Decision № 95389007, 09.03.2021, Mukachevo City and District Court of Zakarpattia Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 березня 2021 року м. Мукачево Справа №303/6340/20

2/303/195/21

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Кость В.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево цивільну справу

за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк»

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості у сумі 14459,67 гривень.

Як на підставу для задоволення вищевказаних позовних вимог, банківська установа посилається на те, що в процесі цивільно-правової реалізації укладеного між позивачем та відповідачем договору кредиту, зобов`язання позичальника перед банківською установою зі сплати кредиту та інших нарахувань залишилися невиконаними.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, в той же час надіслав на адресу заяву про відкладення розгляду справи, оскільки не має можливості з`явитися до суду через карантинні обмеження руху приміського громадського транспорту.

Вказане клопотання судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року (заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України») національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Така позиція суду співпадає із необхідністю дотримання судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

На підставі ухвали суду від 30 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та визначено проведення її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та за наявними у ній матеріалами, тому справа розглядається судом без фактичної присутності у судовому засіданні учасників судового процесу, тобто з урахуванням особливостей, регламентованих статтею 279 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

28 листопада 2019 року між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі заступника керуючого ТВБВ №10006/076 філії - Закарпатського облуправління АТ «Ощадбанк» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) був укладений договір про споживчий кредит №281119076, на підставі якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 13000,00 гривень на строк 60 місяців з кінцевим поверненням кредиту не пізніше 27 листопада 2024 року зі сплатою 56% річних (а.с. 11-15).

Приймаючи до уваги вищевказані обставини справи суд виходить також із того, що згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

У відповідності з ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як свідчать подані по справі доказові матеріали, на момент звернення позивача до суду, зобов`язання за Кредитним договором відповідачем не виконані.

Загальна заборгованість Позичальника станом на 24.11.2020 (розрахунок а.с. 5-6) становить 14459,67 гривень (в т. ч. 12133,32 гривень - основний борг, 2190,29 гривень - відсотки за користування кредитом за період з 28.11.2019 по 27.09.2020; 126,98 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів; 9,08 грн. - інфляційні нарахування) підтверджена належними доказами відповідно до вимог ст.ст. 76-81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідачем не спростована, тому позовні вимоги щодо її стягнення підлягають задоволенню на підставі статей 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України..

Судові витрати по справі у сумі 2102,00 грн. (а.с. 4) підлягають віднесенню на відповідача відповідно до частин першої-другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» - задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» суму 14 459,67 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень 67 копійок) гривень (в т. ч. 12133,32 гривень - основний борг, 2190,29 гривень - відсотки за користування кредитом за період з 28.11.2019 по 27.09.2020; 126,98 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів; 9,08 грн. - інфляційні нарахування) заборгованості за договором про споживчий кредит від 31.05.2019 №20091907602, а також суму 2102,00 гривні (дві тисячі сто дві) у відшкодування судових витрат по справі.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

5. Позивач: Акціонерне товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» (88000 м. Ужгород, вул. Корзо, 15, р/р НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», МФО 312356, код 09312190).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя В.В. Кость