матеріалів справи 06.09.2021. У відповіді на відзив позивач зазначає, що Львівська РДА як правонаступник була створена пізніше, ніж було звільнено позивача, чим порушено право позивача на працю. Крім того, позивач наголошує, що на момент створення Управління фінансів Львівської РДА у ньому були вільні всі вакантні місця, а також, що переведення одних працівників на роботу до правонаступника та звільнення інших до утворення правонаступника є дискримінаційним щодо позивача.

Від Львівської РДА надійшли пояснення, які долучені до матеріалів справи 05.07.2021.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Щодо строку розгляду справи у підготовчому засіанні, то тривалість такого пов`язана з карантинними заходами на забезпечення виконання Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020, які були запроваджені в суді з 25.03.2021 по 04.05.2021 включно. Крім того, на строк розгляду цієї справи вплинула та обставина, що відповідач не міг бути повідомлений про розгляд справи через те, що кореспонденція поверталася на адресу суду з відміткою органу поштового зв`язку «організація не існує». Водночас для повноти з`ясування обставин справи, необхідності отримання доказів, а також в цілому з метою дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, участь відповідача є необхідною. Також у період з 02.08.2021 по 06.09.2021 суддя Лунь З.І. була у відпустці.

27.09.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені у позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд встановив таке.

На виконання розпорядження голови Перемишлянської районної державної адміністрації від 06.01.2021 №4 «Про впорядкування структури та реорганізацію структурних підрозділів зі статусом юридичної особи публічної особи районної державної адміністрації», наказу №2-о, 06.01.2021 ОСОБА_1 було вручено попередження про можливе вивільнення, яким її попереджено про можливе звільнення із займаної посади згідно з ст. 87 Закону України «Про державну службу» та п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, з яким позивач ознайомлена.

Наказом від 17.02.2021 №8-0 ОСОБА_1 звільнена 19.02.2021 із займаної посади головного спеціаліста бюджетного відділу у зв`язку з реорганізацією фінансового управління з виплатою розрахункових та вихідної допомоги.

Вважаючи, що спірний наказ таким, що порушує право на працю, ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду.

Досліджуючи обставини у справі, оцінюючи докази, застосовуючи норми права, суд зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Відповідно до ч.6 ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема, щодо:

1)аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

2)забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3)забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4)здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

5)управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

6)управління персоналом державних органів;

7)реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну службу», цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807 «Про утворення та ліквідацію районів» в Україні із ліквідованих 490 районів утворено 136 укрупнених.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій», внесено зміни до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», доповнено його статтею 7-1 такого змісту:

«Стаття 7-1 Утворення та реорганізація районних державних адміністрацій

Утворення та реорганізація районних державних адміністрацій здійснюються Кабінетом Міністрів України після прийняття Верховною Радою України рішення про утворення та ліквідацію районів з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Під час реорганізації юридичних осіб - районних державних адміністрацій, їхніх структурних підрозділів не застосовуються положення законодавства щодо:

1)необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов`язанні (переведення боргу);

2)права кредиторів вимагати у зв`язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов`язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків;

3)неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами.

У разі здійснення реорганізації районних державних адміністрацій шляхом приєднання повноваження з управління справами таких юридичних осіб, забезпечення підготовки та прийняття районними державними адміністраціями, що припиняються, та їх посадовими особами рішень як суб`єктами владних повноважень з дня прийняття рішення про початок реорганізації здійснює голова районної державної адміністрації, до якої здійснюється приєднання інших юридичних осіб.

Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням Бюджетного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідні районні державні адміністрації, їхні структурні підрозділи, утворені як юридичні особи публічного права, реорганізуються в межах граничної чисельності, умов оплати праці працівників і норм витрат, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» Кабінет Міністрів України утворив Львівську районну державну адміністрацію та реорганізував Жовківську, Пустомитівську, Кам`янка-Бузьку, Городоцьку та Перемишлянську районні державні адміністрації шляхом їх приєднання до Львівської РДА.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1321 затверджено Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, який визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням або реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України.

Відповідно до пункту 12 цього Порядку голова облдержадміністрації:

1)утворює комісії з реорганізації та затверджує їх персональний склад протягом 20 робочих днів з дня прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України про утворення та реорганізацію райдержадміністрацій;

2)затверджує плани вивільнення працівників райдержадмінісграцій, що припиняються, за поданням голови комісії з реорганізації і в триденний строк надсилає такий план Секретаріату Кабінету Міністрів України, Мінфіну та Мінрегіону.

Розпорядженнями голови Перемишлянської районної державної адміністрації від 06.01.2021 №4 «Про впорядкування структури та реорганізацію структурних підрозділів зі статусом юридичної особи публічної особи районної державної адміністрації», від 13.01.2021 №26 «Про викладення в новій редакції розпорядження голови районної державної адміністрації від 06.01.2021 №4» вирішено реорганізувати структурні підрозділи Перемишлянської районної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права, шляхом їх приєднання до Львівської районної державної адміністрації. Доручено головному спеціалістові відділу фінансово - господарського і забезпечення та персоналу апарату Перемишлянської районної державної і адміністрації персонально попередити усіх керівників структурних підрозділів зі і статусом юридичної одиниці про заплановане вивільнення відповідно до ст. 87 Закону України «Про державну службу» та забезпечити додержання вимог трудового законодавства щодо дотримання прав працівників, які підлягають вивільненню.

Пунктом 3 вказаних розпоряджень зобов`язано керівників структурних підрозділів районної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права персонально попередити усіх працівників структурних підрозділів зі статусом юридичної одиниці про заплановане вивільнення відповідно до статті 87 Закону України «Про державну службу», статті 49-2 Кодексу законів про працю України та забезпечити додержання вимог трудового законодавства щодо дотримання прав І працівників, які підлягають вивільненню.

Пунктом 4 розпорядження голови районної державної адміністрації від 06.01.2021 №4 затверджено склад комісії з реорганізації фінансового управління районної державної адміністрації. Голову комісії з реорганізації зобов`язано здійснити процедуру реорганізації юридичної особи - фінансового управління районної державної адміністрації відповідно до вимог чинного законодавства з дотриманням вимог трудового законодавства.

Обставини щодо реорганізації Перемишлянської РДА, її структурних підрозділів не оспорюються позивачем.

Позивач покликається на те, що відповідач протиправно не застосував передбачених законодавством гарантій трудових прав при реорганізації установи, а саме: звільнення до створення нової установи, відсутність пропозиції щодо переведення на іншу посаду в новоствореній установі, незастосування критеріїв відбору при переведенні інших працівників.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 4 ст. 40 КЗпП України передбачено, що особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Відповідно до ч.ч.2-3 Закону України «Про державну службу» відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

При цьому суд застосовує норми КЗпП України та Закону України «Про державну службу», що були чинні на час існування спірних відносин між сторонами.

Так, особливості припинення державної служби визначено п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» однією з підстав для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).

Водночас, 02.02.2020 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 р. N 378-ІХ, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України та викладено його у новій редакції. Так, нормами зазначеного Закону змінено порядок вивільнення державних службовців.

Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 49-2 КЗпП України (набрала чинності 02.02.2020 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 р. N 378-ІХ), вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті, а саме: не застосовуються норми про те, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу, а також, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

При цьому, Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 р. N 440-ІХ, який набрав чинності 13.02.2020, внесені такі ж зміни в Закон України «Про державну службу»,.

Так, відповідно до ч.ч.3-4 ст.87 Закону України «Про державну службу» в редакції, що була чинною як на день видачі наказу про звільнення, так і на день звільнення ОСОБА_1 з роботи, суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті (скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; ліквідація державного органу) у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Отже, вивільнення державних службовців здійснюється (станом на день звільнення ОСОБА_1 ):

- з попередженням про можливе вивільнення не пізніше, ніж за 30 календарних днів;

- без урахування переважного права працівника на залишення на роботі, передбаченого статтею 42 КЗпП;

- без обов`язку суб`єкта призначення одночасно з попередженням про наступне вивільнення пропонувати працівнику іншу роботу (посаду) вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).

- з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Як видно з матеріалів справи, на виконання розпорядження голови Перемишлянської районної державної адміністрації від 06.01.2021 №4 «Про впорядкування структури та реорганізацію структурних підрозділів зі статусом юридичної особи публічної особи районної державної адміністрації» 06.01.2021 ОСОБА_1 було попереджено про можливе звільнення із займаної посади.

Наказом від 17.02.2021 №8-0 ОСОБА_1 звільнена 19.02.2021 із займаної посади головного спеціаліста бюджетного відділу у зв`язку з реорганізацією фінансового управління з виплатою вихідної допомоги.

Одночасно із попередженням про наступне вивільнення ОСОБА_1 не було запропоновано іншу роботу (посаду) вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності), оскільки ст.87 Закону України «Про державну службу» таке не було обов`язком суб`єкта призначення.

Таким чином, Перемишлянською РДА Львівської області при вивільненні у зв`язку з реорганізацією було дотримано умови вивільнення ОСОБА_1 з державної служби, які передбачені ст.87 Закону України «Про державну службу», що втратила чинність з 06.03.2021 відповідно до Закону України № 1285-IX від 23.02.2021.

При цьому суд застосовує ч.3 ст.87 Закону України «Про державну службу», як спеціального закону, яким було врегульовано процедуру звільнення державного службовця у зв`язку із реорганізацією.

Щодо покликання позивача на те, що частині працівників фінансового управління Перемишлянської РДА було запропоновано іншу роботу.

Суд встановив, що частина працівників фінансового управління Перемишлянської РДА, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 були звільнені з посад у фінансовому управлінні Перемишлянської РДА для переведення на роботу до виконавчого комітету Перемишлянської міської ради. Однак, це переведення відбулося на пропопозиції не Перемишлянської РДА, а на пропозиції Перемишлянської міської ради Львівської області, що викладені у листах від 28.12.2021,18.01.2021, 08.02.2021, 17.02.2021. При цьому суд встановив, що пропозиції щодо переведення ОСОБА_1 на рівнозначну посаду органу місцевого самоврядування від виконавчого комітету Перемишлянської міської ради Львівської області чи будь - якого іншого органу місцевого самоврядування до фінансового управління Перемишлянської райдержадміністрації не находили.

Суд також зазначає, що таке переведення відповідає вимогам пункту 4 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій», відповідно до якого під час реорганізації районних державних адміністрацій у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України переведення державного службовця на посаду служби в органах місцевого самоврядування здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу, за умови відповідності його професійної компетентності кваліфікаційним вимогам до відповідної посади.

Таким чином, у разі відповідності професійної компетентності державного службовця кваліфікаційним вимогам до посади, на яку він бажає працевлаштуватися в органі місцевого самоврядування, конкурс не проводиться; такий обов`язок відсутній для органу місцевого самоврядування. При цьому встановлення професійної компетентності державного службовця кваліфікаційним вимогам до посади, на яку він бажає працевлаштуватися в органі місцевого самоврядування є виключним правом органу місцевого самоврядування, в який переводять державного службовця.

З урахуванням такого, не встановлено порушення законодавства при переведенні працівників Перемишлянської РДА до виконавчого комітету Перемишлянської міської ради. Крім того, таке переведення інших працівників жодним чином не порушує прав позивача.

Щодо призначення на посади в порядку переведення в апарат та структурні підрозділи Львівської РДА працівників Перемишлянської РДА та її структурних підрозділів, то суд встановив, що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 були переведені на посади державної служби у відділ управління соціального захисту населення Львівської ОДА з урахуванням того, що однією із функцій держави є недопущення зростання соціальної напруги у суспільстві у зв`язку із реорганізацією органів виконавчої влади, зокрема, місцевих державних адміністрацій.

ОСОБА_15 та ОСОБА_16 були переведені на посади в архівний відділ у м. Перемишляни. ОСОБА_17 переведена на посаду у відділ правового забезпечення апарату Львівської РДА. Однак, позивачем не надано доказів того, що переведення зазначених осіб на посади у Львіській РДА відбулося з порушенням законодавства. Позивач також не надав суду доказів того, коли зазначені особи були попереджені про вивільнення, адже у зв`язку із набранням чинності Закону України від № 1285-IX від 23.02.2021, з 06.03.2021 змінився порядок попередження про вивільнення та повноваження суб`єкта призначення щодо пропозиції роботи.

Головний спеціаліст фінансового управління Перемишлянської РДА Антошків З.М. станом на 24.09.2021 перебуває у відпустці по догляду за дитиною, знаходження її особової справи в управлінні фінансів Львівської РДА не є підставою для висновку, що ця особа була переведена до згаданого структурного підрозділу.

Також відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення; на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в створених па новій територіальній основі іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Відповідно до ч. 5 ст. 22 цього ж Закону у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов’ язкового проведення конкурсу.

Таким чином, переведення інших осіб на посади у Львівську РДА здійснюється за рішенням суб`єкта призначення і є його виключним правом.

Щодо покликання позивача на те, що її звільнили до створення Львівської РДА, тобто до 02.03.2021, то суд з цим не погоджується з огляду на те, що Львівська РДА як орган влади була утворена 16.12.2020 відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1635-р, а 02.03.2021 Львівська РДА була зареєстрована як юридична особа. Водночас повноваження щодо попередження особи про наступне вивільнення було покладено на керівника структурного підрозділу Перемишлянської РДА, відтак не пов`язано з реєстрацією Львівської РДА як юридичної особи.

Відповідно до абзацу другого ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність оскаржуваного наказу про звільнення.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу фінансового управління Перемишлянської районної державної адміністрації від 17.02.2021 №8-0 «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлення її на посаді головного спеціаліста бюджетного відділу фінансового управління Перемишлянської районної державної адміністрації є необгрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління фінансів Львівської районної державної адміністрації Львівської області (місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул. В. Винниченка,18, код ЄДРПОУ 44073675), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, Львівська районна державна адміністрація Львівської області (місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул. В. Винниченка,18, код ЄДРПОУ 44046683), Перемишлянська районна адміністрація Львівської області (місцезнаходження: 81200, Львівська обл., Перемишлянський р-н, місто Перемишляни, вул. Привокзальна, 3) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.09.2021.

Суддя Лунь З.І.