Рішення № 100001353, 30.09.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/3159/21

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною бездіяльності, скасування арешту на майно,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо не зняття арешту з нерухомого майна;

- скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) відповідно до постанови Житомирського районного відділу державної виконавчої служби центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) № 11524561 від 18.02.2009, реєстраційний номер обтяження 8485982;

- скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) відповідно до постанови Житомирського районного відділу державної виконавчої служби центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) 28693611 від 14.09.2011р., реєстраційний номер обтяження 11607881.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства відповідач, завершаючи виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на все майно позивача, і повертаючи виконавчий лист стягувачу, мав скасувати арешт майна.

Ухвалою судді від 30.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено відкрите судове засідання у справі з викликом сторін .

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначає, що згідно інформації наявної в Автоматизованій системі виконавчих проваджень на примусовому виконанні у відділі перебували виконавчі провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: ВП № 11524561 із примусового виконання виконавчого листа № 2-1615 від 29.10.2008 виданого Богунським районним судом м. Житомира про стягнення 21 205,73 грн. заборгованості на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». 18.02.2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 25.08.2010 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» та ВП № 28693611 із примусового виконання виконавчого листа № 2-974/07 від 17.07.2008 виданого Житомирським районним судом Житомирської області про стягнення в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Приватбанк» борг в сумі 46 936,35 грн., судовий збір в сумі 477,86 грн. та 30 грн. витрат на ІТЗ, а всього на загальну 47 444,21 грн. 14.09.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначає, що згідно інформації наявної в Автоматизованій системі виконавчих проваджень на примусовому виконанні у відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначає, що згідно інформації наявної в Автоматизованій системі виконавчих проваджень на примусовому виконанні у відділі перебували виконавчі провадження про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , а саме: ВП № 11524561 із примусового виконання виконавчого листа № 2-1615 від 29.10.2008 виданого Богунським районним судом м. Житомира про стягнення 21 205,73 грн. заборгованості на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». 18.02.2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 25.08.2010 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» та ВП № 28693611 із примусового виконання виконавчого листа № 2-974/07 від 17.07.2008 виданого Житомирським районним судом Житомирської області про стягнення в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Приватбанк» борг в сумі 46 936,35 грн., судовий збір в сумі 477,86 грн. та 30 грн. витрат на ІТЗ, а всього на загальну 47 444,21 грн. 14.09.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначає, що згідно інформації наявної в Автоматизованій системі виконавчих проваджень на примусовому виконанні у відділі перебували виконавчі провадження про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , а саме: ВП № 11524561 із примусового виконання виконавчого листа № 2-1615 від 29.10.2008 виданого Богунським районним судом м. Житомира про стягнення 21 205,73 грн. заборгованості на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». 18.02.2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 25.08.2010 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» та ВП № 28693611 із примусового виконання виконавчого листа № 2-974/07 від 17.07.2008 виданого Житомирським районним судом Житомирської області про стягнення в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Приватбанк» борг в сумі 46 936,35 грн., судовий збір в сумі 477,86 грн. та 30 грн. витрат на ІТЗ, а всього на загальну 47 444,21 грн. 14.09.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. відділі перебували виконавчі провадження про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , а саме: ВП № 11524561 із примусового виконання виконавчого листа № 2-1615 від 29.10.2008 виданого Богунським районним судом м. Житомира про стягнення 21 205,73 грн. заборгованості на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». 18.02.2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 25.08.2010 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» та ВП № 28693611 із примусового виконання виконавчого листа № 2-974/07 від 17.07.2008 виданого Житомирським районним судом Житомирської області про стягнення в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Приватбанк» борг в сумі 46 936,35 грн., судовий збір в сумі 477,86 грн. та 30 грн. витрат на ІТЗ, а всього на загальну 47 444,21 грн. 14.09.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

28.05.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 4 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», (у зв`язку із перешкодою стягувана, а саме: укладенням договору з боржником про реструктуризацію заборгованості).

Згідно бази даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 07.04.2021 вищевказані виконавчі документи повторно до відділу не надходили на виконанні не перебувають. Станом на 07.04.2020 у відділі відсутня інформація про сплату боржником заборгованості на користь АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Райффайзен Банк аваль».

21.04.2021 позивачем подано відповідь на відзив (за вх.20644/21) в якому ОСОБА_1 звернув увагу суду на те, що відповідач не надав жодного доказу, що саме укладання договору з боржником про реструктуризацію заборгованості було підставою повернення виконавчого документа стягувачу, відповідач закриваючи провадження був зобов`язаний зазначити у постанові про зняття арешту накладеного на майно боржника, що не було зроблено. Крім того, у відзиві відповідач зазначає, що матеріали виконавчого провадження знищенні і відповідно лише суд може своїм рішенням відносити права позивача на вільне володіння майном.

26.04.2021 представником відповідача подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із пропущенням процесуального строку для звернення до суду так як згідно з копією витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження від 23.10.2020, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 2259403962 від 23.10.2020 позивачу стало відомо про наявність арештів на майно 23.10.2020, позовну заяву подано 23.02.2021 із пропущеними строками визначеними статтею 287 КАС України.

У судовому засіданні суд поставив на обговорення питання, щодо строку звернення до суду. Відповідно до ухвали, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, яка занесена секретарем до протоколу судового засідання поновлено ОСОБА_1 строк звернення з даною позовною заявою.

Після з`ясування позиції представників позивача та відповідача, дослідження наявних у матеріалах справи доказів, судом без виходу до нарадчої кімнати було винесено протокольну ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Керуючись приписами частини 3 статті 194, частини 9 статті 205, частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.02.2021 звернувся до Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) із заявою в якій просив зняти арешт його майна.

18.02.2021 листом №8.5-20/9/2021/7118 Житомирський районний відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) повідомило наступне: згідно інформації наявної в Автоматизованій системі виконавчих проваджень на Примусовому виконанні у відділі перебували виконавчі провадження про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 ВП № 11524561 із примусового виконання виконавчого листа № 2-1615 від 29.10.2008 виданий Богунським районним судом м. Житомира про стягнення 21 205,73 грн. заборгованості на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». 18.02.2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 25.08.2010 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону який діяв у 2010 році). ВП № 28693611 із примусового виконання виконавчого листа № 2-974/07 від 17.07.2008 року виданий Житомирським районним судом Житомирської області про стягнення в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Приватбанк» борг в сумі 46 936,35 грн., судовий збір в сумі 477,86. грн. 30 грн. витрат на ІТЗ, а всього на загальну 47 444,21 грн. 14.09.2011 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

28.05.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.4 статті 47 Закону Закону України «Про виконавче провадження»

Згідно статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону яка діяла у 2010 році) у разі закінчення виконавчого провадження крім (направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 18.02.2021 вищевказані виконавчі документи повторно не надходили та на примусовому виконанні у відділі не перебувають.

Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 48 цього Закону.

Частиною 1 та 2 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Положеннями статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Стаття 59 Закону України "Про виконавче провадження" вказує на підстави щодо зняття державним виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини та передбачає, що в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 цієї статті).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до вказаного Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким жодні інші дії державним виконавцем не проводяться.

Відповідно до пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція №512/5, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що не зняття державним виконавцем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправною його бездіяльності та зобов`язання зняти арешт з майна позивача.

Така позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №817/928/17.

Судом встановлено, що згідно із відомостями з Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України станом на момент подачі позову ОСОБА_1 як боржник у будь-якому виконавчому провадженні не значиться.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо незняття арешту з майна боржника та зобов`язати його зняти арешт з усього нерухомого майна боржника, накладений постанов про арешт майна боржника та заборону на його відчуження від 18.02.2009 та від 14.09.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи усі викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 КАС України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Леха Качинського, 12 А, Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 34973387) про визнання протиправною бездіяльності, скасування арешту на майно - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо не зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 .

Зобов`язати Житомирський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_1 відповідно до постанови № 11524561 від 18.02.2009, реєстраційний номер обтяження 8485982.

Зобов`язати Житомирський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_1 відповідно до постанови № 28693611 від 14.09.2011, реєстраційний номер обтяження 11607881.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова