Рішення № 100002681, 30.09.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2021 р. справа № 300/4512/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Маковійчук С.М.,

за участю: представника позивача Григорського З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинської міської ради Івано-Франківської області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови від 27.07.2021 ВП 66271683 щодо стягнення виконавчого збору,-

ВСТАНОВИВ:

23.08.2021 Долинська міська рада звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови від 27.07.2021 ВП 66271683 про стягнення виконавчого збору в розмірі 24 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.07.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Леськів Л.З. протиправно, в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору, оскільки державний виконавець не перевірила чи виконане рішення суду, а якщо не виконане то з яких причин. Так, на вимогу державного виконавця від 05.08.2021 № 03.224/2695, отриману позивачем 10.08.2021, Долинська міська рада у листі адресованому відповідачу від 13.08.2021 № 1009/05-28/13в повідомила відповідачу про відсутність у Долинської міської ради договорів укладених Оболонською сільською радою з січня по червень 2016, оскільки такі згідно акту приймання-передавання документів залишились у Оболонському старостинському окрузі. При цьому, на думку позивача, для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов, а саме: фактичне виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання. Однак, в даному випадку, державним виконавцем Леськів З.В. жодних дій спрямованих на примусове виконання рішення суду не здійснено та фактичного виконання рішення не відбулося. Відтак, з врахуванням наведених обставин позивач вважає прийняту відповідачем постанову про стягнення виконавчого збору безпідставною.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків(а.с. 38-39).

10.09.2021 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто (а.с. 44-75), у зв`язку чим ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження згідно із правилами, встановленими статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено судове засідання на 23.09.2021 о 14:00 (а.с.76-77).

В судовому 29.09.2021 оголошено перерву з метою витребування в канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду матеріалів справи № 300/2625/19.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив позов задоволити. Звернув увагу суду на те, що Долинська міська рада не була учасником справи № 300/2625/19, та не отримувала ні рішення по такій справі ні ухвали про заміну їх як боржника у виконавчому листі, що зумовило неможливість добровільного виконання вказаного рішення суду. Також вказав на те, що з рішенням у справі № 300/2625/19 представник Долинської міської ради ознайомився на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень після вручення вимоги державного виконавця 10.08.2021.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, однак 23.09.2021 подав клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с. 87), в якому щодо заявленого позову заперечив, оскільки вважає дії державного виконавця вчиненими відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

27.02.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом, ухвалено рішення у справі № 300/2625/19, яким позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області щодо ненадання публічної інформації на запит №3 від 18.11.2019. Зобов`язано Оболонську сільську раду Долинського району Івано-Франківської області безкоштовно надати ОСОБА_1 інформацію у межах, що не перевищує 10 сторінок, з розрахунком вартості фактичних витрат на копіювання та друк документів згідно запиту на публічну інформацію №3 від 18.11.2019. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/87859622).

Восьмим апеляційним адміністративним судом, за наслідком розгляду апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020, ухвалено постанову від 29.10.2020, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року в частині розподілу судових витрат скасовано та прийнято постанову, якою вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень. В решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року залишено без змін (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/92509194).

Таким чином, відповідно до вимог частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/2625/19 набрало законної сили 29.10.2020.

Судом встановлено, що Івано-Франківським окружним адміністративним судом у справі №300/2625/19 видано ОСОБА_1 три виконавчі листи за №300/2625/19 (а.с. 95-98).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 300/2625/19 заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі №300/2625/19 - задоволено. Замінено боржника - Оболонську сільську раду Долинського району Івано-Франківської області на її правонаступника - Долинську міську раду Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04054317, проспект Незалежності, 5, м. Долина, Івано-Франківська область, 77503) у виконавчому листі №300/2625/19, виданому Івано-Франківським окружним адміністративним судом 08.12.2020 року (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/96503748).

27.07.2021 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Леськів Л.З., за заявою стягувача ОСОБА_1 про примусове виконання, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66271683 про примусове виконання виконавчого листа №300/2625/19 від 08.12.2020 виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом, яким зобов`язано Оболонську сільську раду Долинського району Івано-Франківської області безкоштовно надати ОСОБА_1 інформацію у межах, що не перевищує 10 сторінок, з розрахунком вартості фактичних витрат на копіювання та друк документів згідно запиту на публічну інформацію №3 від 18.11.2019 (а.с.11).

Також, 27.07.2021 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Леськів Л.З. у виконавчому провадженні № 66271683 винесено постанову про стягнення з боржника - Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області виконавчого збору в розмірі 24 000,00 грн (а.с. 13).

Надалі, 04.08.2021 у виконавчому провадженні № 66271683 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Леськів Л.З. здійснено заміну реєстраційних даних, так, на підставі ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 300/2625/19 про заміну боржника, внесено зміни в автоматизовану систему виконавчого провадження, а саме, замість назви Оболонська сільська рада зазначено Долинська міська рада Івано-Франківської області про що винесено постанову(а.с. 9).

Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача щодо стягнення виконавчого збору в розмірі 24 000 грн звернуся до суду за захистом свого порушеного права.

Суд, у відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за №1404-VIII (надалі по тексту також - Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за №1404-VIII у редакції від 01.07.2021 чинній, на момент відкриття виконавчого провадження №66271683, встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"(частина 1 статті 5 Закону №1404-VІІІ).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Положенням частини 3 статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина 4 статті 27 Закону №1404-VIII).

Аналіз положень статей 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» в аспекті спірних правовідносин дає підстави для висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

На підставі наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» суд приходить до висновку, що на стадії відкриття виконавчого провадження державний виконавець не може з`ясовувати питання про те, чи виконано рішення суду. На цьому етапі він повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України «Про виконавче провадження», чи надано усі документи, відтак якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження. А перевірка виконання рішення суду здійснюється вже після відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку з імовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 28 квітня 2020 року в справі № 480/3452/19.

Отже, з огляду на встановлені в цій справі обставини і правове регулювання спірних відносин, з яких виник спір, на дату відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у державного виконавця не було законних підстав для того, щоб не вирішувати питання стягнення виконавчого збору шляхом винесення постанови про стягнення виконавчого збору за виконавчим документом.

Щодо посилання позивача на неможливість добровільного виконання рішення суду по справі № 300/2625/19 у зв`язку з тим, що Долинська міська рада не була учасником справи № 300/2625/19, та не отримувала ні рішення по такій справі ні ухвали про заміну їх як боржника у виконавчому листі, то суд зазначає наступне.

Перш за все, суд зазначає, що на державного виконавця не покладено обов`язку встановлення обставин щодо участі чи не участі боржника у виконавчому провадженні в судовому розгляді справи за результатами розгляду якого видано виконавчий документ.

Також судом встановлено, що 28 грудня 2020 року Долинська міська рада, як об`єднана територіальна громада, до складу якої увійшла і Оболонська територіальна громада, розпочала процедуру реорганізації Оболонської сільської ради, прийнявши відповідне рішення № 43-2/2020 та рішення Долинської міської ради від 25.02.2021 №182-6/2021 "Про прийняття Долинською міською радою майна, активів від Оболонської сільської ради".

Відтак, Долинська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Оболонської сільської ради.

Відповідно до пункту 6 вказаного рішення міської ради № 182-6/2021 затверджено акт приймання-передавання документів, згідно додатку № 5 до рішення.

Отже, під час здійснення правонаступництва Долинською міською радою, в тому числі Оболонської сільської ради, першій було передано документи Оболонської сільської ради, зокрема судові рішення де стороною була Оболонська сільська рада. Так, рішення від 27.02.2020 та ухвала про заміну боржника у виконавчому листі по справі № 300/2625/21 вручені уповноваженому представнику Оболонської сільської ради, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи(а.с.94, 101).

Крім того, про наявність судового рішення по справі № 300/2625/21, Долинській міській раді, як правонаступнику Оболонської сільської ради, було відомо задовго до отримання вимоги державного виконавця (10.08.2021), про що свідчить рішення Долинського районного суду Iвано-Франкiвської областi від 27 травня 2021 року по справі № 343/1648/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Долинської міської ради Івано-Франківської області про стягнення боргу за договором про надання правової допомоги в розмірі 20 000,00 грн( http://www.reestr.court.gov.ua/Review/97369967). Так, предметом спору була оплата правових послуг, які надавались позивачем Оболонській сільській раді в тому числі і по справі 300/2625/19.

Таким чином, суд встановив, що фактично представнику Долинської міської ради було відомо (з 27.05.2021) про рішення № 300/2625/19 та необхідність його добровільного виконання задовго до відкриття виконавчого провадження № 66261683 (27.07.2021). Відтак, наведене спростовує доводи позивача про неможливість добровільного виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 300/2625/19, а навпаки, свідчить про відсутність волевиявлення боржника - Долинської міської ради, як правонаступника Оболонської сільської ради, для виконання рішення суду.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 27.07.2021 безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Інших доводів щодо протиправності оскаржуваної постанови у ВП №66271683 чи порушення порядку прийняття такої, позивач не наводить, відповідних доказів не подає.

Згідно зі статями 129 та 129-1 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 14 КАС України також передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Разом з цим, згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі "Серінг проти Сполученого Королівства" від 07.07.1989 року Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої забезпечення і розвиток ідеалів і цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст.6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 року вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Крім того, у Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Європейський суд з прав людини також у справах "Іммобільяре Саффі" проти Італії", "Горнсбі проти Греції", "Жовнер проти України", "Бурдов проти Росії", "Ясіун`єне проти Литви", "Руйану проти Румунії" зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або не спроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані стороні статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на судовому етапі, втрачають свою мету.

Таким чином, Конституція України та Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов`язок забезпечення виконання остаточного судового рішення незалежно від статусу боржника.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи усі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовна заява Долинської міської ради задоволенню не підлягає.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого судом зауважено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ст. 139 КАС України та в зв`язку з відсутністю понесених судових витрат відповідача, судові витрати не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач: Долинська міська рада Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04054317, адреса: проспект Незалежності, 5, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500);

відповідач: Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 43316386, адреса: вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.