Court ruling № 94391237, 25.01.2021, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"25" січня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/5/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали

за позовом Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави, м. Ужгород

до відповідача Ужгородської районної ради, м. Ужгород

про визнання недійсними рішення ради

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави, яким просить визнати незаконними рішення, прийняті на 44 позачерговій сесії 7 скликання Ужгородської районної ради Закарпатської області, яка відбулася 02.12.2020, а саме: №759 «Про ліквідацію Середнянської дитячої школи мистецтв», №761 «Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв» та їх скасувати. Позов заявлений з посиланням на ст. 131-1 Конституції України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» та з огляду на cт. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Разом з позовною заявою, прокурором подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення на час провадження дії оскаржених рішень.

За наслідками проведеного 18.01.2021 автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу та заяву про забезпечення позову розподілено судді Андрейчуку Л.В.

Позовна заява №99-8624вих20 від 28.12.2020 (Вх. №02.3.1-05/5/21 від 04.01.2021) підлягає залишенню без руху відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В орієнтовному розрахунку судових витрат ним зазначено витрати по сплаті судового збору в розмірі 4204,00 грн, тобто за дві немайнові вимоги.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Заявою, поданою через канцелярію суду 05.01.2021, прокурором долучено документ про сплату судового збору на вказану суму (платіжне доручення № 1307 від 29.12.2020). В графі «Призначення платежу» вказаної квитанції зазначено про сплату судового збору за позовом заст. Керівника Ужг. місц.пр-ри №07.34-99-8624вих.20 від 28.12.2020»; Господарський суд Закарпатської області. Отримувач коштів - УК у м. Ужгород, на р/р UА038999980313121206084007002 .

В той же час, рахунок, на який повинен сплачуватися судовий збір за подання заяви до Господарського суду Закарпатської області до 31.12.2020 був: UА028999980313151206083007002.

За таких обставин долучене позивачем платіжне доручення про перерахунок судового збору на інший, аніж зазначений вище рахунок, не може бути прийнята судом як належний доказ сплати судового збору за подання позовної заяви в установленому законом порядку та розмірі.

Таким чином, суд констатує, що позивачем не подано належних доказів сплати судового збору за заявлений ним позов.

Окрім того, частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

В якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви позивачем до позовної заяви додано Накладну про відправлення цінного листа, однак, без доданого до нього опису вкладення. Така накладна, подана без опису вкладення, не може вважатися належним доказом відправлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів в розумінні положень ГПК України, що є також підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст. 174 ГПК України.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути заявнику увагу на те, що позовна заява обґрунтована з посиланням на норми КАС України, що не відповідає підсудності та підвідомчості спору та вимогам ГПК України.

За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Ужгородської місцевої №99-8624вих20 від 28.12.2020 (Вх. №02.3.1-05/5/21 від 04.01.2021) - залишити без руху.

2. Повідомити прокурора про необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали доказів у строк, не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що:

- в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

- в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається – http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Андрейчук