Court ruling № 71401571, 14.12.2017, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/45540/17

Провадження № 2-з/761/625/2017

У Х В А Л А

14 грудня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Волошина Василя Олександровича

при секретарі: Калініченко Євгенії Геннадіївні

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - Ткаченко Н.В. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний позов.

Разом із позовною заявою стороною позивача було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, що належать на праві власності відповідачу, у межах ціни позову: однокімнатну квартиру площею 76,4 кв.м., АДРЕСА_1.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У відповідності з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із ч. 3 цієї статті забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в наданій до суду заяві із доданими документами та матеріалів позовної заяви вбачається, що в забезпечення зобов'язання за кредитним договором, майно відповідачки знаходиться в іпотеці та вже перебуває під забороною відчуження. Крім того, позивачем не надано доказів, що вартість заставленого майна не покриває заборгованості за кредитом та не наведено об'єктивних даних про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду. Разом із цим, у разі перебування майна в іпотеці то до відповідних реєстрів вноситься заборона на його відчуження. У зв'язку із чим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, доводи позивача щодо необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка вцілому перебуває у іпотеці банку є безпідставними, у зв'язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд -

у х в а л и в :

Заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - Ткаченко Н.В. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості- залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: