Decision № 7647607, 25.01.2010, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.10                                                                                 Справа № 4/174

Розглянувши матеріали справи за позовом

Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», м.Харків

до Приватного підприємства «Автосоюз», м.Лисичанськ Луганської області

про стягнення 112218 грн. 12 коп.

Суддя          : Батюк Г.М.

Секретар судового засідання: Чорна І.М.

в присутності представників сторін:

від позивача - Кириченко Є.А., довіреність № 711 від 29.12.09;

від відповідача –не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 11094447000 від 13.12.06 у сумі 112218 грн. 12 коп., у тому числі: заборгованості за кредитом –75142 грн. 38 коп.; прострочена заборгованість за кредитом -17796 грн. 81 коп., заборгованості за процентами –19277 грн. 17 коп.; пеня за порушення строків оплати суми кредиту –26 грн. 14 коп.; пеня за несвоєчасне погашення процентів –25 грн. 62 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно довідки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридична адреса відповідача є м. Лисичанськ Луганської області, вул. Автомобілістів,34/25, код ЄДРПОУ 32507158(а.с.35-36).

Дослідивши обставини справи, додатково надані представником позивача документи, суд прийшов до наступного.

Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк»(позивачем у справі) (далі –Банк) та Приватним підприємством «Автосоюз»(відповідачем у справі) (далі - Позичальник) був укладений кредитний договір № 11094447000 від 13.12.06( далі - Договір), відповідно до положень та умов цього договору «Банк»надає «Позичальнику»кредит у сумі 142375 грн. 00 коп., зі сплатою 17,5 відсотків річних за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення –13.12.2012 (п. 1.1, п.1.2, п.1.3.1 договору).

Відповідно до п. 1.3.5 договору, відповідач зобов’язався сплачувати проценти за кредитом за договором у строк –протягом 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти за користування кредитом.

Згідно умов договору відповідач зобов’язався щомісячно, у встановлені договором строки, здійснювати повернення частини кредиту, згідно додатку № 1 до Договору, а також сплачувати нараховані відсотки за користування кредиту.

Пунктом 11.1 договору, сторони передбачили, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст.525,611 Цивільного кодексу України, сторони погодились, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.3,5.3,5.5,5.9,5.10,5.11,7.4 цього договору та /або настання обставин, що передбачені вищезазначеними пунктами «Банк»має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2 договору. При цьому , термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов’язковим для повернення з дати отримання «Позичальником»відповідної письмової вимоги «Банку». В цьому випадку «Позичальник»зобов’язаний достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений «Банком»заново термін в повному обсязі.

Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором № 11094447000 від 13.12.06 та відповідно до п.1.1 вказаного договору перерахував відповідачу грошові кошти.

Відповідачем не виконуються умови вищевказаного договору, а саме суму кредиту та проценти в повному обсязі, у встановлені договором строки не сплатив. Починаючи з лютого 2009 року відповідач систематично не виконував умови договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 27.05.09 про сплату заборгованості за кредитом та заборгованості по відсоткам( а.с. 20), відповідач відповідь на вимоги не надав, сплату кредиту за договором не провів.

Позивач 03.12.2009 року звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором №11094447000 від 13.12.06 у сумі 112218 грн. 12 коп., у тому числі: заборгованості за кредитом –75142 грн. 38 коп.; прострочена заборгованість за кредитом -17796 грн. 81 коп., заборгованості за процентами –19277 грн. 17 коп.; пеня за порушення строків оплати суми кредиту –26 грн. 14 коп.; пеня за несвоєчасне погашення процентів –25 грн. 62 коп. Позов обґрунтовано умовами Договору та положеннями ст. ст. 525,530, 625, 626, 1054 ЦК України.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав та у судове засідання не прибув..

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплати проценти.

Судом встановлений факт порушення відповідачем зобов’язання по сплаті грошових коштів відповідно до умов кредитного договору № 11094447000 від 13.12.06.

Як вбачається, відповідач в супереч взятих на себе зобов'язань порушив умови кредитного договору № 11094447000 від 13.12.06, в термін передбачений вищезазначеним договором, тобто - кінцевий термін погашення кредиту –13.12.2012 року, та відповідач не виконав у строк зобов’язання щодо сплати кредиту , відсотків та плати за управління кредитом в порушення умов вказаного договору.

Таким чином, відповідач в строк передбачений кредитним договором погашення кредиту не здійснив, в зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем за вищевказаними договорами станом на 12.11.09 складає 112218 грн. 12 коп., у тому числі:

- заборгованість за кредитом в сумі 75142 грн. 38 коп.;

- прострочена заборгованість за кредитом в сумі 17796 грн. 81 коп. ;

- проценти за користування кредитом за період з 13.12.06 по 12.11.09 в сумі 19277 грн. 17 коп.;

- пеня за порушення строків оплати суми кредиту за період з 12.05.09 по 12.11.09 в сумі 26 грн. 14 коп.;

- пеня за несвоєчасно погашення відсотків за період з 12.05.09 по 12.11.09 в сумі 25 грн. 62 коп.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 25.01.2010 за згодою представника позивача судового засідання була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.           

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525,526,530,610,611,1054 ЦК України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Автосоюз», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Автомобілістів, 34/25 (юридична адреса), м. Лисичанськ Луганської області, вул. Червона,1 ( фактична адреса), код ЄДРПОУ 32507158 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», м.Харків, пр. Московський ,60, код ЄДРПОУ 09807750 заборгованість за кредитом в сумі 75142 грн. 38 коп.; прострочену заборгованість за кредитом в сумі 17796 грн. 81 коп., заборгованість за процентами в сумі 19277 грн. 17 коп.; пені за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 26 грн. 14 коп.; пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 25 грн. 62 коп., державне мито у сумі в сумі 1122 грн. 18 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення –27.01.2010.

Суддя                                                                       Г.М.Батюк