Court ruling № 90136728, 01.07.2020, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 638/7579/20

Провадження № 2-н/638/1683/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Штих Т.В., розглянувши матеріали заяви акціонерного товариства «Харківобленерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 , -

встановив:

АТ «Харківобленерго» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 31.05.2018 по 31.12.2018 в розмірі 1000,84 грн. та судового збору.

Перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що справа не підсудна Дзержинському районному суду м. Харкова з таких підстав.

Відповідно ст.162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Як вбачається із заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути заборгованість, яка виникла за спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована за у Київському районі м. Харкова.

Таким чином, у даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, так як предметом заяви є стягнення витрат, пов`язаних з утриманням нерухомого майна, і відповідно до положень ст.ст. 30, 162 ЦПК України заява повинна розглядатись судом за місцем знаходження нерухомого майна.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За наведених обставин, враховуючи, що предмет позовної заяви стосується стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у житловому приміщенні, яке розташоване у Київському районі м. Харкова, суд приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, тобто за місцем знаходження нерухомого майна та вважає за необхідне на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України передати дану справу на розгляд до Київського районного суду м. Харкова, як до суду територіальна юрисдикція (підсудність) якого поширюється на адресу місця знаходження зазначеного нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 27, 162, 165 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Матеріали заяви акціонерного товариства «Харківобленерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 направити за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Дзержинського районного суду м. Харкова в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.

Суддя: Т.В. Штих.