Справа №2-487/09 Вх. 27.03.2009
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2009 року Рахівський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючої судді – Бліщ О.Б.
при секретарі – Павлюк А.В.
з участю: позивачки – ОСОБА_1
відповідача – ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рахів цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до
ОСОБА_2
про стягнення аліментів
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позов мотивує тим, що з відповідачем вона проживає в зареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання у них народилася одна дитина: син ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір’ю. Відповідач, як батько, добровільно не надає жодної допомоги на утримання дитини, не цікавиться нею, не приймає участі у її вихованні. Позивачці одній важко забезпечити сина всім необхідним для нормального розвитку, оскільки вона ніде не працює. Тому просить винести рішення, згідно якого стягувати з ОСОБА_2, аліменти, на утримання сина ОСОБА_3, в розмірі 617 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка – ОСОБА_1, в судовому засіданні позов підтримала, покликаючись на доводи наведені в позовній заяві, просить таку задовольнити.
Відповідач – ОСОБА_2, в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив суду, що дійсно від спільного проживання з позивачкою, у них народився син ОСОБА_3, він згоден сплачувати аліменти на його утримання, однак просить суд, зменшити суму аліментів, оскільки ніде не працює, та не взмозі сплачувати аліменти, в заявленій позивачкою сумі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Дійсно ОСОБА_2 та ОСОБА_4, зареєстрували шлюб 10 травня 2008 року у виконкомі Ясінянської селищної ради, за актовим записом №11, після одруження, обом з подружжя присвоєно прізвище ОСОБА_2 (а.с.3).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5, який народився 09 жовтня 2008 року вбачається, що його батьком являється – ОСОБА_2 (а.с.4).
Довідкою виконавчого комітету Ясінянської селищної ради стверджено, що на утриманні позивачки дійсно знаходиться син – ОСОБА_5 (а.с.5).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 проживає з батьками, її чоловік ОСОБА_2 виїхав по місцю народження в Івано-Франківську область. В даний час ОСОБА_1 навчається на заочній формі навчання, ніде не працює (а.с.6).
У відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов‘язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Частина 3 ст.181 Сімейного кодексу України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Матеріалами справи встановлено, що на утриманні позивачки знаходиться син – ОСОБА_5, який був народжений під час перебування позивачки у шлюбі з ОСОБА_2, який являється батьком дитини. Відповідач, як батько, не надає жодної допомоги на утримання сина, покинув сім`ю та виїхав проживати по місцю свого народження, в іншу область. Позивачка сама не в змозі забезпечити сина всім необхідним, оскільки проживає в важких матеріально побутових умовах, в будинку батьків, власного житла не має, ніде не працює, крім того навчається на заочній формі навчання в Надвірнянському коледжі, що також вимагає від неї значні матеріальні витрати. ОСОБА_2 являється батьком неповнолітнього ОСОБА_5 і зобов‘язаний утримувати його до досягнення повноліття.
Ч.1 ст. 184 Сімейного кодексу України, передбачає те, що якщо платник аліментів, має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може визначити аліменти у твердій грошовій сумі.
Виходячи з вищенаведеного та враховуючи що відповідач не має постійного місця роботи а отже й не має постійного доходу, його заробіток є нерегулярний та мінливий, також те, що він ніде не працює, а сума заявлена позивачкою є досить значною, тому суд приходить до висновку, що в позові ОСОБА_1 слід задовольнити частково, та стягувати, аліменти, з відповідача в твердій грошовій сумі по 350 гривень.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягає до стягнення з відповідача в користь держави 51 гривня судового збору та 250 грн. витрат за інформаційно технічне забезпечення судового розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 10,58, 60, 88, 212, 213, 223 ЦПК України, ст.ст. 180-184 Сімейного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В позові задовольнити частково.
Стягувати, щомісячно, з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, в користь ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти, на утримання сина ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі по 350 гривень, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 27 березня 2009 року, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 51 гривню судового збору та на р/р 31214259700211 код ОКПО:22108293, назва рахунку Рахівський район 22050000, МФО 812016 в ГУДКУ в Закарпатській області 250 гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Рахівському районному суді.
Рішення в частині стягнення аліментів, в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Бліщ О.Б.
З оригіналом вірно:
Суддя Рахівського районного суду: Бліщ О.Б.
The court decision No. 6484695, Rakhiv District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 14.05.2009. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 2-487. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: