№ 8760021, 09.03.2010, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2010 р. Справа № 2а-3322/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Басай О.В.

при секретарі Короташ О.Б.

за участю:

представника позивача - Бойчук Г.Ф.;

представника відповідача - Балінська М.В., Бойко О.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ПВКП "Вегас", вул. С.Стрільців, 16/10, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76000

про скасування податкового повідомлення-рішення №0001572302/0 від 05.10.2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

ПВКП "Вегас" звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001572302/0 від 05.10.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що в акті перевірки не враховано зайво включену у декларацію за 2 півріччя 2006 року суму 141900, 00 грн., що є, фактично, курсовими різницями, які при складанні декларації враховано підприємством для того, щоб не було збитків. Вказана сума в бухгалтерському обліку відноситься до курсових різниць, які нараховані на кредиторську заборгованість за отримані товари від іноземного постачальника. Відповідно до п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" такі курсові різниці на кредиторську і дебіторську заборгованість не враховуються у податковому обліку. Крім того зазначив, що в акті вказано порушення, а саме, помилкове відображення бухгалтером у Додатку Р1 "Суми нарахованих податків і зборів" декларації з податку на прибуток за 2006 рік витрат в сумі 137168, 00 грн., що у свою чергу, включаються до валових витрат - рядок 04.6 "Сума податків, зборів та обов'язкових платежів (крім визначених у 04.4)", що і призвело, на думку відповідача, до завищеня витрат, безпідставно вважаючи, що вони також включені до рядка 04.1 "Витрати на придбання товарів, робіт, послуг". З аналізу витрат Декларації за 2006 рік вбачається, що загальна сума витрат не завищена, як трактує відповідач, а тільки помилково змінено статті витрат, тобто загальна сума витрат дорівнює тій сумі, що і задекларована у Декларації за 2006 рік. Просить позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили та пояснили, що проведеною виїзною плановою перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року встановлено порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97. Посилання позивача на безпідставність встановлення інспекцією факту подвійного відображення у декларації за 2006 рік валових витрат у рядку 04.6 та у рядку 04.1 є необгрунтованим. По суті встановлених та зафіксованих в акті перевірки порушень податкового законодавства головним бухгалтером ПВКП "Вегас" Бойчук Г.Ф. надано пояснення, з яких вбачається, що підприємством було допущено зазначені порушення у зв'язку з помилковим відображенням даних у деклараціях за 2006 рік, 2007 рік, 2008 рік, 2009 рік, посадовими особами та відсутністю на підприємстві належної ліцензованої програми обліку. Зазначені пояснення головного бухгалтера свідчать про визнання підприємством факту порушень податкового законодавства. Просять в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши думку представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року. За результатами даної перевірки складено акт №11730/23-2/22188205 від 22.09.2009 року (а. с. 6-49). З акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5, п.п.8.3.1, 8.3.2 п.8.3 ст.8, п.13.1, п.13.5 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року.

На підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001572302/0 від 05.10.2009 року за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, яким позивачу нарахована сума податкового зобов'язання всього в сумі 73404, 40 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 48936, 26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 24468, 14 грн. (а. с. 5).

Суд погоджується з таким висновком податкового органу, виходячи з наступного.

Перевіркою показників, відображених у рядку 04.6 Декларацій "сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4" за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року в сумі 198813, 00 грн. встановлено, що ПВКП "Вегас" проводило нарахування комунального податку; збору за забруднення навколишнього природного середовища, податку з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів; плати за землю; мита та державного мита; збору за видачу дозволу на розіщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.

Проведена перевірка відображеного показника за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року в сумі 198813, 00 грн. здійснювалося на підставі таких документів: головних книг за 2006, 2007, 2008 роки та півріччя 2009 року, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 31 "Рахунки в банках", 64 "Розрахунки за податками та плтежами", 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", 92 "Адміністративні витрати", первинних банківських документів, договорів, матеріальних звітів, вантажно-митних декларацій, тощо. За результатами даної перевірки встановлено, завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.6 Декларацій "сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4" за 2006 рік в сумі 143173, 00 грн., за 2007 рік в сумі 40461 грн., в тому числі 1 квартал 2007 року в сумі 20091, 00 грн., 2 квартал 2007 року в сумі 13370, 00 грн., 4 квартал 2007 року в сумі 7000, 00 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що у 3, 4 кварталах 2006 року та 2007 році ПВКП "Вегас здійснювало операції із імпорту будівельних матеріалів.

Платником при визначені собівартості запасів враховувалися суми ввізного мита, що у бухгалтерському обліку відображено проведеннями: Д-т "Товари на складі" К-т 6426 "Розрахунки за митними платежами".

Проте, у Додатку Р1 "Суми нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються до валових витрат" до рядка 04.6 Декларації за 2006 рік у рядку 4.6.2 "мито" задекларовано 6005, 00 грн., у рядку 4.6.3 "державне мито" 137168, 00 грн., що призвело до завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.6 "сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4 Декларації за 2006 рік в сумі 143173, 00 грн. внаслідок подвійного їх включення (у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" при оприбуткуванні товару та у рядку 04.6 Декларацій "сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4").

Аналогічно, у Додатку Р1 "суми нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються до валових витрат" до рядка 04.6 Декларації за 2007 рік у рядку 4.6.2 "мито" задекларовано 15000, 00 грн., у рядку 4.6.3 "державне мито" 25461, 00 грн., що призвело до завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.6 "сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4" Декларації за 2007 рік в сумі 40461, 00 грн. внаслідок подвійного їх включення (у рядку 04.1 Декларації "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" при оприбуткуванні товару та у рядку 04.6 Декларацій "сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4"). Перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.6 Декларації "сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4" за 2006 рік в сумі 143173, 00 грн., за 2007 рік в сумі 40461, 00 грн.

Зазначені вище обставини підтверджуються актом перевірки №11730/23-2/22188205 від 22.09.2009 року (а. с. 16-18).

В судовому засіданні представником позивача не заперечувався факт подвійного відображення у декларації за 2006 рік валових витрат у рядку 04.6 та у рядку 04.1 декларації.

Крім цього, по суті встановлених та зафіксованих в акті перевірки порушень податкового законодавства головним бухгалтером ПВКП "Вегас" Бойчук Г.Ф. надано пояснення, з яких вбачається, що підприємством було допущено зазначені порушення у зв'язку з помилковим відображенням даних у деклараціях за 2006 рік, 2007 рік, 2008 рік, 2009 рік посадовими особами та відсутністю на підприємстві належної ліцензованої програми обліку (а. с. 65).

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В п.5.9 ст.5 вищенаведеного Закону зазначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю). Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється. Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

Згідно п. 8-9 "Положення (стандарту) бухгалтерського обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №751/4044 придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів. У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Відповідно до п.п. "б" п.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

В п.п.17.13 п.17 ст.17 вищенаведеного Закону визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001572302/0 від 05.10.2009 року за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, яким позивачу нарахована сума податкового зобов'язання усього в сумі 73404, 40 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 48936, 26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 24468, 14 грн. є правомірним, а тому не пдлягає скасуванню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Басай О.В.

Постанова складена в повному обсязі 15.03.2010 року.