Court ruling № 61785134, 14.09.2016, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

14 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - Управління ДФС) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Управління ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 травня 2016 року повернув касаційну скаргу Управління ДФС, оскільки скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Управління подало до Верховного Суду України заяву про її перегляд з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статті 214 КАС. На думку заявника, неоднаковість в правозастосуванні підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2015 року (справа №№ К/800/40998/15) та ухвалою Верховного Суду України від 26 січня 2016 року.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша).

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Зі змісту оскарженого рішення видно, що причинами повернення касаційної скарги стали недодання документа, що підтверджує сплату судового збору, та ненадання доказів на підтвердження права на звільнення від сплати цього платежу з підстави, передбаченої законом.

У рішеннях, наданих для порівняння, суди за підстав, наведених у клопотаннях про звільнення від сплати судового збору, які за походженням подібні до зазначених в оскарженій ухвалі, звільнили від сплати судового збору, керуючись при цьому мотивами, які визнали достатніми для таких рішень.

З наведеного висновується, що суди не тлумачили зміст зазначеної норми закону, а застосовували її залежно від фактичних обставин кожної із справ.

Потрібно також зазначити, що обґрунтування заяви, характер вимог, вид та правова природа оскарженого і порівнюваних рішень не вказують на наявність ознак (проявів) неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального чи процесуального права у подібних правовідносинах.

З наведеного можна підсумувати, що заява не містить законних підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2016 року.

Суддя-доповідачМ.І. Гриців

Судді:О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко