Decision № 76375861, 05.09.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року Справа № 804/2441/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2018 року ОСОБА_5 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Форми «Р» від 22.03.2018 № НОМЕР_1, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 170 (сто сімдесят) грн.;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Форми «Р» від 22.03.2018 № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 99 500 (дев’яносто дев’ять тисяч п’ятсот) гривень 61 коп., в т.ч. податкове зобов’язання 79 204,49 грн. та штрафні санкції 19 801,12 грн.;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Форми «Р» від 22.03.2018 № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем військовий збір на суму 8 250 (вісім тисяч двісті п’ятдесят) гривень 46 коп., в т.ч. податкове зобов’язання 6600,37 грн. та штрафні санкції 1650,09 грн.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлені порушення:

1) п. 176.1 ст. 176 ПКУ, в частині неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;

2) абз. «д» п.п. 164.2.17, п. 164.2, ст. 164 Податкового кодексу України у зв’язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 79204,49 грн.

3) п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у зв’язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано військовий збір за 2016 рік в розмірі 6600,37 грн.

На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 22.03.2018 № НОМЕР_1, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 170 (сто сімдесят) грн., податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 22.03.2018 № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 99 500 (дев’яносто дев’ять тисяч п’ятсот) гривень 61 коп., в т.ч. податкове зобов’язання 79 204,49 грн. та штрафні санкції 19 801,12 грн. та податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 22.03.2018 № НОМЕР_3,яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем військовий збір на суму 8 250 (вісім тисяч двісті п’ятдесят) гривень 46 коп., в т.ч. податкове зобов’язання 6600,37 грн. та штрафні санкції 1650,09 грн.Позивач не погоджується з такими рішеннями податкового органу. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки за період з лютого 2008 року по січень 2016 року, ним було сплачено 42 049,95 доларів США (в гривневому еквіваленті 316 483,64 грн.) боргу по кредиту та 42 844,49 доларів США (в гривневому еквіваленті 350 841,38 грн.) по відсотках за кредитом.Таким чином, навіть до анулювання банком заборгованості за кредитним договором позивачем було сплачено загальну суму у розмірі 84894,44 доларів США, що еквівалентно в національній валюті 667 325,02 грн.Враховуючи сплачену за кредитом суму коштів за період з лютого 2008 року по день плати реструктиризаційної суми 13978,84 доларів США (в гривні на момент сплати 362627,60 грн.), то вбачається, що позивачем сплачено більше 120% отриманих за кредитом коштів у валюті долар США (42049,95 доларів США+42844,49 доларів США+ 13978,84 доларів США= 98894,44 доларів США = 1 029 952,62 грн.) та в тричі більше у гривневому еквіваленті,оскільки, кредит наданий у користування позивачу дорівнював 70000 доларів США (в гривневому еквіваленті на день виплати кредиту 353500 грн.). Таким чином, позивач вважає, що внаслідок вказаних правовідносин у нього фактично не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у тій чи іншій формі, що свідчить про відсутність об'єкта оподаткування в розумінні положень п. 14.1.47 ст. 14 Податкового кодексу України.

У зв’язку з політичною та фінансовою кризою в Україні, яка спричинила значну девальвацію національної валюти, враховуючи скрутне становище, у якому опинились позичальники підрозділ 1 розділу XX Перехідних Положень ПК України було доповнено пунктом 8 відповідно до якого не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.Із вказаної норми слідує, що до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не повинна бути включена курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов’язання в іноземній валюті України в еквіваленті (тобто, при визначенні розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі прощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 року. Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податків та не підлягає оподаткуванню. З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 р. відкрито спрощене провадження у адміністративній справі та призначено її розгляд без виклику сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 р. справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача надано письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено що оспорюванні податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають, оскільки прийняті на підставі обґрунтованих висновків перевірки про порушення позивачем норм п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, а саме: не подання декларації про майновий стан та доходи за 2016 рік та недекларування додаткового блага у вигляді анульованого кредиту у розмірі 440 713,93 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу № 959-п від 12.02.2018р. головного управління ДФС в Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 12.02.2018 № 410, посадовою особою відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_5 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р.

За результатами проведення вказаної перевірки складено акт № 11288/04-36-13-04-14/НОМЕР_4 від 02.03.2018р. (далі - Акт перевірки), за висновками якого встановлені порушення позивачем:

1) п. 176.1 ст. 176 ПКУ, в частині неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;

2) абз. «д» п.п. 164.2.17, п. 164.2, ст. 164 Податкового кодексу України у зв’язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 79204,49 грн.

3) п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у зв’язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано військовий збір за 2016 рік в розмірі 6600,37 грн.

На підставі акта перевірки від 02.03.2018 року № 11288/04-36-13-04-14/НОМЕР_4 відповідачем винесено:

- податкове повідомлення - рішення форми «ПС» від 22.03.2018 № НОМЕР_1, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення п. 176.1 ст. 176 Податкового Кодексу України в сумі 170 (сто сімдесят) грн.;

- податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 22.03.2018 № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов’язання, за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 99 500 (дев’яносто дев’ять тисяч п’ятсот) гривень 61 коп., в т.ч. податкове зобов’язання 79 204,49 грн. та штрафні санкції 19 801,12 грн.;

- податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 22.03.2018 № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем військовий збір на суму 8 250 (вісім тисяч двісті п’ятдесят) гривень 46 коп., в т.ч. податкове зобов’язання 6600,37 грн. та штрафні санкції 1650,09 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2008 року між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено кредитний договір № 11289141000, згідно з яким АКІБ «УкрСиббанк» надав позивачу кредитні кошти в сумі 70 000 доларів США, що за курсом НБУ в розмірі 5,05 грн. за 1 долар США на час укладення договору становило 353 500 грн., зі сплатою 12,4 % річних, згідно графіку з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 27 січня 2038 року.

Протягом 2008 - 2015 років позивачем було погашено кредиторську заборгованість за вказаним кредитним договором: основна сума боргу по кредиту в розмірі 42 049,95 доларів США, що еквівалентно 316 483,64 грн. та відсотки нараховані за користування кредитом 42 844,49 доларів США що еквівалентно 350 841,38 грн.

Станом на 01.01.2016 року залишок заборгованості за кредитом складав 27 950,05 доларів США. В лютому 2016 року позивачу ПАТ «УкрСиббанк» було запропоновано реструктуризацію залишку заборгованості за кредитним договором № 11289141000.

11.02.2016 року позивачем в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11289141000 було внесено суму 13 978,84 доларів США, що за курсом НБУ в розмірі 25,94 грн. за 1 долар США на час сплати становило 362 627,60 грн. ( з них: 3 017,76 доларів США - відсотки, 10961,08 доларів США - основний борг).

Листом від 11.02.2016 вих.№ 31-1-61/16 ПАТ «УкрСиббанк» повідомив позивача, що станом на 11.02.2016, за ним обліковується заборгованість у сумі 31 064, 08 доларів США, що складає 805 838,89 грн. та про анулювання заборгованості за кредитним договором № 11289141000 від 28.01.2008 в розмірі 17 085, 24 доларів США, а саме суми основного боргу (кредиту) 16 988, 97 доларів США, що складає 440 713, 93 гривень по курсу НБУ станом на 11.02.2016 та суми відсотків 96,27 доларів США, що складає 2 497,36 грн. по курсу НБУ станом на 11.02.2016 із зазначенням у листі про включення вказаної суми анульованого боргового зобов'язання до податкового розрахунку доходу, нарахованого на користь позивача як позичальника, за підсумками звітного періоду, в якому боргове зобов'язання було анульовано.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю,а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України(далі - Податковий кодекс).

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України, об’єктом оподаткування резидента є загальний місячних (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з підпунктом 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

З визначення додаткових благ та видів додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, можна зробити висновок, що додаткове благо кваліфікується як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Стосовно анулювання (прощення) кредитором суми боргу, то приріст фінансових показників платника податку - боржника виникає за рахунок суми, взятої в борг. Сама по собі грошова сума, взята в борг, не збільшує доход, оскільки надається на умовах повернення. В разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, ця сума збільшує доход боржника, зокрема і його оподатковуваний доход як платника податку.

Проте, суд зазначає, що при списанні заборгованості у вигляді тіла кредиту особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів в силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

Зазначеними нормами податкового законодавства прямо передбачено обов'язок платника відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку у разі наявності двох обставин - повідомлення боржника банком у встановленому законом порядку та включення банком суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган під час перевірки встановив, що ОСОБА_5 в І кварталі 2016 року отримав дохід як додаткове благо в сумі 440 713,93 грн. у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, тобто, під час визначення об’єкту оподаткування податковим органом було враховано лише суму основного зобов’язання анульованого (прощеного) банком.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПК України (в редакції, чинній на момент отримання позивачем доходу) ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно п.п.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПКУ до загальногомісячного (річного) одатковуваного доходу платникаподатків не включаєтьсяосновна сума боргу (кредиту) атникаподатку, прощеного (анульованого) кредитором за йогосамостійнимрішенням, нев'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовноїдавності у сумі, що не перевищує 50 відсотківоднієїмінімальноїзаробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої 1 січнязвітногоподаткового року (у розрахунку на 2016 рік - 689,00 грн.).

Таким чином, ГУ ДФС у Дніпропетровській області було донараховано позивачу податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 79 204,49 грн., а саме:

440 713,93 - 689,00 = 440 024,93 грн.

440 024,93 х 18 % = 79 204,49 грн.

Пунктом 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункт 161 підрозділу 10 Податкового кодексу України), тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, фізичні особи - нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні та податкові агенти.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Таким чином, ГУ ДФС у Дніпропетровській області було донараховано позивачу військовий збір за 2016 рік у розмірі 6 600,37 грн., а саме:

440 713,93 - 689,00 = 440 024,93 грн.

440 024,93 х 1,5% = 6 600,37 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дисидентів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентами або нерезидентами в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна. Доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; г) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов’язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов’язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); є) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Таким чином, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є також дохід, одержаний платником податку як додаткове благо.

Така позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду (постанова 22.05.2018 року у справі №826/4873/16, постанова 08.05.2018 року у справі 817/401/16, постанова від 08.05.2018 року 813/432/17).

Суд не приймає до уваги посилання позивача на пункт 8підрозділ 1 розділу XX Перехідних Положень ПК України, відповідно до якого не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, оскільки вказана норма регулює питання оподаткування курсової різниці під час зміни валюти зобов’язання за кредитом з іноземної валюти у гривню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1