Рішення № 100001350, 29.09.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/19720/20

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамента праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради щодо відмови їй в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради визнати її з 23.09.2020 особою на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як дружину померлого учасника бойових дії, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 який визнаний за життя інвалідом 3 групи від трудового каліцтва, і яка не одружилася вдруге, та видати відповідне посвідчення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулася до відповідача із заявою про встановлення їй статусу дружини померлого учасника бойових дій, до заяви додала необхідний пакет документів. Однак, 13.10.2020 вона отримала відмову з обґрунтуванням, що так як в доданих до заяви документах відсутні відомості про участь її чоловіка в Другій світовій війні, тому підстав для встановлення статуту їй, згідно ст..10 п.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» немає. Так як, її чоловік з 09.04.1980 до 17.05.1982 виконував завдання щодо розмінування з 13.01.1981 до 17.05.1982, що підтверджується довідкою Новоград-Волинсько Червоноармійського об`єднаного міського військового комісаріату Житомирської області, крім того, після смерті чоловіка вона вдруге не одружувалась, а тому вважає що має право для встановлення статусу дружини померлого учасника бойових дій.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що на даний час відсутні законні підстави для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". На спростування доводів позивача, зазначив, що участь у розмінуванні в період з 13.10.1981 до 17.05.1982 не відноситься до періоду Другої світової війни, в інших копіях документів, доданих позивачем, також відсутня інформація про участь ОСОБА_2 у Другій світовій війні.

Після з`ясування позиції позивача та представника відповідача, дослідження наявних у матеріалах справи доказів, судом без виходу до нарадчої кімнати було винесено протокольну ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 , чоловік позивача, отримав посвідчення серії НОМЕР_1 від 14.10.2011 року, згідно якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_2 підтверджено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб 17.05.2013.

Довідкою до акта огляду МСЕ №046274 підтверджено, що ОСОБА_2 з 2003 року встановлено третю групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про, що Новоград-Волинський міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зроблено відповідний актовий запис №538, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

23.09.2020 позивач звернулася до Департамента праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради із заявою, в якій просила встановити їй статус дружини померлого учасника бойових дій та видати відповідне. До заяви були надані копії: довідку №2753 від 21.09.2020 про те, що перебувала на утриманні чоловіка, в повторний шлюб не вступала; паспорта, картки платника податків, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про смерть, посвідчення учасника бойових дій, довідки МСЕ про встановлення інвалідності, пенсійного посвідчення інваліда, фото.

Листом Департамен праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради від 02.10.2020 року № 2048 повідомлено про про те, що в данних документах відсутні відомості про участь її чоловіка в Другій світовій війні, а тому підстав для встановлення статутсу згідно ст..10 п.2 немає.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно зі статтею 5 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону №3551-ХІІ чинність цього Закону поширюється на дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю.

Пунктом 3 Положення №302 встановлено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Учасникам бойових дій (стаття 6 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".

Учасникам війни (стаття 9 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник війни".

Пунктом 4 Положення №302 передбачено, що особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого". Нагрудний знак зазначеним особам не видається.

Абзацом другим пункту 7 Положення №302 визначено, що "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

Судом встановлено, що померлий чоловік позивача, ОСОБА_2 отримав посвідчення серії НОМЕР_1 від 14.10.2011 року, згідно якого він мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Крім того, довідкою до акта огляду МСЕ - 016 046274 підтверджено, що ОСОБА_2 з 2003 року встановлено третю групу інвалідності (безстроково) внаслідок трудового каліцтва.

ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік позивача помер, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Новоград-Волинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 19.09.2020 року.

Отже, померлий чоловік позивача, ОСОБА_2 , мав статус Учасник бойових дій, а також визнаний за життя особою з інвалідністю третьої групи.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із померлим з ІНФОРМАЦІЯ_4 по день смерті останнього, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після не одружувалася. Доказів протилежного відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 10 Закону №3551-XII чинність цього Закону також поширюється на дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На дружин (чоловіків) померлих інвалідів війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя інвалідами, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті інваліда.

Отже, за змістом пункту 2 частини першої статті 10 Закону №3551-XII чинність цього Закону поширюється на дружин померлих учасників бойових дій, які за життя були визнані інвалідами, в разі якщо дружина не одружилась вдруге.

Таким чином, для набуття статусу особи, на яку пориється чинність Закону №3551-XII відповідно до п.2 ч.2 ст.10 цього Закону, повинні бути наявні сукупно три умови:

померлий чоловік дружини повинен мати статус учасника бойових дій;

померлий чоловік дружини повинен бути визнаний за життя інвалідом;

дружина померлого учасника бойових дій не повинна одружитись вдруге.

Як встановлено судом, усі три умови позивачем дотримані.

Отже, позивач має право на отримання передбаченого пунктом 2 статті 10 Закону №3551-ХІІ статусу дружини померлого учасника бойових дій, визнаного за життя особою з інвалідністю третьої групи, яка не одружилася повторно, та видачу їй посвідчення "Посвідчення члена сім`ї загиблого".

Доводи відповідача про те, що позивач на надала доказів того, що її чоловік брав участь в Другій світовій війні, суд до уваги не бере, оскільки такі докази повинні надавати особи, які звертаються за встановленням їм відповідного статусу на підставі пункту 1 частини першої статті 10 Закону №3551-XII.

Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 шляхом зобов`язання Департамент праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради встановити ОСОБА_1 статус дружини померлого учасника бойових дій, ОСОБА_2 , визнаного за життя особою з інвалідністю 3 групи від трудового каліцтва, яка не одружилася повторно, та видати ОСОБА_1 посвідчення "Посвідчення члена сім`ї загиблого".

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради (код ЄДРПОУ 03192773, адреса: вул. Ушакова, 40, Новоград-Волинський, Житомирська область, 11700) про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та видачі посвідчення члена сім`ї загиблого.

Зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради встановити ОСОБА_1 статус дружини померлого учасника бойових дій, ОСОБА_2 , визнаного за життя особою з інвалідністю 3 групи від трудового каліцтва, яка не одружилася повторно, та видати ОСОБА_1 посвідчення "Посвідчення члена сім`ї загиблого".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова