Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/159/14-к
Провадження № 1-кп/280/37/14
У Х В А Л А
10 липня 2014 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області:
в складі: головуючого-судді Пасічного Т.З.
при секретарі Сьомак Л.І.
з участю прокурора Баса А.М.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростишів в залі судових засідань кримінальне провадження № 42013060000000153 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.368 КК України,-
встановив:
Кримінальне провадження № 42013060000000153 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.368 КК України надійшло із обвинувальним актом з прокуратури Житомирської області
20.11.2013 року ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомир обвинуваченому ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці.
Ухвалою суду від 16.05.2014 року обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено строк тримання під вартою до 14.07.2014 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, на два місяці.
Захисник ОСОБА_1, обвинувачений ОСОБА_2, заперечили щодо заявленого клопотання.
Захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або особисту поруку.
Вислухавши думку учасників процесу щодо заявленого клопотання, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_2 для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, суд вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, ч. 3 ст. 331 КПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці, а саме до 07 вересня 2014 року.
Відмовити в задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або особисту поруку.
Копію ухвали направити начальнику Житомирської установи виконання покарань № 8, та вручити обвинуваченому ОСОБА_2
По справі продовжити перерву до 15 липня 2014 року 10 години 00 хвилин.
Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Т.З.Пасічний
The court decision No. 39710130, Korostyshiv District Court of Zhytomyr Oblast was adopted on 10.07.2014. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 280/159/14-к. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: