Рішення № 100000511, 29.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 вересня 2021 р. Справа № 120/6916/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Могилів-Подільська окружна прокуратура в інтересах держави до Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Могилів - Подільська окружна прокуратура в інтересах держави (далі- прокуратура, позивач) із адміністративним позовом до Мурованокуриловецької селищної ради Могилів- Подільського району Вінницької області (далі – рада, відповідач) , яким просив:

- визнати протиправною бездіяльність , яка полягає у не вчиненні дій з розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану у складі генерального плану смт. Муровані Курилівці;

- зобов`язати вчинити дії, спрямовані на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану у складі генерального плану смт. Муровані Курилівці.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини. Селище міського типу Муровані Курилівці внесено до Списку історичних населених місць України.

В 1992 році при затвердженні генерального плану не передбачалось включення до нього історико-архітектурного опорного плану. Однак, рада зобов`язана привести генеральний план у відповідність до чинного законодавства. При цьому, відповідач відповідні зміни протягом тривалого часу не вносить, жодних дій стосовно розроблення опорного плану не вчиняє.

Ухвалою від 19.07.2021 р. відкрито провадження у справі, призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Письмової позиції від відповідача не надходило, хоча ухвала доставлена на електронну адресу останнього, що узгоджується з приписами КАС України.

Ознайомившись із матеріалами справи, оцінивши докази, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову , виходячи з наступного.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм Закону України «Про прокуратуру», прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Так, відповідно до положень статтей 1, 2 Закону України "Про основи містобудування" (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Головними напрямами містобудівної діяльності є планування, забудова та інше використання територій.

Стаття 7 Закону №2780-XII визначає, що державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 8 Закону №2780-XII, державне регулювання у сфері містобудування полягає в: плануванні територій на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях; аналізі стану містобудування, прогнозуванні його розвитку; підготовці, затвердженні та реалізації державних, регіональних і місцевих містобудівних програм, містобудівної документації; координації взаємодії суб`єктів містобудівної та архітектурної діяльності; наданні вимог щодо урахування державних інтересів під час розроблення містобудівної документації; проведенні експертизи містобудівної документації та проектів конкретних об`єктів; розробці і затвердженні будівельних норм, кошторисних норм, нормативів і правил; контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об`єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві; контролі за дотриманням вимог щодо охорони культурної спадщини та збереженням традиційного характеру середовища населених пунктів;

Згідно статті 12 Закону №2780-XII до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами (ст. 24 Закону №2780-XII ).

Отже, як видно до компетенції селищної ради віднесено затвердження генерального плану, більш того контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудування та за дотриманням вимог щодо охорони культурної спадщини покладено на органи місцевого самоврядування, тобто на відповідача. Однак, відповідач не вчиняє дій по внесенню змін до генеральної плану та не здійснює контроль ані щодо дотримання законодавства у сфері містобудування , ані щодо охорони культурної спадщини. А тому прокурор має, в даному випадку, повноваження на здійснення представництва в суді законних інтересів держави.

Суд зазначає, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначаються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі- Закон №3038-VI ).

В розумінні статті 1 Закону №3038-VI, генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Відповідно до статті 2 Закону №3038-VI, планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:

1) прогнозування розвитку територій;

2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій;

3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;

4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій;

5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів;

6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності;

7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів;

8) реконструкцію існуючої забудови та територій;

9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;

10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури;

10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

11) проведення моніторингу забудови;

12) ведення містобудівного кадастру;

13) здійснення контролю у сфері містобудування.

Згідно положень статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Оновлення містобудівної документації передбачає:

1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;

2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму;

3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил.

Стаття 17 Закону №3038-VI вказує, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.

Постановою КМУ від 26 липня 2001 р. N 878 затверджено Список історичних населених місць України до якого включено смт. Муровані Курилівці Вінницької області.

Із процитованого видно, що рішення про розроблення генерального плану населеного пункту приймає селищна рада, зміни до такого плану може вносити лише орган місцевого самоврядування, який затверджував план. Такі зміни вносяться не частіше один раз на 5 років. Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини. При цьому, смт. Муровані Курилівці Вінницької області віднесено до історичних населених місць України, а отже у складі генерального плану має бути розроблено історико-архітектурний опорний план, в якому зазначено інформацію про об`єкти культурної спадщини.

Так, як видно із матеріалів справи рішенням Мурованокуриловецької селищної Ради народних депутатів №51 від 25.06.1992 р. затверджено проект Генерального плану забудов. В подальшому жодних змін в тому числі щодо розроблення у складі генерального плану історико-архітектурного опорного плану не вносилось, що не спростовано ані відповідачем, ані матеріалами справи.

Більш того, листом від 03.06.2021 р. Мурованокуриловецька селищна рада повідомила, що в ході розроблення нового або корегування існуючого генерального плану смт. Муровані Курилівці, буде передбачено розроблення всіх необхідних заходів , передбачених діючим законодавством.

Проте, рішенням Мурованокуриловецької селищної ради №37 від 29.01.2021 р. затверджено Програму економічного і соціального розвиту Мурованокуриловецької селищної ради на 2021 р. не передбачено розроблення у складі генерального плану історико-архітектурного опорного плану.

За таких обставин, враховуючи вищевказане, суд доходить висновку, що селищна рада безпідставно не вчиняє дії із розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану у складі генерального плану смт. Муровані Курилівці. Відтак, така бездіяльність є протиправною, як наслідок, слід зобов`язати відповідача вчинити дії, спрямовані на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану у складі генерального плану смт. Муровані Курилівці.

За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, що полягає у не вчиненні дій з розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану у складі генерального плану смт. Муровані Курилівці.

Зобов`язати Мурованокуриловецьку селищну раду Могилів-Подільського району Вінницької області вчинити дії, спрямовані на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану у складі генерального плану смт. Муровані Курилівці.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Могилів - Подільська окружна прокуратура (вул. Покровська,5,м. Могилів - Подільський, Вінницька область, код ЄДРПОУ 02909909).

Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада Могилів-Подільського району Вінницької області (вул.Соборна,45,смт. Муровані Курилівці, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04325974).

Повний текст рішення сформовано: 29.09.21 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна