
Справа № 308/597/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2018 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Монич О.В., за участю секретаря Монич О.В., прокурора Гіряк Д.І. слідчого Гафинець В.В., скаржника ОСОБА_1 та його захисників Козар М.М. та Дурдинець В.В. розглянувши в м. Ужгороді скаргу Козар Миколи Михайловича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на дії слідчого в кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №42018070000000019 від 13.01.2018 р.,-
ВСТАНОВИВ:
Козар М.М. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із скаргою на дії слідчого в кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №42018070000000019 від 13.01.2018 р. в якій він просить скасувати рішення слідчого щодо вручення підозри від 17.01.2018 р. щодо обвинувачення ОСОБА_1 та зобовязати слідчого або процесуального прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей по кримінальному провадженню за №42018070000000019 про оголошення підозри від 17.01.2018 р. ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисники Козар М.М. та Дурдинець В.В. вимоги заявлені в скарзі підтримали та просили суд їх задовольнити.
Прокруор Гіряк Д.І. та слідчий Кафинець В.В. у судовому засіданні заперечили на задоволенні скарги посилаючись на законність та обґрунтованість вручення підозри ОСОБА_1 Просили відмовити у задоволенні скарги.
Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів скарги вбачається, що в провадженні СВ Управління СБ України в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження №42018070000000019, в рамках якого ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України.
В скарзі заявник фактично оскаржує рішення досудового слідства щодо вручення підозри ОСОБА_1 з порушеннями норм КПК України та просить зобовязати слідчого скасувати рішення щодо вручення підозри про що внести відповідні відомості до ЄРДР.
Проте, вирішення питання про правильність і повноту встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження на стадії досудового слідства знаходиться в виключній компетенції органа досудового слідства і процесуального керівника, які, після встановлення таких обставин, на цій підставі вирішують питання про повідомлення про підозру чи закриття провадження по справі.
Разом з тим, оцінка правильності і повноти встановлення досудовим слідством таких обставин і висновків належить до компетенції суду лише виключно при розгляді справи по суті, шляхом дослідження і оцінки в судовому засіданні доказів.
Розгляд і вирішення цього питання слідчим суддею, тобто фактичне дослідження доказів по справі слідчим суддею, не передбачений КПК України і не може бути предметом розгляду слідчим суддею під час проведення досудового слідства, оскільки це є виключною компетенцією органу досудового розслідування.
Як вбачається з тексту ч.1 ст.303 КПК України, перелік оскаржуваних рішень носить виключний характер, і можливості оскаржувати рішення щодо вручення особі підозри, не передбачає.
Зважаючи на встановлене, вважаю, що при вказаних обставинах скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.303, 304 і 372 КПК України, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги Козар Миколи Михайловича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на дії слідчого в кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №42018070000000019 від 13.01.2018 р. відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Монич О.В.
The court decision No. 72226192, Uzhhorod City and District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 06.02.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 308/597/18. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: