Court ruling № 123779205, 19.11.2024, Commercial Court of Poltava Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність

19.11.2024 Справа № 917/899/24

Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні

заяву ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,

За участю представників учасників у справі: згідно протоколу

В судовому засіданні суд постановив вступну та резолютивну частини даної ухвали суду відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України. Зважаючи на те, що ухвали у справі про банкрутство, в яких вирішуються питання по суті, фактично є рішенням суду, повний текст ухвали суду буде виготовлено протягом 10 днів з дня постановлення вступної і резолютивної частин ухвали.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявниця, боржниця) звернулася до Господарського суду Полтавської області із заявою (вх. №961/24 від 29.05.2024) про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 зазначена заява передана на розгляд судді О.О.Ореховській, справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/899/24.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.06.2024 заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено спосіб та строки (3 дні) для усунення недоліків заяви.

У встановлений судом строк заявниця усунула недоліки заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.06.2024 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято судом та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 02.07.2024

У підготовчому засіданні 02.07.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 01.08.2024.

01.08.2024 підготовче засідання не відбулось у зв"язку відпусткою судді Ореховської О.О., у зв"язку з чим ухвалою суду від 05.09.2024 було визначно нові дату та час проведення підготовчого засідання у справі - 10.10.2024 о 10:00год.

У підготовчому засіданні 10.10.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 19.11.2024.

Зазначена ухала була надіслана учасникам у справі, зокрема, представнику заявниці та арбітражному керуючому Солов"ю В.Ю., кандидатура якого була запропонована ОСОБА_1 для виконання повноважень керуючого реструктуризації боргів, в їх електронні кабінети у системі ЄСІТС і була доставлена 16.10.2024, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа (а.с. 31, 34 т. 2).

Розглянувши в підготовчому засіданні надані ОСОБА_1 документи, дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - Кодекс України з процедур банкрутства) , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 ст. 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ст.1 КУзПБ визначено, що:

неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки";

грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (ч. 3 ст. 115 КУзПБ).

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність наведені ч. 2 ст. 115 КУзПБ, а саме:

- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

При цьому, право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Системний аналіз ст. 113, ч.1 та ч. 2 ст. 116, ч. 1 ст. 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Згідно з частинами 1-3 ст. 119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

З урахуванням викладеного та положень ч. 3 ст. 13, ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

У своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що стосовно нього існують підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачені ч. 2 ст. 115 КУзПБ, а саме:

- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (п. 2 );

- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності) (п.4).

Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що вона була змушена починаючи з грудня 2023 припинити погашення свої кредитних зобов"язань, вона не має об"єктивної фінансової можливості виконувати свої грошові зобов"язання перед кредиторами у розмірі 100% місячних платежів по всіх кредитних зобов`язаннях. Крім цього, на даний час існують інші обставини, які свідчать, що найближчим часом вона не зможе виконати грошові зобов`язання, що виникли внаслідок російсько-української війни з 24.02.2022.

ОСОБА_1 зазначає, що з 2021 року вона перебувала у кредитних відносинах з банківськими установами України та укладала правочини, за якими отримувала послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення власних потреб. Проте, внаслідок несприятливої економічної ситуації, що сталась в країні в останні роки, в тому числі підсилена спалахом пандемії нової коронавірусної інфекції (SARS-CoV-2) у 2021 році, а також початком воєнної агресії з боку росії проти України з 24.02.2022 накопичилась певна кількість грошових зобов`язань, які, як стверджує заявниця, не можуть бути нею виконані з причин недостатності грошового доходу та відсутності майна, яке може бути реалізоване з метою погашення всієї суми заборгованості.

Заявниця зазначає, що в 2020 році народила доньку та до жовтня 2021 року перебувала у декретній відпустці. За наявності малолітньої дитини та початком військових дій на території України, вона змушена була звільнитися з місця роботи, адже перебування дитини у садочку було обмежено постійними "повітряними тривогами". У зв`язку з втратою постійного джерела доходу, вона не мала можливості в повній мірі виконувати взяті на себе зобов`язання та в серпні 2023 року в неї виникла кредиторська заборгованість.

Згідно поданої заяви загальна сума невиконаних кредитних зобов`язань ОСОБА_1 перед фінансовими установами становить 351 778,55грн (у тому числі 293 595,14грн - заборгованість за кредитом та 77 853,38грн - заборгованість за процентами), які виконати наразі вона не має фінансової можливості.

Заявниця зазначає, що до своєї заяви вона додає Кредитну історію станом на 10.04.2024, яка була складена та сформована в електронному вигляді ТОВ "Українське бюро кредитних історій" у відповідності Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних". Вказує, що усім кредиторам були направлені запити від 14.11.2023 (повторно 23.05.2024) щодо підтвердження наявності її заборгованості перед кредиторами, її актуального розміру та підтверджуючих документів. Отримані на зазначений запит документи долучені до матеріалів справи.

Заявниця вважає, що не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника сам лише факт ненадання кредитних договорів зі всіма заявленими кредиторами, виписок по рахунках та довідок банків та інших фінансових установ щодо розміру заборгованості, беручи до уваги часткове надання боржником кредитних договорів та виписок по рахункам щодо стану заборгованості, кредитної історії (кредитного звіту) боржника підписаної електронним цифровим підписом ТОВ "УБКІ" та скріпленої електронною печаткою ТОВ "УБКІ", а також, зважаючи на надання доказів направлення особисто боржником та його представником запитів до його кредиторів щодо надання кредитних договорів (договорів позики), виписок по рахункам та довідок про стан заборгованості.

Заявниця зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Щодо свого матеріального становища ОСОБА_1 зазначає, що вона не має на праві власності нерухомого майна, що підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності. Майно, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, в боржника відсутнє.

За повідомленням заявниці, на час подання заяви до суду вона не працевлаштована.

До заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 надано проект плану реструктуризації боргів.

На підставі зазначеного, ОСОБА_1 просить суд відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність.

Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 подала до суду клопотання про витребування доказів (а.с. 16 т. 1).

Щодо зазначено клопотання суд зазначає таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У тексті клопотання заявник просить суд витребувати у кредиторів, згідно з реєстром кредиторів поданим ОСОБА_1 , копії кредитних договорів та розрахунки заборгованості на теперішній час. Водночас, не конкретизує, які саме кредитні договори (номери, дати) просить витребувати, а також не зазначає, у кого конкретно просить суд витребувати вказані документи.

З огляду на наведене, у суду відсутні підстави для задоволення поданого клопотання про витребування доказів.

Завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що зазначені боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до положень ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

У відповідності до положень ст. 116 КУзПБ обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

Окрім того, положення КУзПБ визначають обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

ОСОБА_1 у заяві про відкриття у справі про неплатоспроможність зазначає про наявність у неї кредитних зобов"язань перед фінансовими установами у загальному розмірі 351 778,55грн та відсутність фінансових можливостей для погашення зазначеної заборгованості. Згідно доданого до заяви списку кредиторів, ОСОБА_1 станом на 22.05.2024 ( а.с. 120 т. 1) має заборгованість перед 6 фінансовими установами, а саме: АТ "Перший Український Міжнародний Банк", АТ "Ідея Банк", АТ "Таскомбанк", АТ "Сенс Банк", АТ "Акцент Банк", АТ "Універсал Банк".

Разом з цим, боржницею не надано належних доказів в частині (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, доказів їх часткового виконання, а також строку їх виконання згідно з договорами.

В свою чергу, боржник вважає, що не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність сам лише факт ненадання кредитних договорів зі всіма заявленими кредиторами, виписок по рахунках та довідок банків та інших фінансових установ щодо розміру заборгованості, беручи до уваги часткове надання боржником кредитних договорів та виписок по рахункам щодо стану заборгованості, кредитної історії (кредитного звіту) боржника, підписаної електронним цифровим підписом та скріпленої електронною печаткою ТОВ "УБКІ", а також, зважаючи на надання доказів направлення боржником та його представником запитів до кредиторів про надання кредитних договорів, виписок по рахункам та довідок про стан заборгованості.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

Суд зазначає, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Боржник зобов`язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, зокрема:

- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);

- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (у усіма складовими), тощо).

У постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №916/2387/19 наведено правовий висновок, відповідно до якого факт виконання банком (фінансовою установою) свого зобов`язання щодо надання кредитних коштів може підтверджуватися меморіальним ордером, платіжними дорученнями та виписками з особового рахунку боржника.

Аналогічні правові висновки в подібних правовідносинах висвітлено у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 р. у справі № 909/937/21.

У даному випадку заявницею у якості підтвердження укладення договорів з кредиторами та наявності заборгованості наданий список кредиторів станом на 22.05.2024, кредитний звіт Українського бюро кредитних історій станом на 10.04.2024, копії договорів (частково), виписки по рахункам (рух коштів по картці).

Надані заявником у якості доказів деякі кредитні договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів.

Суд зазначає, що зазначені кредитні договори рівно як і звіт Українського бюро кредитних історій станом на 10.04.2024 та виписки по рахункам (рух коштів по картці) боржниці можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов`язання боржниці перед фінансовою установою, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов`язанням, лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами (банківські виписки, платіжні доручення, листи, претензії, вимоги від фінансово-кредитних установ тощо).

Первинні документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 дійсно припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі саме більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, як того вимагає п.2 ч.2 ст.115 КУзПБ, боржницею суду не надано.

Наведене, в свою чергу, унеможливлює здійснення господарським судом перевірки обґрунтованості вимог ОСОБА_2 в частині наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. 2 ч.2 ст.115 КУзПБ.

ОСОБА_1 у своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність посилається на приписи п.4 ч. 2. ст. 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Заявниця зазначає, що об"єктивно існують інші обставини, які свідчать про наявність загрози неплатоспроможності боржника, що виникли у 2022-2023 роках та діють на даний час, а саме:

- військова агресія російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022;

- щомісячна девальвація національної валюти (гривні) з початку 2022, яка спричинена не тільки ускладненням економічної ситуації, а і початком воєнної агресії з боку росії;

- збільшення інфляції з початку 2022, тобто постійне та суттєве зростання рівня споживчих цін в країні на усі необхідні продукти та товари повсякденного вжитку, внаслідок чого боржником почались вживатись заходи щодо економії на певних продуктах та побутових товарах (дані опубліковано на сайті Держкомстату України та фінансового сайту "Мінфін");

- відсутність динаміки зростання власних доходів боржника, що свідчить про недостатній рівень доходів, з яких боржник мав би можливість повністю або частково виконувати свої кредитні зобов`язання (відновити погашення кредитів), особливо на фоні девальвації національної валюти та росту рівня інфляції в країні, що підтверджується довідкою про доходи.

За таких обставин, за твердженням ОСОБА_1 , на даний час вона не тільки не може планувати відновлення платежів по кредитам, але й вважає, що зазначені вище обставини лише ускладнюють можливість у майбутньому погашення кредиторської заборгованості боржника та призведуть лише до щомісячного накопичення (збільшення) боргів перед його кредиторами, що є загрозою виникнення стійкої неплатоспроможності боржника, відновлення якої можливе не інакше, як через застосування процедур банкрутства у порядку, визначеному КУзПБ та зазначені вище обставини є окремою та додатковою підставою для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Проте, суд звертає увагу, що вказані у заяві ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обставини хоч і є загальновідомими, проте сам лише факт існування даних обставин не є підставою виникнення загрози неплатоспроможності, оскільки ОСОБА_1 не наведено та не надано доказів на підтвердження того, яким чином вищевказані загальновідомі обставини впливали особисто на заявника й призвели до необхідності укладання кредитних договорів та неможливості вчасно виплачувати грошові зобов`язання; призвели до погіршення майнового стану та загрози неплатоспроможності, оскільки із 9 кредитних договорів, які були укладені заявником та за якими існує заборгованість, 4 кредитні договори були укладені нею у період 2022-2023 роки (у тому числі 2 кредитні договори датовані 30.03.2023 та 30.05.2023), тобто під час дії вищезазначених загальновідомих обставин.

Згідно поданих декларацій члени сім"ї боржника інформацію про свій фінансово - майновий стан, зокрема про суми отриманого ними доходу, наявність майнових активів, фінансових зобов"язань тощо, не надали.

З цього приводу суд зазначає таке.

З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

Системне тлумачення приписів статей 123, 126 КУзПБ свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Отже, у силу пункту 11 частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого, додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 затверджено форму Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність. Пунктом 4 Розділу "Примітки" зазначеного вище Наказу встановлено, що декларація заповнюється власноруч або з використанням засобів комп`ютерної техніки українською мовою та не повинна містити виправлень, підчисток, помарок, дописок і закреслень.

Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що декларації про майновий стан боржниці при зазначенні у них того, що члени сім`ї боржниці "не надали інформації" не відповідають принципам повноти та достовірності.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в КУзПБ вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов`язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 115 КУзПБ для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Враховуючи ту обставину, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.

З урахуванням ч. 7 ст. 39 КУзПБ , відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкриті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича про участь у справі.

3. Скасувати заборону ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати майно, накладену ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.06.2024.

4. Копію ухвали надіслати боржнику та арбітражному керуючому через систему "Електронний суд".

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення/підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.12.2024

Суддя О.О. Ореховська