Рішення № 100001157, 20.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 р. Справа№200/5618/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши за участю секретаря судового засідання Купріян В.Ю. в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5),

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому просив суд: визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо відмови обчислювати середню заробітну плату потерпілому ОСОБА_1 при призначенні йому щомісячної страхової виплати з 13.03.2020 року, виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, з якою пов`язане професійне захворювання; зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити перерахунок належної потерпілому ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати з 13.03.2020 року відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньої заробітної плати, обчислюваної виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, з якою пов`язане професійне захворювання, відповідно до пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, враховуючи довідку про середню заробітну плату позивача, надану ДП «Артемвугілля»; зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між щомісячною страховою виплатою, призначеною помилково починаючи з 13.03.2020 року і призначеною відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньої заробітної плати, обчислюваної виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, з якою пов`язане професійне захворювання.

17 травня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

02 червня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

19 липня 2021 року ухвалою суду вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання, яке призначено на 09 серпня 2021 року.

09 серпня 2021 року розгляд справи призначено на 07 вересня 2021 року.

07 вересня 2021 року судом ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 вересня 2021 року.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, відзиву на адміністративний позов та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_2 .

Згідно довідки Серії 12 ААА №090765 від 17.09.2020 року позивачу встановлено третю групу інвалідності безстроково та ступінь втрати працездатності 65 %.

Позивач знаходиться на обліку внутрішньо переміщених осіб за адресою проживання: АДРЕСА_3 , про що свідчить довідка від 03.02.2020 року № 1429-5000263011.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що за його заявою від 12.11.2020 року відповідач постановив призначити потерпілому ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату в розмірі 1366,30 грн безстроково з 13 березня 2020 року, що підтверджується постановою від 09.12.2020 року № 0536/1507/1507/40, в якій відповідач зазначив, що середньомісячна заробітна плата (дохід) позивача перед настанням страхового випадку становила 33461,68 грн, однак розрахунок щомісячної страхової виплати позивачу був здійснений з урахуванням середньомісячної заробітної плати у розмірі 2102,00 грн.

05.02.2021 року до відповідача представником позивача було направлено адвокатсь кий запит №2.02/1027 про при чини, з яких не враховані для розрахунку виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ОСОБА_1 , розміри його фактичної заробітної плати в розрахунковий період з 12 кален дарних місяців, за який обчислюється середня заробітна плата, за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

Листом № 36.04-23/462 від 09.02.2021 року пояснив, що 30.11.2020 року від ДП «Артемвугілля» за його запитом надійшла довідка про середню заробітну плату потерпілого ОСОБА_1 на підставі особової справи останнього. Однак, оскільки архівні документи даного підприємства знаходяться на тимчасово окупованій території України у м. Горлівка, він не може взяти до уваги вказану довідку.

Також, відповідач у вказаному листі зазначив, що довідка ОК-5, яка надана йому позивачем не містить усіх необхідних відомостей, а саме, відсутня інформація про кількість днів невідпрацьованих з поважних причин, які виключаються з розрахункового періоду, тому на виконання п. 33 «Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням», затвердженим Постановою КМУ № 1266 від 26.09.2001 року, у разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати, такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем». Державний реєстр містить уточнену інформацію про застрахованих осіб (кількість днів невідпрацьованих з поважній: причин, які виключаються при обчисленні середньої заробітної плати з розрахункового періоду) лише з 2011року.

Тож, позивач вважає, що він отримує страхові виплати в мінімальному розмірі, які не відповідають сумі його заробітної плати на момент настання страхового випадку з вини відповідача, дії якого є протиправними.

Відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області є юридичною особою, Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, зареєстровано в реєстрі з 10.05.2017, номер запису: 1 277 102 0000 006426, код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5, та має в своєму складі відокремлені структурні підрозділи без статусу юридичної особи, зокрема, Слов`янське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, код ЄДРПОУ ВП: 41417421, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, вул. Василівська, будинок 16.

Відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що пунктом 31 Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ № 1266 від 26.09.2001 (далі – Порядок №1266) передбачено, що середня заробітна плата (дохід) для призначення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності) обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 33 Порядку №1266 передбачено, що у разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п`яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком.

Відповідач вказує на те, що Довідка ОК-5 Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, яка надана ОСОБА_1 , не містить усіх необхідних відомостей, а саме, відсутня інформація про кількість днів невідпрацьованих з поважних причин, які виключаються з розрахункового періоду, оскільки Державний реєстр містить уточнену інформацію про застрахованих осіб містить інформацію про кількість днів невідпрацьованих з поважних причин, які виключаються при обчисленні середньої заробітної плати з розрахункового періоду лише з 2011 року.

На виконання пункту 33 Порядку №1266 Слов`янським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області 27.11.2020 року до ДП «Артемвугілля» спрямовано листа про надання довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1

30.11.2020 до Слов`янського відділення надійшла відповідь з довідкою про середню заробітну плату для призначення страхових виплат потерпілому на виробництві ОСОБА_1 , виданою на підставі особової справи, яка знаходиться на збереженні в ДП «Артемвугілля», за адресою: Донецька область, м. Горлівка пр. Леніна, 13.

Відповідач зазначає, що м. Горлівка Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р.

Відповідно до абз. 3 ст.2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Відтак, відповідач вважає, що не має правових підстав брати до уваги довідку про заробітну плату ДП «Артемвугілля» для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тим, що довідка про заробітну плату не має документального підтвердження даних, зазначених в ній, оскільки архівна документація підприємства, на підставі якої видана довідка про заробітну плату ОСОБА_1 , знаходиться у м. Горлівка на тимчасово окупованій території України, тому згідно з п. 2.4 розділу II «Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб» затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від 12.12.2018р. № 27, у разі відсутності довідки про середню заробітну плату (доход) та відомостей в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, Слов`янським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області страхові виплати ОСОБА_1 , були призначені з 13.03.2021 року у розмірі 1366,30 грн. щомісячно (виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102,00 грн).

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, обставини щодо неврахування при обчисленні розміру щомісячної страхової виплати без врахування довідки про середню заробітну плату позивача, видану ДП «Артемвугілля» та обчислення розміру щомісячної страхової виплати виходячи з 65 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, викладені в адміністративному позові, визнаються відповідачем, та підтверджуються відповідними доказами, а тому не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року 1105-XIV (далі Закон N 1105-XIV).

Згідно ч. 7 ст. 36 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються із: страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Частина перша ст. 42 Закону № 1105-XIV визначає, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 42 Закону № 1105-XIV).

Відповідно до ч. 10 ст. 42 Закону № 1105-XIV, під час обчислення середньомісячного заробітку враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески.

Згідно ч. 11 ст. 42 Закону № 1105-XIV у разі повторного ушкодження здоров`я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров`я. Сума страхової виплати в цьому разі визначається згідно із ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров`я.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 р. N 439), згідно пункту 3 якого середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Відповідно до п. 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку. Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

За приписами п. 14 Порядку № 1266, у випадку якщо на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов`язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, за наведеною у цьому пункті формулою.

Згідно п.п. 31, 33 Порядку № 1266, середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п`яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що 30 листопада 2020 року супровідним листом за № 3011/01 ДП «Артемвугілля» відповідачу направлено довідку про заробітну плату для розрахунку виплат за загальнообов`язковим соціальним страхуванням на ім`я ОСОБА_1 від 12.11.2020 року №1803/01, яка отримана відповідачем 30 листопада 2020 року та зареєстрована за вхідним номером №3604-5057, що підтверджується штампом вихідної кореспонденції.

В листі від 30.11.2020 року № 3011/01 ДП «Артемвугілля» також повідомило відповідача, що на підставі наказу від 03.08.2006 року №422 «Про передачу архіву шахт», архів шахти ім. Ю.О. Гагаріна був переданий ДП «Артемвугілля», а також зазначено, що довідка видана для призначення страхових виплат на виробництві ОСОБА_1 , видана на підставі особових рахунків, які знаходяться на зберіганні в ДП «Артемвугілля» за адресою: Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 13.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство «Артемвугілля», ЄДРПОУ 32270533, зареєстроване за адресою: 84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Куйбишева, буд. 66.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року № 2268-VIII, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Посилаючись на приписи даної норми відповідач не врахував при розрахунку розміру щомісячної страхової виплати надану роботодавцем позивача довідку про заробітну плату, оскільки архів підприємства знаходиться на тимчасово окупованій території.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство «Артемвугілля» за своєю організаційно-правовою формою є державним підприємством, яке засновано Міністерством енергетики та вугільної промисловості України 19.02.2003 року, на момент надання довідки про заробітну плату позивача підприємство зареєстроване на підконтрольній українській владі території.

При цьому, суд звертає увагу на те, що підприємство - це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами (ст. 62 Господарського Кодексу України).

Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління (ст. 73 Господарського Кодексу України).

При цьому, положення до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року № 2268-VIII закріплюють недійсність будь-яких актів, прийнятих у зв`язку з діяльністю збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Суд звертає увагу, що Державне підприємство «Артемвугілля» є суб`єктом господарювання, створено до 2014 року за часів дії на тимчасово непідконтрольній території легітимної української влади, в порядку та у спосіб, визначені законодавством України, перебуває на обліку в органах ДПС та Держстату України.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність ототожнення відповідачем діяльності збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації з діяльністю суб`єктів господарювання, які вимушені були залишити свої виробничі потужності на тимчасово непідконтрольній території.

Також, оцінюючи спірні правовідносини суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, “Loizidouv. Turkey”, “Cyprusv. Turkey”), проти Молдови та Росії (зокрема, “Mozerv/the Republic of Moldova and Russia”, “Ilascu and Othersv. Moldova and Russia”), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про помилковість доводів відповідача щодо застосування приписів ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року № 2268-VIII до спірних правовідносин та незастосування при здійснення розрахунку щомісячної страхової виплати позивача довідки про заробітну плату для розрахунку виплат за загальнообов`язковим соціальним страхуванням від 12.11.2020 року №1803/01.

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування України 12.12.2018 № 27 (далі – Постанова №27), страхові виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються робочим органом виконавчої дирекції Фонду або його відділенням за місцем фактичного проживання (перебування) за наявності документів, передбачених Порядком № 11, та копії довідки про взяття на облік і рішення Комісії.

Згідно п. 3.1 розділу ІІІ Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 № 11 (далі – Порядок №11), для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до управління (відділення) Фонду подається, у тому числі, довідка про середню заробітну плату (дохід) у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб.

Якщо потерпілий за станом здоров`я чи з інших причин не може одержати зазначені у пункті 3.1 розділу II Порядку №27 документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду.

Відповідно до п. 2.4 розділу ІІ Порядку № 27, у разі відсутності в Реєстрі вищезазначених відомостей щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються відповідно до вимог Закону № 1105, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Після надходження необхідних документів сума страхових виплат підлягає перерахуванню.

Згідно з п. 3.4.1. розділу ІІІ Порядку №11, щомісячна страхова виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку.

При цьому максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на страхову виплату.

Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, на дату настання права на страхову виплату.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки страховий випадок стався до 2011 року, та у в Державному реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про заробітну плату позивача, то розмір щомісячної страхової виплати мав бути розрахований на підставі довідки роботодавця про заробітну плату, яка була надана відповідачу в установленому законом порядку.

Поряд з цим, неврахування спірної довідки відповідачем при обчисленні розміру щомісячної страхової виплати призвело до її зниження, що є порушенням права позивача на соціальне забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови в обчисленні середньої заробітної плати позивачу при призначенні йому щомісячної страхової виплати з 13.03.2020 року, виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, з якою пов`язане професійне захворювання.

Враховуючи приписи п. 2.4 розділу ІІ Порядку № 27, право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату належної потерпілому ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати з 13.03.2020 року відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньої заробітної плати, обчислюваної виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, з якою пов`язане професійне захворювання, відповідно до пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, враховуючи довідку про середню заробітну плату позивача, надану ДП «Артемвугілля», з урахуванням виплачених сум.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту його порушеного права.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Оскільки, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд дійшов висновку щодо стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_2 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо відмови в обчисленні середньої заробітної плати потерпілому ОСОБА_1 при призначенні йому щомісячної страхової виплати з 13.03.2020 року, виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, з якою пов`язане професійне захворювання.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату належної потерпілому ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати з 13.03.2020 року, відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньої заробітної плати, обчислюваної виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, з якою пов`язане професійне захворювання, відповідно до пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, враховуючи довідку про середню заробітну плату позивача, надану ДП «Артемвугілля» з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 908 (Дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 20 вересня 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 29 вересня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко