Рішення № 100002645, 30.09.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2021 р. справа № 300/1945/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Спільного підприємства "Спарта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу в розмірі 238 054, 13 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

28.04.2021 Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі – позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Спільного підприємства "Спарта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – відповідач) про стягнення податкового боргу зі сплати орендної плати за земельні ділянки в розмірі 238 054, 13 гривень.

05.05.2021 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Спільного підприємства "Спарта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу в розмірі 238 054, 13 гривень залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом долучення доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками та документу про сплату судового збору в розмірі встановленому статтею 4 Закону України “Про судовий збір” в сумі 3 570, 81 гривень.

Ухвалою суду від 31.05.2021 продовжено Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві строк виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 05.05.2021.

07.06.2021 Головне управління Державної податкової служби у місті Києві усунуло недоліки позовної заяви.

14.06.2021 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов`язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтями 36, 286 – 288 Податкового кодексу України не сплатив в дохід місцевого бюджету орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 238 054, 13 гривень, внаслідок чого утворено податковий борг в цій же сумі, який ним не сплачено.

На адресу відповідача, що зазначена позивачем в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштове відправлення – ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.08.2020, з відміткою на поштовому відправленні «судова повістка», яка повернулася на адресу суду, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. У зв`язку із чим суд розглянув справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у позовній заяві, встановив наступне.

22.06.1995 здійснено державну реєстрацію юридичної особи Спільного підприємства "Спарта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач перебуває на податковому обліку, є платником податків, зборів та обов`язкових платежів.

Спільним підприємством "Спарта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю допущено утворення податкового боргу, що виник в результаті несплати податкових зобов`язань за платежем орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 238 054, 13 гривень за 2019 рік, що підтверджується довідкою позивача про борг відповідача станом на 18.01.2021.

Суми невиконаних грошових зобов`язань з сплати плати за землю визначені відповідачем самостійно податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 12.02.2019.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з статтею 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов`язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю – обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Стаття 288 Податкового кодексу України визначає орендну плату, відповідно до якої, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, грошові зобов`язання відповідача з сплати орендної плати за земельні ділянки, визначені вказаною податковою декларацією відповідно до підпункту 54.1 статті 54 є узгодженими.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 даного Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд встановив, що позивач на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надсилав податкову вимоги за № 424-25 від 05.02.2015, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення даного боргу, не сплатив.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, 238 054, 13 гривень орендної плати за земельні ділянки утворюють податковий борг у цій же сумі, який відповідачем не сплачений.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення даних правовідносин) передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Сума податкового боргу, що виникла в результаті несплати грошового зобов`язання орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України підлягає стягненню за місцезнаходженням земельної ділянки – код КОАТУУ 8038500000.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Позивач при зверненні з даним адміністративним позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 3 570, 81 гривень. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Спільне підприємство "Спарта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (індекс 76000, вулиця Грушевського, будинок 29, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 23502170) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід місцевого бюджету (код КОАТУУ 8038500000) податковий борг з сплати орендної плати за земельні ділянки в розмірі 238 054 (двісті тридцять вісім тисяч п`ятдесят чотири) гривні 13 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.