№ 74396775, 31.05.2018, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

31 травня 2018 року

м. Харків

справа № 640/1290/14-ц

провадження № 22-ц/790/3183/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

суддів Колтунової А.І., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря Кучер Ю.Ю.,

учасники справи:

заявник - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області

боржник – ОСОБА_1

стягувач – ТОВ «ОТП Факторинг Україна»

особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 про визначення частки боржника, яким він володіє спільно з іншими особами, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2017 року, постановлену суддею Шмадченко С.І.,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2017 року подання державного виконавця задоволено.

Визначено, що частка ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна № 459509163101, становить 1/3 частки квартири.

Не погоджуючись з ухвалою сторона, яка не приймала участі у справі ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні подання державного виконавця та стягнути з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 352,40 грн.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції постановлюючи ухвалу про визначення частки боржника ОСОБА_1 на 1/3 частки квартири вирішив питання про права і інтереси особи, яка не є стороною у справі, та якій на праві власності з вересня 2014 року на підставі договору купівлі-продажу належить квартира, якою ОСОБА_1 спільно з нею не володіє.

Оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконною та такою, що ґрунтується на припущеннях та на підставі якихось архівних документів без дослідження реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно копії договору купівлі-продажу від 23.09.2014 року, що знаходиться в матеріалах справи ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 передали у власність, а ОСОБА_2 прийняла трикімнатну квартиру № 141 житловою площею 41 кв.м., яка знаходиться у м. Харкові по вул. Ак. Проскури в будинку 3 (а.с. 58).

Відповідно до копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності квартири 141 по вул. Проскури Академіка в будинку 3 у м. Харкові зареєстровано 23 вересня 2014 року на підставі договору купівлі-продажу за ОСОБА_2 (а.с. 6, 56-57).

Не зважаючи на наявну у справі інформацію (а.с.6) вона не була врахована судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.

Згідно з ч.1 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Власник квартири ОСОБА_2 до участі у справі не залучена, позовні вимоги до неї не заявлялись, тому підстав постановлювати оскаржувану ухвалу у суду не було.

Отже, враховуючи той факт, що оскаржуваною ухвалою про визначення, 1/3 частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 порушуються права ОСОБА_2, оскільки саме вона є власником спірної квартири вцілому і вона не була стороною у справі, ухвала суду підлягає скасуванню.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2017 року – скасувати.

В задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 про визначення частки боржника ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1, якою він володіє спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.І. Колтунова

ОСОБА_6

повний текст постанови складено 1 червня 2018 року