Рішення № 100000991, 30.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року Справа № 160/12268/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Діом" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Діом" (далі - ТОВ "Компанія "Діом", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 2510315/41853226 від 30.03.2021 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 27 від 24.12.2020 р., датою 24.12.2020 р.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, прийняте відповідачем-1 з порушенням норм чинного законодавства. Так контролюючим органом було зупинено реєстрацію у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає вимогам п.8 “Критеріїв ризиковості платника податку” та запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем були надані всі належні документи та пояснення. Проте, документи та пояснення не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість відповідачем-1 зазначено підставу для відмови у реєстрації податкової накладної - ненадання платником податку копії документів. Позивач вважає, що ним було виконані всі вимоги законодавства, необхідні для реєстрації податкової накладної, а тому відмова в реєстрації податкової накладної є протиправною, а податкова накладна має бути зареєстрована.

Ухвалою суду від 26.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

17.08.2021 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що оскаржуване рішення прийнято комісією у зв`язку не наданням платником усіх документів. Згідно з рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 2510315/41853226 від 30.03.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної від № 27 від 24.12.2020 р., датою 24.12.2020 р., підставою для відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначено: “ненадання платником податку копії документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити). Додаткова інформація: Встановлено здійснення операції з ризиковими контрагентами”. З огляду на вищевикладене, вважає рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування обґрунтованим, правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

17.08.2021 року ДПС України надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що позовні вимоги ТОВ "Компанія "Діом" про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасними. Крім того, відповідачем-2 зазначено, що реєстрація податкових накладних є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією ДПС України.

28.08.2021 року позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій останній підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ТОВ "Компанія "Діом" зареєстровано 01.03.2018 року як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; є платником ПДВ.

Основним видом діяльності підприємства за КВЕД є 46.90: неспеціалізована оптова торгівля.

ТОВ "Компанія "Діом" (постачальник) та КП “Водоканал” (покупець) уклало договір постачання №1552/20 від 21.12.2020 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві наступний Товар: код за ДК 021:2015: 44190000-8- Конструкційні матеріали різні (текстоліт. пароніт, капролон), а Покупець прийняти і оплатити такий Товар.

Відповідно до п. 5.1 доставка товару здійснюється за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, за рахунок та транспортом Постачальника зі складу Постачальника, розташованого в м. Кам`янське, тупик Прохідний, буд. 2.

Згідно п. 5.4 Договору датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами видаткової накладної.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунки до Договору проводяться в наступному порядку: протягом 30 календарних днів з дати поставки, але не раніше факту реєстрації податкової накладної.

На виконання умов зазначеного постачальник поставив, а покупець прийняв товар що підтверджується видатковою накладною № 426 від 24.12.2020 р. на суму 28 722, 66 грн. в т. ч. ПДВ 4 787,11 грн.

ТОВ "Компанія "Діом" виставлено рахунок № 456 від 24.12.2020 р. на суму 28 722, 66 грн. в т. ч. ПДВ 4 787,11 грн.

Постачання товару відбулося вантажним автомобілем MERCEDES-BENZ НОМЕР_1 , що орендується у ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) та підтверджується договором оренди вантажного автомобіля № 020718 від 06.07.2018 р., товарно-транспортною накладною № Р426 від 24.12.2020 р. та відомостями про вантаж.

На виконання приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем складено податкову накладну № 27 від 24.12.2020 року на суму 28 722, 66 грн. в тому числі ПДВ 4 787,11 грн., та направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

15.01.2021 року від автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України надійшла квитанція №9368103463, з якої вбачається, що документ прийнято, реєстрація зупинена.

Підставою зупинення реєстрації податкової накладної №27 від 24.12.2020 року вказано наступне: ПН/РК відповідає вимогам п. 8 “Критеріїв ризиковості платника податків”. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 2510315/41853226 від 30.03.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 24.12.2020 року з підстав “ненадання платником податку копії документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити). Додаткова інформація: Встановлено здійснення операції з ризиковими контрагентами”.

Позивач оскаржив вказане рішення до ДПС України, за результатами чого останньою прийнято рішення від 22.04.2021 року №18180/41853226/2, яким скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Також, матеріалами справи підтверджено, що рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.07.2020 року №29419 про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника було встановлено відповідність платника ПДВ – ТОВ "Компанія "Діом" критеріям ризиковості платника.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 року у справі №160/16037/20 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.07.2020 року №29419 та зобов`язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ "Компанія "Діом" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Вважаючи рішення відповідача-1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 24.12.2020 року протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з до пунктом 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пунктів 10-11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року (далі – Порядок №1165), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Наказом міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, далі Порядок №520 (далі - Порядок №520).

У пункті 4 Порядку №520 зазначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Як встановлено під час розгляду справи, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з підстав відповідності вимогам п.8 “Критеріїв ризиковості платника податків”. У квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної мотиви контролюючого органу, суд з урахуванням положень норм чинного законодавства зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпунктів пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Крім того, суд зазначає, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 року у справі №160/16037/20 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.07.2020 року №29419 та зобов`язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ "Компанія "Діом" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Пунктами 9-11 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Зазначена комісія приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Підставами для прийняття комісією контролюючого органу рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №27 від 24.12.2020 року в оскаржуваному рішенні комісією відповідача-1 зазначено: “ненадання платником податку копії документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити). Додаткова інформація: Встановлено здійснення операції з ризиковими контрагентами”.

При цьому, матеріали справи не містять жодної пропозиції, від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до позивача щодо надання необхідних для реєстрації податкової накладної документів.

Таким чином, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, відповідачем-1, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Таким чином, оскаржуване рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від № 2510315/41853226 від 30.03.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №27 від 24.12.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних суд виходить з такого.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Суд зазначає, що дискреційні функції ДПС України як суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко визначені законом, оскільки чинним законодавством України визначений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки під час розгляду справи у суді позивачем доведено протиправність винесення ГУ ДПС у Дніпропетровській області оскаржуваного рішення, суд вважає, що у даному випадку, у відповідача-2 відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача може бути забезпечений шляхом зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної №27 від 24.12.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, ГУ ДПС у Дніпропетровській області не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №2510315/41853226 від 30.03.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню, а порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №27 від 24.12.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Компанія "Діом" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ "Компанія "Діом" у цій справі представляла адвокат Шевер Ю.М. на підставі договору про надання правової допомоги №11/05/21 від 11.05.2021 року.

Відповідно до опису наданих послуг адвокатом за договором №№11/05/21 від 11.05.2021 року про надання правової допомоги, адвокатом Шевер Ю.М. надала наступні послуги:

- вивчення документів щодо оскарження рішення № 2510315/41853226 від 30.03.2021 р. адвокатом - 2 год., вартість послуги склала 2 000 грн.;

- складено позовну заяву про визнання протиправною та скасування рішення № 2510315/41853226 від 30.03.2021 р., затративши 3 години, вартість послуг склала 3 000 грн.;

- збір доказів та документів для суду - 2 год., вартість послуг склала 2 000 грн.

Загальна вартість наданих правничих послуг станом на 11.05.2021 р. склала 7 000 грн., які були сплачені клієнтом 11.05.2021 р., що підтверджується квитанцією № 11/05/21 від 11.05.2021 року.

Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

За переконанням суду заявлені до відшкодування позивачем витрати в сумі 7000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із неправомірним рішенням відповідача-1, був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, у зв`язку з чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності, суд приходить до висновку про необхідність присудження на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн.

Також, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2 270 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №1336 від 20.07.2021 року.

З Положення про Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України випливає, що відповідач-1 має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, є розпорядником бюджетних коштів.

Таким чином, позивачу має бути відшкодовано судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскільки саме комісією регіонального рівня порушені права позивача.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача підлягає відшкодуванню: судовий збір у розмірі 2 270 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Діом" (адреса: 51925, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, тупик Прохідний, б.2/9; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41853226) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44118658), Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію /відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2510315/41853226 від 30.03.2021 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 27 від 24.12.2020 року, датою її подання до реєстрації.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Діом" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, судові витрати у розмірі 5 770 (п`ять тисяч сімсот сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар