Court ruling № 73069942, 26.03.2018, Tiachiv District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 711/5580/2012

Провадження № 6/307/19/18

УХВАЛА

про заміну сторони виконавчого провадження

26 березня 2018 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Довіра та Гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» звернувся в суд із заявою про заміну стягувача по цивільній справі № 711/5580/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 25.06.2012 року стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» двісті дванадцять тисяч дев’ятсот сорок п’ять гривень 63 коп. та дві тисячі сто двадцять дев’ять гривень 45 коп. судових витрат солідарно.

В подальшому укладено договорів відступлення прав вимог між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Правекс Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» № 2 від. 31.05.2017 року.

Як наслідок відбулося відступлення права вимоги за зобов’язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором № 1609-002/08Р від 24.01.2008 року на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія».

На підставі викладеного, представник ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» подав до суду заяву про заміну стягувача.

Представник ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» в судове засідання не з’явився, що не перешкоджає розгляду заяви.

ОСОБА_2 та представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили щодо заявленої заяви, посилаючись на те, що заява про правонаступництво ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» базуються на підставі того, що 1.05.2017 року між Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ») було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 2 відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 1609-002/08Р від 24.01.2008 р. укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Однак, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Згідно з законом фактором у договорі факторингу може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України).

Для укладення договору факторингу банк повинен мати банківську ліцензію, видану НБУ (ст. 47 ЗУ "Про банки і банківську діяльність"), а для здійснення факторингових операцій, предметом яких є вимоги в іноземній валюті, і відповідний письмовий дозвіл НБУ, який є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. № 15-93 (п. 2.3 Положення про порядок видачі байкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 275) [13, ст. 1601].

Інші, ніж банки, фінансові установи (юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом) можуть бути фактором за умови, що право на надання цієї фінансової послуги встановлено законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, які здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

У свою чергу, для здійснення фінансовими установами факторингових операцій, що є валютними, останні повинні мати генеральну валютну ліцензію НБУ.

Відповідно до Положення «Про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій», що затверджене Постановою НБУ №297 від 09.08.2002 р., небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету.

Згідно Постанови НБУ №297 від 09.08.2002 р. генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку надає НБУ.

Ймовірно, що такої ліцензії в ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» немає.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до фінансових послуг належить операції з факторингу.

Ст. 21 вказаного Закону встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків фінансових послуг – Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Згідно з п. 13 Положення «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг», затвердженого Указом. Президента України від 23 листопада 2011 року, Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.

Так, відповідно до п.п. 1.2 розпорядження № 231 від 3 квітня 2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за № 0373/16389 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», до фінансової послуги факторингу віднесено - набуття права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників-суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення.

В порушення вказаних вимог закону суд повинен звернути увагу на те, що у фактора прав на придбання права відступної вимоги до фізичної особи не суб'єкта господарювання немає. Тому просить відхилити заяву ТОВ « Фінансова компанія «Довіра та гарантія»» про заміну сторони стягувача.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, представника ОСОБА_4 та дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 25.06.2012 року стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» двісті дванадцять тисяч дев’ятсот сорок п’ять гривень 63 коп. та дві тисячі сто двадцять дев’ять гривень 45 коп. судових витрат солідарно.

року.

24.07.2017 року між ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» та ПАТ «Комерційний ОСОБА_6» було відступлення права вимоги №114/43, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №014/4064/73/38379 від 13.03.2008 року укладеного між ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» та ОСОБА_7, перейшло до ТзОВ «Українська факторингова компанія».

31.05.2017 року між ПАТ КБ « Правекс- Банк» та ТОВ ФК « Довіра і та Гарантія» укладено Договір купівлі продажу прав витяги за кредитами №2 відповідно до якого право грошової вимги за кридитни м договором № 1609-002/08Р від 24.01.2008 року укладеним між ПАТ КБ « «Правкс-Бак» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ ФК « Довіра та Гарантія»

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов’язанні може бути змінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов‘язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 20.11.2013р. по справі № 6 - 122 цс 13 ) «у зв‘язку зі зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв’язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України « Про виконане провадження », статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов‘язання, якою є правонаступник, що отримав від кредитора всі права та обов’язки у зобов’язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження ».

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

В даному випадку в судовому порядку не оскаржується договір факторингу, а тому суд до уваги не бере заперечення ОСОБА_2 та представник ОСОБА_4

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку про необхідність заміни стягувача з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс Банк» на ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 442, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк його правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у справі 711/5580/2012.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга через Тячівський районний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, а учасником справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 30.03.2018 р.

Суддя: В.В.Чопик