
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/1763/18
Провадження № 1-кп/552/180/18
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.05.2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Калька О.С.
при секретарі Масцевій А.П.
за участю прокурора Денисюка Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018170020000185 від 19.01.2018 року
відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
19.01.2018, близько о 14.50 год., ОСОБА_1, правомірно перебуваючи в приміщенні магазину «ВелМарт» (ТОВ «Фудком»), що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Ковпака, 26-В, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, таємно, намагався викрасти навушники вакуумні арт. СОМР032053, вартістю 191,66 грн., та мишку ігрову провідну супер 912-WBCOMP0320718, вартістю 191,66 грн., які належать ТОВ «Фудком», сховавши їх у сумці та кишені куртки і в такий спосіб виніс за касу магазину, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки відразу був затриманий працівниками охорони магазину та не встиг розпорядитися вказаним майном на власний розсуд.
Довівши злочин до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити ТОВ «Фудком» матеріальної шкоди на загальну суму 383,32 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та суду дав показання у відповідності до викладених раніше в мотивувальній частині вироку обставин. У вчиненому щиро розкаюється.
У зв’язку з тим, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорювалися, відповідно до ст. 349 КПК України свідки не допитувалися, матеріали справи не досліджувалися.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України, як дії, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
\ У силу ст. 66 КК України обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
У силу ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проживання позитивно, наявність обставин, що пом’якшує покарання та приходить до переконання про необхідність призначення останньому покарання у виді штрафу.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України і засудити його до штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази повернути за належністю.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засудженим у той же строк з моменту його отримання.
Головуючий О.С. Калько
The court decision No. 74011045, Kyivskyi District Court of Poltava City was adopted on 16.05.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 552/1763/18. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: