Court ruling № 83310421, 30.07.2019, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

УХВАЛА

30.07.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/797/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від 18.07.2019 №114/5-159368 (вх. №14923/19 від 29.07.2019) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у справі

за позовом: Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

до відповідачів: фізичної особи-підприємця Полікарчик Ігоря Маркіяновича та ОСОБА_1 ,

про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором 011/38438/446084 від 12.09.2018 в сумі 719 440,04 грн, з яких кредитні кошти - 645 057,64 грн, відсотки - 74 382, 40 грн, установив таке.

АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця Полікарчик І.М., як позичальника, та ОСОБА_1 , як поручителя, про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором 011/38438/446084 від 12.09.2018 в сумі 719 440,04 грн, з яких кредитні кошти - 645 057,64 грн, відсотки - 74 382, 40 грн.

Суд згідно з ухвалою від 30.07.2019 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Одночасно з пред`явленням позову АТ «Райффайзен Банк Аваль» подав заяву від 18.07.2019 №114/5-159368 (вх. №14923/19 від 29.07.2019) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме на квартиру загальною площею 93,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення заборгованості, оскільки є велика ймовірність відчуження цього майна на користь третіх осіб або здійснення інших дій, що значно зменшить вартість майна. Позивач подав докази належності майна ОСОБА_2 (інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 168290557 від 28.05.2019), а також свідоцтво від 11.12.2013 серії НОМЕР_1 про зміну імені ОСОБА_3 на ОСОБА_2 .

При вирішенні даної заяви суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Наведені висновки щодо застосування вказаних норм права викладені в ряді постанов Верховного Суду (наприклад, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 01.04.2019 у справі № 922/1631/18, ), і враховуються судом відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Позивач обґрунтував заяву про забезпечення позову виключно потенційною можливістю ухилення відповідача від виконання судового рішення. Водночас він не навів конкретних обставин, що можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, і відповідно до ст. 74 ГПК України не подав докази на їх підтвердження.

Крім того, предметом позову є стягнення грошових коштів, а позивач просить накласти арешт на нерухоме майно. Доказів того, що у відповідача відсутні будь-які грошові кошти, в тому числі і на рахунках в банку, або інше майно, за рахунок якого може відбутись погашення заборгованості, не подано.

Враховуючи викладене, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. 74, 136-140, 232-235, 253-257 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від 18.07.2019 №114/5-159368 (вх. №14923/19 від 29.07.2019) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 30.07.2019.

Суддя О. В. Малєєва