
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5289/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс-Трейд» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекс-Трейд» (далі – позивач, ТзОВ «Лекс-Трейд») звернулось з позовом до (далі – відповідач1, ГУ ДПС у Волинській області), Державної податкової служби України (далі – відповідач2, ДПС України) про визнання протиправним і скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2021 №2607915/37707250; зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану товариством податкову накладну №10 від 11.03.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Лекс-Трейд» здійснює свою господарську діяльність, основним видом якої є виробництво олії та тваринних жирів (КВЕД 10.41.). Господарська діяльність підприємства здійснюється за місцем знаходження робочих потужностей підприємства, які знаходяться за адресою: Волинська область, Горохівський р-н, с.Шклинь, вул.Вишнева, 5. ТзОВ «Лекс-Трейд» є виробничим підприємством, що здійснює перероблення товарної сої (код УКТ ЗЕД 1201) на олію соєву (код УКТ ЗЕД 1507) та макуху соєву (код УКТ ЗЕД 2304), внаслідок чого виникає не відповідність між кодами УКТ ЗЕД. Товариство реалізовує вироблену продукцію та продукти її перероблення третім особам, в тому числі і для Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Урожай», зокрема на підставі договору поставки №15/11-1 від 15.11.2019.
В межах дії даного договору ТзОВ «Лекс-Трейд» було здійснено передоплату за товар в сумі 413700,00 грн на підставі рахунку-фактури №СФ0000008 від 10.03.2021. Зазначене підтверджується випискою за рахунками АТ АКБ «Львів» за 11.03.2021. Поставку товару (макухи соєвої) в кількості 21 тонна було здійснено згідно видаткової накладної №0000009 від 22.03.2021, що також підтверджується товарно-транспортною накладною №9 від 22.03.2021 та відповідно складено податкова накладна №10 від 11.03.2021.
Відповідно ТзОВ «Лекс-Трейд» було вчинено дії по реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, 30.03.2021 подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 11.03.2021 №10. Однак, згідно отриманої в електронному вигляді квитанції від 30.03.2021 №9068228637 реєстрацію податкової накладної №10 зупинено з підстав відсутності кодів УКТЗЕД/ДКПП товар/послуг 2304 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Було запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач зазначає, що ТзОВ «Лекс-Трейд» 25.04.2021 засобами електронного звязку було подано повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів, яких було долучено в кількості 36 одиниць, щодо податкової накладної/рахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, що підтверджують інформацію, зазначену у податкових накладних. Зазначене підтверджується квитанцією №2 від 25.04.2021. Проте, рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області від 28.04.2021 №2607915/37707250 відмовлено в реєстрації зазначеної податкової накладної. Як додаткова інформація щодо причину відмови в реєстрації ПН в оскаржуваному рішенні було вказано «відсутня калькуляція на вироблену продукцію».
ТзОВ «Лекс-Трейд» засобами електронного зв`язку 28.04.2021 подано скаргу до ДПС України на рішення комісії регіонального рішення, що підтверджується квитанцією №2 від 28.04.2021. За результатами розгляду скарги 13.05.2021 ДПС України прийнято рішення №21608/37707250/2 про відмову у її задоволенні.
ТзОВ «Лекс-Трейд» не погоджується з рішенням податкового органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної №10 від 11.03.2021, виписану згідно операцій з Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Урожай», оскільки відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необгрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.
Водночас позивач зазначає, що разом з повідомленням про подання пояснень та копій документів було надано до ГУ ДПС у Волинській області додаткові документи, що свідчать про реальність здійснених операцій, а також наявність виробничих потужностей та фактичних можливостей для здійснення діяльності з перероблення сої.
Вважає, що вказівка на те, що відсутня калькуляція на вироблену продукцію, не є законним аргументом та підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, оскільки вона не є первинним документом, а є бухгалтерським розрахунком, що в свою чергу не є підтвердженням здійснення господарської операції. Також контролюючим органом не конкретизовано, які ж документи не були надані позивачем, незважаючи на те, що форма рішення передбачає необхідність шляхом відповідного підкреслення чіткої ідентифікації тих документів, які не були надані платником податків.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено судовий розгляд справи проводити без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.70).
У відзиві на позовну заяву представник відповідачів із вимогами, викладеними в адміністративному позові, не погодився, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки ТзОВ «Лекс-Трейд» додатково подано до суду: договір поставки №915/11-І від 15.11.2019, укладений з СВК «Урожай»; рахунок-фактуру №СФ-0000008 від 10.03.2021 для покупця – СВК «Урожай»; видаткову накладну №1616 від 31.08.2018; оборотно-сальдову відомість по рахунку N910 (необоротні активи) за ІІ квартал 2021, які на розгляд Комісії Головного управління ДПС у Волинській області не надавались, відповідно контролюючий орган не міг надати їм правової оцінки. Представник відповідача посилається на практику судів про те, що позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної. Вважає, що оскаржуване рішення Комісії є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Крім того, представник відповідача вказує, що зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Державної податкової служби України повторно розглянути питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на викладене просив в позові відмовити (а.с.77-80).
У відповіді на відзив (а.с.83-84) представник позивача підтримав доводи, викладені у позовній заяві, та вказав, що у спірному рішенні комісії регіонального рівня недоліки, на які посилається відповідач у своєму відзиві, не відображені.
У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Лекс-Трейд» з підстав, що аналогічні викладеним у відзиві (а.с.86-87).
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
Суд встановив, що 15.11.2019 між ТзОВ «Лекс-Трейд» (продавець) та СВК «Урожай» (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №15/11-1, відповідно до якого продавець зобов`язаний продавати покупцеві соєву макуху та інший товар, згідно накладних та/або специфікацій на кожну конкретну партію товару. Покупець зобов`язується прийняти певний товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним Договором (а.с.8-9).
В силу вимог розділу 3 Договору вартість однієї одиниці товару на кожну партію товару вказана у накладних та/або в Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору. Вартість однієї одиниці товару може бути змінена продавцем в односторонньому порядку. Загальна вартість товару, що передається у власність покупця за даним договором становить суму всіх накладних по вартості. Моментом оплати покупцем вартості кожної конкретної партії товару є дата прийняття банком від покупця платіжного доручення на користь продавця і поступлення даних коштів на поточний рахунок продавця.
10.03.2021 ТзОВ «Лекс-Трейд» як постачальником виписано в адресу СВК «Урожай» рахунок-фактуру №СФ-0000008 на оплату товару «макуха соєва» в кількості 21 т на загальну суму з ПДВ 413700,00 грн (а.с.10). Вказана сума була сплачена контрагентом позивача, що підтверджується випискою за рахунками за 11.03.2021 (а.с.11).
30.03.2021 позивачем подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 11.03.2021 №10 на суму поставленого товару (макуха соєва) в розмірі 413700,00 грн (в т.ч. ПДВ 68950,00 грн) (а.с.16).
Як вбачається із квитанції від 30.03.2021, реєстрація зазначеної податкової накладної була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв`язку із тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2304 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.17).
Позивачем було подане повідомлення від 25.04.2021 за №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, до якого долучено додаткові документи в кількості 36 одиниць (а.с.18).
Відповідачем1 складено квитанцію №2 про прийняття до розгляду повідомлення від 25.04.2020 №2 щодо надання пояснення та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято до розгляду (а.с.19).
28.04.2021 комісією ГУ ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №2607915/37707250, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 11.03.2021 №10 (а.с.20).
Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, позивач оскаржив його до ДПС України від 28.04.2021 (а.с.21), яка своїм рішенням від 13.05.2021 №221608/37707250/2 скаргу залишила без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (а.с.23).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 ПК України).
За приписами пункту 201.4 ст.201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно із вимогами пунктів 6 та 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку №1165 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.
Згідно з пунктом 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та надіслано позивачу квитанцію від 30.03.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної, з підстав відсутності коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2304 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Разом з тим, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У свою чергу, Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.
Так, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій визначає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови. Водночас у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган повинен зазначити перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Як встановлено судом, за кодом товару УКТЗЕД 2304 здійснювалась позивачем поставка товару «макуха соєва» (а.с.16).
На підтвердження проведення господарської операції з поставки даного товару в адресу СВК «Урожай» позивач надав договір поставки №15/11-1 від 15.11.2019, а також видаткову накладну від 22.03.2021 №РН-0000009, товарно-транспортну накладну від 22.03.2021 №9, які засвідчують факт поставки продукції. Крім того, на виконання даного договору було здійснено передоплату за товар в сумі 413700,00 грн на підставі рахунку-фактури №СФ 0000008 від 10.03.2021, що підтверджується випискою за рахунками АТ АКБ «Львів» за 11.03.2021 (а.с.10-11).
При цьому матеріалами справи підтверджується той факт, що основним видом діяльності ТзОВ «Лекс-Трейд» є виробництво олії та тваринних жирів (а.с.25), яке здійснюється в олійному цеху, розташованому на орендованій земельній ділянці в с.Шклинь Луцького р-ну наявними трудовими ресурсами (а.с.26-34).
Не перероблену продукцію (сою) позивач придбавав у ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» та ТзОВ «Венагро», що підтверджується відповідно договором купівлі-продажу №0312/91309 від 03.12.2019, специфікацію №402 від 11.03.2021, видатковою накладною №402 від 11.03.2021, актом приймання-передачі товару ВН №402 від 11.03.2021, ТТН №ВЗПЛК000697 від 11.03.2021, платіжними дорученнями №62 від 18.03.201, №1183 від 22.03.2021, №65 від 29.03.2021, що підтверджують оплату сої (а.с.35-43), а також договором купівлі-продажу №11 від 24.09.2018, рахунком на оплату сої №7 від 15.03.2021, видатковою накладною №7 від 15.03.2021, платіжними дорученнями №63 та №1184 від 25.03.2021, №64 від 29.03.2021, договором-заявкою №12-03 від 12.03.2021, укладеним з ФОП ОСОБА_1 на перевезення вантажу від ТзОВ «Венагро», ТТН №Р7 від 15.03.2021, актом №15-03 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.03.2021, що підтверджує перевезення товару (сої) від ТзОВ «Венагро», платіжним доручення №1194 від 02.04.2021, що підтверджує оплату послуг перевезення ФОП ОСОБА_1 (а.с.45-56).
Водночас сам факт переробки сировини (сої) підтверджується накладними-вимогами на відпуск /внутрішнє переміщення/ матеріалів від 16-19, 21 березня 2021 року (а.с.57-61).
Отже, поданими поясненнями та долученими до нього документами позивач підтвердив факт походження товару та подальшу його реалізацію в користь СВК «Урожай». При цьому суд погоджується з доводами позивача, що ТзОВ «Лекс-Трейд» є виробничим підприємством, що здійснює перероблення товарної сої (код УКТ ЗЕД 1201) на олію соєву (код УКТ ЗЕД 1507) та макуху соєву (код УКТ ЗЕД 2304), а тому виникає невідповідність між кодами УКТ ЗЕД.
Суд зазначає, що механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Суд враховує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Крім того, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК.
Відповідно до пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як слідує зі спірного рішення, підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної стало ненадання платником податку копій документів, а саме:
первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У додатковій інформації відповідач зазначив, що відсутня калькуляція на вироблену продукцію (а.с.20).
Поряд з цим, суд звертає увагу, що форма Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (додаток до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі «відмова у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, у зв`язку з ненаданням документів» підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.
Оскаржуване рішення від 28.04.2021 №2607915/37707250 про відмову у реєстрації податкових накладних від №10 від 11.03.2021 в ЄРПН взагалі не містить жодних підкреслень у даній графі.
Тобто, відповідач формально зазначив причини для відмови у реєстрації спірної податкової накладної з посиланням на увесь перелік документів, що визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.
