Ухвала суду № 100002334, 28.09.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3932/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Ватлін Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 вересня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Ухвали. Ухвалу в повному обсязі складено 30 вересня 2021 року.

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській області), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача – ГУ ПФУ в Закарпатській області, щодо зменшення позивачу ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення при перерахуванні пенсії по оновленій довідці № 226 від 08.09.2020 року на виконання рішення суду № 260/4595/20, яке вступило в законну силу 26.05.2021 року; 2) зобов`язати відповідача – ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % грошового забезпечення згідно оновленій довідці № 226 від 08.09.2020 року на суму 28242,99 грн. та здійснювати виплату визначеної суми до наступного перерахування відповідно до нормативно-правових актів; 3) зобов`язати відповідача – ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити позивачу ОСОБА_1 виплату різниці між перерахованою за рішенням суду та виплаченою сумою пенсії за період з 1 квітня 2019 року по день вступу рішення суду в законну силу виходячи з відсоткового розміру 90 % грошового забезпечення.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що здійснюючи перерахунок пенсії після ухвалення рішення по справі № 260/4595/20, відповідач неправомірно зменшив розмір відповідних сум грошового забезпечення, а саме - з 90 відсотків до 70 відсотків. Тобто, було безпідставно зменшено відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення. Вважає, що посадовими особами ГУ ПФУ в Закарпатській області порушено право на отримання пенсії у розмірі 90 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням як посадових окладів, так і додаткових видів.

Ухвалою суду від 06.09.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали даної адміністративної справи, судом встановлено наступне.

22 квітня 2020 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/394/20, яке набрало законної сили 22.05.2020 року, зобов`язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум з 01 січня 2018 року.

Позивачу на підставі вказаного рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області перераховано розмір пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 90 % сум грошового забезпечення.

04 лютого 2021 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/4595/20, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки (оновленої) виданої Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області за № 226 від 08.09.2020 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, а саме: - посадовий оклад – 9455,74 грн., - оклад за військовим званням полковник – 1480,00 грн.; - надбавка за вислугу років – 50 % - 5467,87 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень – 15 % - 1418,36 грн.; надбавка за особливості проходження служби – 52 % - 8529,88 грн.; - надбавка за почесне звання «Заслужений юрист України» – 10 % - 945,57 грн.; премія - 10 % - 945,57 грн., всього: 28242,99 грн., розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України № 2011-ХІІ від 20.12.1991 року «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у адміністративній справі № 160/8324/19, із врахуванням раніше виплачених сум, з 01.04.2019 року, виходячи із розміру 90 % відповідних сум грошового забезпечення. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі № 260/4595/20 в частині задоволення позову ОСОБА_1 щодо встановлення відсоткового розміру сум грошового забезпечення для перерахунку пенсії скасовано та в цій частині в задоволенні позову відмовлено. У решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі № 260/4595/20 залишено без змін.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі № 260/4595/20, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Зі змісту адміністративного позову, вбачається, що фактичною підставою для звернення до суду із даними вимогами, слугувала незгода позивача із діями та бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі № 260/4595/20, оскільки позивач вважає, що відповідач протиправно здійснив з 01.04.2019 обчислення перерахунку та виплату йому пенсії з обмеженням її розміром 70 % саме того грошового забезпечення, який зобов`язано врахувати при обчисленні спірного перерахунку рішенням суду у справі № 260/4595/20 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 08.09.2020 за № 226.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 2 ст. 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Статтею 382 КАС України визначено спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

У ч. 1 ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що процесуальним законодавством регламентовано порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

При цьому, саме наведені вище норми адміністративного процесуального законодавства, зокрема ст. ст. 382, 383 КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.

Водночас, наявність у КАС України таких спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Тобто, судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, визначеному КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, оскільки судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17, від 23.09.2020 року у справі №760/3142/17 та, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, є обов`язковими для застосування судом при розгляді цієї справи.

При цьому, суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.11.1999 по справі «Brumarescu v. Romania» («Брумареску проти Румунії») та від 24.07.2003 по справі «Ryabykh v. Russia» («Рябих проти Росії»), відповідно до яких одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що наявність правових підстав для здійснення з 01.04.2019 саме ГУ ПФУ в Закарпатській області перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 року відповідно до довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 08.09.2020 за № 226, було предметом судового розгляду в іншій справі № 260/4595/20, в якій судовим рішенням, що набрало законної сили було встановлено наявність у позивача права на відповідній перерахунок його пенсії та зобов`язано відповідача здійснити такий перерахунок з 01.04.2019 відповідно до довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 08.09.2020 за № 226.

Тож, фактично, позов в цій справі був поданий позивачем у зв`язку з тим, що він не погоджується з відсотковим розміром грошового забезпечення під час перерахунку пенсії, оскільки такий визначений у розмірі 70%, що суперечить встановленим обставинам у рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року у справі № 260/394/20 де визначено його право на отримання пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення.

Тобто, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, суд вважає, що фактично спір виник між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у справі № 260/4595/20, але на стадії виконання судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що звернувшись з новим позовом у цій справі позивач обрав неправильний спосіб захисту.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України провадження в справі закривається, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним в постановах від 21.12.2020 у справі № 440/1810/19.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження по справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже був предметом розгляду суду в іншому провадженні, проте, на стадії виконання такого судового рішення.

Керуючись ст. ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Провадження у адміністративній справі № 260/3932/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – закрити.

2. Роз`яснити ОСОБА_1 право звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду в порядку статтей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою щодо виконання судового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі № 260/4595/20.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали - протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя С.І. Рейті