Рішення № 100001272, 30.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 р. Справа№200/11077/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (ЄДРПОУ: 25953617, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23) до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (ЄДРПОУ: 34991191, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 20) про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби, в якому просило скасувати постанову від 10.08.2021 ВП № 65687400 про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 грн. за невиконання виконавчого листа.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно оскаржуваної постанови за невиконання виконавчого листа № 200/3118/21-а, виданого 31.05.2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 на управління накладено штраф у розмірі 5100 грн. Однак позивач наголошує, що виконати рішення суду, яким зобов`язано управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, неможливо у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень. Відповідно до статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень вважається порушенням бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу. Власних додаткових надходжень, окремого рахунку та додаткового фінансування для виконання рішень суду у Управління не має.

Позивач зазначає, що при постановленні штрафу відповідач не з`ясував причин невиконання або неналежного виконання рішення суду. відповідач не з`ясував, що рішення суду не виконувалось з поважних причин, а саме через відсутність державного фінансування.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2021 року позовну заяву залишено без руху для усунення встановлених судом недоліків.

Ухвалою суду від 22.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.

Правом надання відзиву відповідач не скористався.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2018 року у справі № 200/12910/18 позов ОСОБА_2 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

08.06.2021 року державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65687400 за виконавчим листом Донецького окружного адміністративного суду № 200/3118/21-а виданим 31.05.2021 року. Згідно даного виконавчого листа УПСЗН Краматорської міської ради зобов`язано провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Дана постанова отримана позивачем 15.06.2021 року.

18.06.2021 року УПСЗН Краматорської міської ради скерував на адресу відповідача лист № 29-01-14/5054, яким повідомив, що поточні виплати грошової допомоги до 5 травня здійснюються у розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Паспорт бюджетної програми на 2021 рік, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України в колонці «напрями використання бюджетних коштів» не містить напрямку «на виконання рішень суду». Власних додаткових надходжень, окремого рахунку та додаткового фінансування для виконання рішень суду у Управління праці та соціального захисту населення немає.

За невиконання рішення суду державний виконавець 10.08.2021 року виніс постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн. та зобов`язав боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.

Примусове виконання судових рішень та рішень інших органів – це сукупність дій органів і осіб, визначених у Законі України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року №1404, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За приписами ч.1 ст.18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 4 даної статті вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно ст. 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

З аналізу викладеного вбачається, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Як встановлено з матеріалів справи, постанова державного виконавця від 10.08.2021 ВП №65687400 про накладення штрафу винесена за невиконання УПСЗН Краматорської міської ради рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі № 200/3118/21.

Так, рішенням суду від 13.04.2021 зобов`язано УПСЗН Краматорської міської ради провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у сумі 6800,00 грн.

Рішення суду набрало законної сили 13.05.2021 року.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише Закону, отже у рішеннях суду втілюється волевиявлення самої держави, а тому обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, згідно з положеннями ст. 129 Конституції України.

Суд наголошує, що положеннями Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця не покладено обов`язку надавати оцінку рішенню суду та встановлювати можливість чи неможливість його виконання боржником. Натомість, державному виконавцю надано повноваження вчиняти дії, направлені за забезпечення виконання рішення суду у повному обсязі та встановлені законом строки.

Більш того, надані позивачем документи, зокрема Паспорт бюджетної програми на 2021 рік, не є беззаперечними доказами неможливості виконання рішення. Листи позивача від 25.11.2020 року та Міністерства соціальної політики від 01.03.2021 року не стосуються конкретної судової справи та взагалі складені до постановлення судового рішення, яке є предметом виконання в даному виконавчому провадженні.

Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.

За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відмова Управління праці та соціального захисту населення в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом № 3551-XII, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті.

Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Верховний Суд України у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі № 21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21-44а10).

Ті відомості, які викладені позивачем у листі від 18.06.2021 року № 29-01-14/5054, скерованому в Краматорський міський ВДВС щодо виконання рішення суду, взагалі не містять посилання на будь-які дії, які Управління вживало, намагаючись виконати рішення суду.

Тобто, щоб посилатись на поважність причин невиконання рішення суду, боржник має навести, що він намагався це рішення виконати, але наявні непереборні обставини, які не залежать від його волі.

Натомість в наведеному листі позивач посилається на здійснення виплат у відповідності до Постанови КМУ та інші норми, яким вже надано оцінку у судовому рішенні в межах розгляду справи № 200/3118/21. Суд вже вказав на протиправність таких дій та визначив конкретне зобов`язання УПСЗН Краматорської міської ради.

При цьому суд звертає увагу, що позивач не лише не виплатив суму, вказану в судовому рішенні, але і не надав доказів проведення перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня. Тобто він не виконав рішення навіть в частині, що безпосередньо не залежить від наявності бюджетних коштів.

Також позивач не довів, що він намагався вирішити питання виділення додаткових бюджетних коштів для виконання вказаного рішення, формував відповідний бюджетний запит.

Тож, причини невиконання рішення суду від 13.04.2021 у справі № 200/3118/21, на які посилається позивач, не можуть вважатися поважними в контексті положень ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» та слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином, оскільки рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі № 200/3118/21 набрало законної сили, воно мало бути виконане УПСЗН Краматорської міської ради у строки, визначені законодавством.

З огляду на викладене, державний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову, діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, встановлений законодавством, тому постанова від 10.08.2021 ВП №65687400 про накладення штрафу є правомірною та не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (ЄДРПОУ: 25953617, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23) до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (ЄДРПОУ: 34991191, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 20) про скасування постанови відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш