Ухвала суду № 100001189, 23.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

23 вересня 2021 р. Справа №200/3148/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді – Шинкарьової І.В.,

при секретарі судового засідання – Заїченко Я.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області про визнання бездіяльності відповідача протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області, в якому просить:

Визнати бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області щодо видачі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дуала держави Камерну) паспорта громадянина України та відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області у видачі ОСОБА_1 - протиправними та незаконними.

Визнати дії Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області щодо фактичного припинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дуала держави Камерну) громадянства України - протиправними та незаконними.

Скасувати довідку Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області №12 від 13.12.2018 про припинення громадянства України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дуала держави Камерну).

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області видати громадянину України - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дуала держави Камерну) паспорт громадянина України у місячний термін з дня набрання рішення законної сили.

Ухвалою суд від 29 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

На виконання ухвали суду від 29 березня 2021 року надано заяву про усунення недоліків адміністративного позову щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Заява обґрунтована тим, що оскільки в момент вручення посадовою особою ГУ ДМС України в Донецькій області позивачу довідки №12 від 13.12.2018 про припинення його громадянства України останній не був впевнений в тому, що його права і свободи дійсно були порушені такою відмовою посадовою особою ГУ ДМС України в Донецькій області у видачі паспорта громадянина України. У зв`язку із цим позивач звернувся до Адміністрації Президента України за отриманням інформації про припинення його громадянства України де отримав інформацію від співробітників апарату про те, що Указу Президента України про припинення його громадянства не існує, однак письмового підтвердження цих обставин не отримав.

Позивач вказує, що для отримання доказів того, що громадянство України позивача не припинялось і не припинено 27 листопада 2020 року адвокатом Нікітіним Д.О. було направлено адвокатський запит до Офісу Президента України №11/20-1 про надання інформації - «Чи було припинено громадянство України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дуала держави Камерну, Указом Президента України від 19.11.2018 №375/20187». 20 грудня 2020 року позивач отримав від Офісу Президента України відповідь №03-01/2417 від 15.12.2020 на вищезазначений адвокатський запит №11/20-1 від 27.11.2020 згідно якої було надана інформація про те, що Указ Президента України від 19.11.2018 №375/2018 не передбачає припинення громадянства України ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач вважає, що дізнався про дійсність порушення його конституційних прав і свобод щодо громадянства України саме 20.12.2020 в момент отримання листа із відповіддю Офісу Президента України про те, що Указ Президента України від 19.11.2018 №375/2018 (на який відповідач посилається як на підставу відмови у видачі позивачу паспорта громадянина України) не передбачає припинення громадянства України ОСОБА_1 , і саме з цього моменту у позивача розпочався перебіг шестимісячного строку для звернення до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 24 червня 2021 року призначено підготовче засідання на 22 липня 2021 року о 15 год. 00 хв. також зазначено, що питання щодо строку звернення до адміністративного суду буде розглянуто у підготовчому засіданні. Крім того, витребувано від Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області належним чином засвідчену копію Указу Президента України від 19 листопада 2018 року № 375/2018 року на який посилається відповідач у довідці № 12 від 13 грудня 2018 року про припинення громадянства України ОСОБА_1 .

Підготовче засідання у справі відкладено з 22 липня 2021 року на 19 серпня 2021 року о 13:00 год. у зв`язку із неявкою позивача до підготовчого судового засідання.

Підготовче засідання у справі відкладено з 19 серпня 2021 року на 23 вересня 2021 року о 13:00 год.

У судове засідання, призначене на 23 вересня 2021 року сторони не з`явились. Позивач просив суд розглянути справу без участі.

Вирішуючи заявлене клопотання позивача суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно довідки №12 від 13 грудня 2018 року, виданої Головним управлінням Державної міграційної служби України в Донецькій області, оформлено припинення громадянства України позивачу відповідно до пункту 2 частини 1 статті 19 Закону України «Про громадянство України».

Під час розгляду справи судом встановлено, що зазначену довідку позивач отримав ще у 2018 році.

Позивач зазначає, що вручаючи довідку № 12 про припинення громадянства України позивач не був впевнений в тому, що його права і свободи дійсно були порушені такою відмовою посадовою особою ГУ ДМС України в Донецькій області у видачі паспорта громадянина України.

З матеріалів справи вбачається, що 18 березня 2021 року Позивач оскаржив дії Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області щодо прийняття рішення про оформлення припинення громадянства 13 грудня 2018 року, пропустивши строк звернення до адміністративного суду.

Проте позивач вказує, що після отримання від Офісу Президента України відповіді №03-01/2417 від 15.12.2020 року позивачу стало відомо про те, що Указ Президента України від 19.11.2018 №375/2018 не передбачає припинення громадянства України ОСОБА_1 .

Разом з тим, відповідачем надано пояснення у відзив на позовну заяву про те, що 19.11.2018 згідно Указу Президента України № 373/2018 ОСОБА_1 втратив громадянство України, про що його особисто було сповіщено та видано довідку від 13.12.2018 № 12 про припинення громадянства України . В свою чергу через допущення описки у довідці від 13.12.2018 № 12, а саме у номері Указу Президента України викладено «№ 375/2018», замість вірного «№ 373/2018», ГУ ДМС у Донецькій області неодноразово повідомляло ОСОБА_1 про втрату ним громадянства України на підставі Указу Президента України № 373/2018.

Суд зазначає, що КАС України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строку звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Отже, слід дійти висновку, про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав та відповідно вживати заходів для їх захисту. Аналіз вимог чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що право позивача не повинно бути пасивним, крім випадку, коли останній позбавлений можливості з`ясувати обставини та підстави виникнення спору відразу після того, як дізнався про наявність такого спору.

Обґрунтовуючи підстави поновлення строку, позивач посилається на те, що у 2018 році він дізнався про факт припинення йому громадянства України з довідки №12 від 13 грудня 2018 року.

Однак, позивачем зроблено помилковий висновок, що він не дізнався та не міг дізнатись про порушення свого права у 2018 році, а дізнався лише у 15 грудня 2020 року з відповіді Офісу Президента України №03-01/2417.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).

Отже, за змістом ст.122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов`язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Зі змісту ст.122 КАС України вбачається, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 520/2559/19 та від 20 лютого 2020 року у справі № 520/3809/19.

Проте, позивачем не надано до суду доказів того, що він вчиняв всі необхідні дії, які свідчать про бажання реалізації її процесуальних прав з метою їх захисту у встановлений КАС України строк.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено доводів, які б свідчили про існування поважних обставин пропуску строку звернення до суду з позовом, а, отже, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, а адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду через пропущення позивачем строків звернення до суду за відсутністю поважних причин такого пропуску.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.4-12, 123, 166, 240, 243, 247, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивача поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області про визнання бездіяльності відповідача протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Вступна та резолютивна частини ухвали оголошено у судовому засіданні 23 вересня 2021 року.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та її повний текст складений та підписаний 28 вересня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.В. Шинкарьова