При цьому ненадання платником податків калькуляції на вироблену продукцію не може бути безумовною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції. Суд зауважує, що калькуляція собівартості продукції не є первинним документом, оскільки нею не фіксується відповідна господарська операція
Таким чином, подані позивачем документи свідчать про реальне здійснення господарської операції з продажу товару на виконання умов договору від 15.11.2019 №15/11-1, укладеного із СВК «Урожай», та відсутність підстав для відмови в реєстрації податкової накладної.
Суд зауважує, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 23 квітня 2021 року у справі №140/2456/18.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та враховуючи відсутність у сформованій контролюючим органом квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного переліку документів, які слід подати платнику податків для прийняття рішення про її реєстрацію, суд приходить до висновку, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної №10 від 11.03.2021, а тому прийняття відповідачем оскаржуваного рішення з підстав неподання позивачем первинних документів є неправомірним.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів правомірності рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 28.04.2021 №2607915/37707250 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 11.03.2021, поданої ТзОВ «Лекс-Трейд», а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 11.03.2021, то суд враховує таке.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.
Разом з тим, ГУ ДПС у Волинській області не здійснює реєстрацію податкової накладної, такі функції належать ДПС України, тому суд дійшов висновку про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №10 від 11.03.2021.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України” від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України», заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.
Як вбачається із договору про надання правничої допомоги від 05.04.2021, акту виконаних робіт/наданих послуг від 25.05.2021, квитанції від 25.05.2021 позивач сплатив адвокату Семенюк Л.В. кошти в загальній сумі 5000,00 грн на оплату правової допомоги по договору про надання правової від 05.04.2021, яка відповідно до акту виконаних робіт/наданих послуг від 25.05.2021 складається з: правова (правнича) консультація клієнта та аналіз бухгалтерських документів по господарських операціях, здійснених ТзОВ «Лекс-Трейд» з СВК «Урожай» щодо досудового врегулювання спору, зокрема надання податковому органу Повідомлення про надання пояснень та додаткових документів щодо податкової накладної від 11.03.2021 №10, реєстрацію, якої зупинено – (2 год) – 500,00 грн; написання податковому органу пояснення, скарги та додаткових документів щодо податкової накладної від 11.03.2021 №10, реєстрацію якої зупинено (3 год) – 1500,00 грн; написання та подання адміністративного позову до суду (6 год) – 3000,00 грн (а.с.65-68).
Представник відповідачів не погодився із заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу з підстав ненадання доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат, вважає, що вартість послуг на правничу допомогу є неспівмірною, а сума витрат є необґрунтованою.
За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що справа про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН є спором немайнового характеру незначної складності, а предметом дослідження у справі були господарські операції за однією податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено контролюючим органом; спірні правовідносини регулюється нормами ПК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають.
Тому суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев`ятою статті 139 КАС України, вважає, що з огляду на зміст наданих послуг, кількість затраченого адвокатом часу, наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що у даному спорі є два відповідача, однак тягар по відшкодуванню судових витрат слід покласти на відповідача1 - Головне управління ДПС у Волинській області, позаяк саме комісія останнього прийняла спірне рішення, яке в подальшому судом визнано протиправним та скасовано. Тобто, вина у виникненні даних спірних правовідносин лежить лише на відповідачу1, в той час як відповідач2 у даному спорі не приймав будь-яких рішень та не вчиняв жодних дій чи бездіяльності, а його обов`язком є лише реєстрація податкової накладної.
Тому, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2270,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн, понесені позивачем, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача1.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 28.04.2021 №2607915/37707250 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.03.2021 №10.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Лекс-Трейд» податкову накладну від 11.03.2021 №10.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс-Трейд» судові витрати в розмірі 5270,00 грн (п`ять тисяч двісті сімдесят грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекс-Трейд» (45712, Волинська обл., Горохівський р-н, с.Шклинь, вул.Вишнева, 5, код ЄДРПОУ 37707250).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).
Відповідач2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Судове рішення № 100000674, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 29.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/5289/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: